Висновки

Проведений аналіз даних, що пропонується науковою літературою, дозволив намалювати такий портрет особистості викладача:

Здібності, уміння, знання, навички: високий рівень інтелекту, професійні знання, уміння гарно подати матеріал; організаторські здібності; уміння здійснювати індивідуальний підхід до студента.

Спрямованість і мотивація діяльності, захопленість.

Риси характеру, які виражають ставлення і спрямованість на справедливість, принциповість, послідовність, сумлінність тощо; вольові: наполегливість, самостійність, цілеспрямованість.

Якості, пов'язані з темпераментом: розважливість, сензитивність, відповідність реакції зовнішньому збуднику.

Комунікативні якості: комунікабельність, почуття міри, педагогічний такт, товариськість, соціальна чутливість (емпатія).

Інші психічні властивості: високі моральні якості, зрілість, екстравертність, домінантність, емоційна стабільність.

Високо оцінюючи весь спектр позитивних якостей викладача, студенти усе-таки визначають для них своєрідну ієрархію, де присутні: якості, що характеризують рівень знання викладача; якості, які виявляються в міжособистісних стосунках; особистісні якості; зовнішні характеристики. Серед особистісних якостей найважливішими студенти визнають чуйність, чутливість, уважність, стриманість, вимогливість, об'єктивність, справедливість, чесність, принциповість, скромність, життєрадісність, почуття гумору.

Соціальне визнання й оцінка професійних досягнень педагога соціумом впливають на формування його самосвідомості. Самооцінки і самореалізації. Самосвідомість і самооцінка сприяють появі у викладача почуття впевненості, оптимізму, що, в свою чергу, сприяє успішній побудові професійно-педагогічної кар'єри і самореалізації викладача.

Ян-Амос Коменський - батько дидактики – наголошував, що успіхи учнів залежать перед усім від вчителя, і тому ця професія є „найпочеснішою під сонцем", а тому „найкращі з-поміж людей нехай будуть учителями".

Список використаної літератури

1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. –Л., 1968.- 320c.

2. Бех І. Особистість у фокусі новітніх ідей.// Педагогічна газета. –2005. -№1. –С.2

3. Верланов Ю.Ю.Три актуальні проблеми вищої освіти// Сучасні проблеми вищої освіти. –Миколаїв, 1998. –32с.

4. Демиденко М. Інформаційна культура сучасного вчителя: Навч.посібн. – Черк.державн.ун-т ім.Б.Хмельницького. –Черкаси, 2003. –95с.

5. Забродський М.М., Макаренко С.С.Формування комунікативної компетентності учителя/ Ін-т психології ім.Г.С.Костюка АПН України. –Київ-Житомир, 2000. –31с.

6. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. // Педагогика и психология. –1979. -№1. –С.32-38.

7. Лосєва Н.М. Самовдосконалення викладача. –Навч.-етод. Посібн. –Донецький нац. університет. –Донецьк, 2004. –300с.

8. Лосєва Н.М. Самореалізація викладача: теоретичний аспект: Монографія. –Донецьк, 2004. –380с.

9. Мышление учителя: личностные механизмы и понятийный аппарат. –М.: Педагогика, 1990. –102с.

10. Педагогіка і психологія професійної освіти: Результати досліджень і первпективи. Збірник наук.праць/ За ред. У.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало; Ін-т педагогіки і психології проф.освіти АПН України. –К., 2001. –679с.

11. Підготовка викладачів вищої школи // Педагогіка та психологія: Збірник наук. праць. –Вип. 21-Х. –2002. –164с.

12. Проблеми загальної та педагогічної психології. –Т.6. –Вип.5. –2004. –408с.

13. Психологія вищої освіти: Навч. посібн. для магістрантів пед.ВНЗ. –Бердянськ, 2003. –47с.

14. Радул В.В.Соціально педагогічна зрілість. –Навч.посібн. –Кіровоград: "ІмексЛТД", 2002. –243с.

15. Савчин М.В.Соціальна педагогічна психологія: Навчальний посібник для студентів вузів. –Дрогобич: Відродження, 1998.- 298c.

16. Цимбалюк І.М., Пелех Ю.В. Підвищення кваліфікації вчителя. –К., 2004.- 143c.