6. Поняття амортизації.

Необхідна умова відновлення основних фондів – поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію).

Амортизація – це процес перенесення авансованої раніше вартості всіх видів основних фондів на вартість продукції з метою її повного відшкодування. Амортизація – це також метод включення частинами вартості основних фондів (упродовж терміну їх служби) до витрат на виробництво продукції та подальше використання цих грошових коштів для відновлення використаних основних фондів.

Після реалізації продукції частина грошової суми, яка відповідає перенесеній вартості основних фондів, надходить до амортизаційного фонду. Об’єктами амортизації є всі види основних фондів, окрім земельних ділянок.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного, функціонального і економічного зносу основних фондів.

Розрахунки норм амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів здійснюють за формулою:

де В_n – початкова вартість, грн.;

А_N – норма річної амортизації, %

Нарахування амортизації проводять щомісячно і починають з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних фондів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняють, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних фондів.

7. Показники ефективності використання основних фондів.

Для характеристики ефективності використання основних фондів застосовують різноманітні показники, які можна об’єднати у чотири групи:

- показники екстенсивного використання основних фондів, які відображають рівень їхнього використання у часі;

- показники інтенсивного використання основних фондів, які відображають рівень їхнього використання за потужністю (продуктивністю);

- показники інтегрального використання основних фондів, які враховують сукупний вплив усіх чинників, екстенсивних та інтенсивних;

- узагальню вальні показники використання основних фондів, які характеризують різноманітні аспекти використання (стану) основних фондів в цілому на підприємстві.

До показників екстенсивного використання основних фондів належать коефіцієнти:

• коефіцієнт екстенсивного використання устаткування – визначають як відношення фактичної кількості годин роботи устаткування до кількості годин його роботи згідно знормою:

• коефіцієнт змінності роботи устаткування визначають як відношення загальної кількості відпрацьованих устаткуванням машино-змін упродовж доби до загальної кількості встановлених одиниць устаткування на дільниці, в цеху та ін.:

• коефіцієнт завантаженості устаткування визначають як відношення фактичного коефіцієнта змінності роботи устаткування до планового значення цього ж коефіцієнта:

Коефіцієнт інтенсивного використання устаткування визначають як відношення фактичної продуктивності устаткування до його нормативної продуктивності:

Прикладом показника інтегрального використання основних фондів є коефіцієнт інтегрального використання устаткування, який визначають як добуток коефіцієнта екстенсивного й інтенсивного використання устаткування та який комплексно характеризує його експлуатацію і в часі, і за продуктивністю (потужністю):

Узагальнювальними показниками використання основних фондів є:

• фондовіддача – це показник випуску продукції на 1 грн. вартості основних фондів. Цей показник розраховують як відношення обсягів випуску продукції до вартості основних фондів за зіставний проміжок часу:

• фондомісткість є зворотним до фондовіддачі показником, який показує частку вартості основних фондів. Що припадають на кожну гривню виготовленої підприємством продукції:

• фондоозброєність визначають як відношення вартості основних фондів до чисельності працівників на підприємстві:

• рентабельність виробничих фондів характеризує величину прибутку підприємства, яка припадає на 1 грн. вартості виробничих фондів і розраховується як відношення прибутку до середньої вартості виробничих фондів підприємства за певний період: