23 Питання

Весь час і за будь-яку владу українцям закидають про невідповідність швидкості зростання заробітної плати та зростанням продуктивності праці. Про це кажуть західні фонди, науковці, представники міністерства праці і решта можновладців. Нібито все воно так, навіть, підручники з економіки кажуть теж саме.

Продуктивність праці - це плодотворність, ефективність витрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції. Зростання продуктивності праці означає збільшення кількості продукції, виробленої в одиницю часу, або економії робочого часу, затраченого на одиницю продукції.

Заробітна плата - винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Або, якщо коротко:

Продуктивність праці – кількість продукції до одиниці робочого часу (кількість часу до одиниці продукції)

Заробітна плата – винагорода за витрачений час.

Нібито все правильно. Зв'язок між продуктивністю праці і заробітною платою найщільніший і відбувається через витрачений час. А, відповідно, праві й всі ті можновладці, що закидають українським робітникам.

То що ж тобі не так? – скажете ви.

А "не так" мені те, що заробітна плата, окрім того, що є винагородою за витрачений час, одночасно з цим має і іншу функцію – забезпечити працівника засобами для відновлення працездатності, а його утриманців засобами для існування. Іншими словами, заробітна плата повинна відповідати прожитковому рівню для працездатної особи.

24 Питання

Основні фактори впливу на рентабельність підприємства та резерви її підвищення

Показники рентабельності і прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відображають кінцеву ефективність роботи підприємства і продукції, що випускається їм.

Головним з показників рівня рентабельності є відношення загальної суми прибутку до виробничих фондів.

Існує багато чинників, що визначають величину прибутку і рівень рентабельності. Ці чинники можна підрозділити на внутрішні і зовнішні. Зовнішні - це чинники не залежні від зусиль даного колективу, наприклад зміна цін на матеріали продукцію, тарифів перевезення, норм амортизації і т.д. Такі заходи проводяться в загальному масштабі і сильно впливають на узагальнювальні показники виробничий – господарської діяльності підприємств. Структурні зрушення в асортименті продукції істотно впливають на величину реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва.

Показники рентабельності ( прибутковості ) є загальноекономічними. Вони відображають кінцевий фінансовий результат і відображаються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитках, про реалізацію, про дохід і рентабельність.

Рентабельність можна розглядати як результат дії техніко - економічних чинників, а значить як об'єкти техніко- економічного аналізу, основна мета якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробничо - господарської діяльності від основних техніко - економічних чинників.

Рентабельність є результатом виробничого процесу: вона формується під впливом чинників, пов'язаних з підвищенням ефективності оборотних коштів, зниженням собівартості і підвищенням рентабельності продукції і окремих виробів.

Загальну рентабельність підприємства необхідно розглядати як функцію ряду кількісних показників - чинників : структури і фондовіддачі Основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності реалізованої продукції.

Методика аналізу загальної рентабельності:

1) по чинниках ефективності;

2) залежно від розміру прибутку і величини виробничих чинників.

Під рентабельністю підприємства розуміється його здатність до приросту вкладеного капіталу

Резерви підвищення рівня рентабельності, як правило, групуються по трьох напрямах:

- зниження собівартості окремих видів продукції за рахунок зменшення матеріаломісткості, трудомісткості, скорочення адміністративно-управлінських працівників, збільшення фондовіддачі

-збільшення прибутковості (прибутку від реалізації продукції) промислового підприємства за рахунок зростання об'ємів виробництва і реалізації, поліпшення структури і якості продукції.

- збільшення кінцевого балансового прибутку в результаті зниження собівартості реалізованої продукції і усунення втрат від іншої реалізації і не реалізаційних заходів.

Резерви зростання прибутку і рентабельності практично невичерпні, оскільки не зупиняється розвиток науки і техніки, постійно удосконалюються форми і методи організації виробництва і праці. У завдання аналітиків входить розширення і вдосконалення методів пошуку резервів, особливо резервів зростання прибутку за рахунок інтенсифікації виробництва