48 Як формуються вуглекислі мінеральні води?

Як правило, вуглекислі води виходять на денну поверхню у вигляді пульсуючих джерел, внаслідок ритмічних поштовхів бульок газу, який на іііиоииі 10-20 м переходить із розчину у вільний стан. У місці виходу на димну поверхню вуглекислі мінеральні води втрачають частину вуглекис-ін.іп кмаслідок чого навколо джерел відкладається твердий карбонат і ,и и.цію - вапняковий туф (травертин).В Україні серед вуглекислих мінеральних вод найбільш поширені води типу "Нарзан" у Закарпатті. Це переважно прісні та солонуваті води із вмістом міне­ральних солей до 2,5-3,0 г/дм³.Вуглекислі мінеральні води типу "Боржомі" зосереджені, головним чином, у Мукачівському та Свалявському районах Закарпатської області. Вуглекислі води у Криму знаходяться у східній частині Керченського півострову і представлені трьома групами невеликих джерел. Це хлорид-но-гідрокарбонатні та гідрокарбонатно-хлоридні натрієві води з мінералі­зацією 8,8-15,6 г/дм³. Вміст вільної вуглекислоти - від 500 до 2000 мг/дм³.

49 При яких захворюваннях рекомендується використання радіоактивних мінеральних вод?

Радіоактивні води найбільш широко використовуються для зовнішнього застосування у вигляді загальних і місцевих ванн. Використовуються вони для лікування серцево-судинної системи, хвороб периферійної та центральної нервової системи, гінекологічних захворювань, хвороб органів опори та руху.

50 За якими ознаками виділяють промислові води?

Особливості розподілу і нагромадження промислово цінних компонен­тів у підземних водах визначаються насамперед величиною їх мінераліза­ції та хімічним складом.За мінералізацією промислові води належать переважно до солоних вод і розсолів із концентрацією солей 250 г/дм³ і більше.За хімічним складом вони найчастіше хлоридні натрієві, хлоридні натрі­єво-кальцієві. Найбільш поширені у природі бромні та йодо-бромні води.

Вміст йоду в них змінюється від слідів до 80 г/дм³ і більше, брому- від де­кількох мг до 10 г/дм³, калію - до 20 г/дм³ і більше.

51 В яких геологічних структурах зустрічаються родовища промислових вод?

Промислові води приурочені найчастіше до глибоких частин великих гідро­геологічних структур, переважно до зон уповільненого та дуже уповільненого водообміну. На теренах колишнього СРСР підземні промислові води дуже поширені. Вони є в девонських породах Прибалтійського та Московського артезіанських басейнів, у девонських, кам'яновугільних і пермських відкладах на великій території Волго-Уральскої області, у відкладах неогену та крейди західних об­ластей України, у глибоких горизонтах Дніпровсько-Донецького та Причорно­морського артезіанських басейнів та в інших артезіанських басейнах.

52 Яка існує залежність між концентрацію корисних компонентів та мінералізацією промислових вод?

53 Класифікація промислових вод?

На сьогодні загальноприйнятої класифікації промислових вод немає, а оцінку підземних вод для промислових цілей прийнято визначати з ураху­ванням мінімально допустимих концентрацій елементів і відповідно давати назви водам: бромна, йодна, літієва тощо.

Три основні їх типи із промисловими концентраціями елементів: 1) пластово-порові та пластово-тріщинні розсоли артезіанських басейнів платформ, передових про­гинів і межигірських западин; 2) тріщинно-жильні та пластово-жильні вуглекис­лі води альпійських гірсько-складчастих областей; 3) термальні води областей сучасного вулканізму.

Наиширше промислові води розвинуто в артезіанських структурах пла-тформенного типу.

В основу існуючих класифікацій промислових вод покладені хімічні, гене­тичні ознаки та наявність корисних елементів і сполук. За М.І. Плотніковим, промислові води, що містять у собі такі корисні компоненти, як І, Вг, В, поділя­ються на типи за їх вмістом:

1. специфічні бромисті, основний компонент- бром; концентрація не менше 25 мг/дм³;

2. промислові бромні води, основний компонент - бром з концентраці­ єю більше 250 мг/дм³;

3. специфічні йодисті води; йоду- більше 1 мг/дм³

4. промислові йодисті води; йоду- більше 18 мг/дм³;

5. специфічні йодо-бромисті води; йоду - більшеї мг/дм³, брому - більше 25;

6. промислові йодо-бромисті води; йоду- більше 10 мг/дм³, брому біль­ ше - 200 мг/дм³;

7. специфічні борні води; бору - більше 10 мг/дм³;

8. промислові йодо-борні води; йоду- більше 10 мг/дм³, бору- більше 65 мг/дм³.

Залежно від приуроченості промислових підземних вод до відповідних структур виділяють промислові води платформенних і складчастих областей.

Під час вивчення промислових вод визначаються їх ємнісні, вікові, регі­ональні та експлуатаційні запаси.

Експлуатаційні запаси промислових вод (за М.І. Плотніковим) - це кількість промислової води в м³/доб, яку можна отримати водозабірними спорудами при заданому режимі експлуатації та якості води на весь період видобутку.

Дебіти свердловин, які розкривають водоносні горизонти з промисло­вими водами, становлять переважно 300-500 м³/доб. На деяких родовищах дебіт розвідувально-експлуатаційних свердловин досягає 1000-3000 м³/доб.

Аналіз матеріалів з геології та гідрогеології окремих артезіанських басейнів України дає змогу вважати цю територію досить перспективною для розшуків і видобутку підземних промислових вод.