20 Питання

Нормування оборотних засобів полягає в розробці норм по видах товарно-матеріальних цінностей і витрат, а також заходів, що сприяють підвищенню ефективності використання оборотних засобів. Для забезпечення безперебійного процесу виробництва і реалізації продукції підприємства користуються типовими чи власними нормами оборотних засобів по видах товарно-матеріальних цінностей і витрат, виражених у відносних величинах (днях, відсотках і т.д.), і нормативами оборотних засобів у грошовому вираженні. По джерелах утворення оборотні засоби підприємств поділяються на: • власні і прирівняні до них; • позикові; • притягнуті. Власні оборотні засоби утворяться за рахунок статутного фонду і прибутку підприємства шляхом нормування. Джерелом оборотних засобів, прирівняних до власних, є стійка кредиторська заборгованість підприємства, наприклад, заборгованість по заробітній платі, страховим платежам і іншим стійким пасивам. Оскільки потреба в оборотних засобах підприємств протягом року не завжди однакова, формувати їх тільки за рахунок власних джерел недоцільно, економічно невигідно. У зв'язку з цим додаткова потреба в оборотних засобах, обумовлена тимчасовими нестатками, забезпечується за рахунок позикових засобів у виді короткострокових банківських чи позичок притягнутих засобів асоціацій, концернів, холдингових, інвестиційних і інших компаній. При нормуванні оборотних засобів необхідно враховувати залежність норм від наступних факторів: • тривалості виробничого циклу виготовлення продукції; • погодженості і чіткості в роботі заготівельних, обробних і випускаючих цехів; • умов постачання (тривалості інтервалів постачання, розмірів партій, що поставляюся,); • віддаленості постачальників від споживачів; • швидкості перевезень, виду і безперебійності роботи транспорту; • часу підготовки матеріалів для запуску їх у виробництво; • періодичності запуску матеріалів у виробництво; • умов реалізації продукції; • системи і форми розрахунків, швидкості документообігу, можливості використання факторингу. Розроблені на підприємстві норми по кожнім елементі оборотних засобів діють протягом ряду років. Однак у випадку істотних змін технології й організації виробництва, номенклатури й обсягу продукції, адрес кооперованих підприємств, цін попиту і кредитної політики норми оборотних засобів уточнюються з урахуванням відповідних реагентів. Нормуються наступні елементи оборотних засобів: • виробничі запаси; • незавершене виробництво; • витрати майбутніх періодів; • готова продукція на складі підприємства; • засоби в касі на збереженні. Виробничими запасами називаються матеріальні ресурси, що знаходяться на підприємстві, але не вступили у виробничий процес. Потреба в запасах матеріальних ресурсів обумовлена суспільним поділом праці і виробництва, тобто розривом у часі й у просторі між виробництвом і споживанням більшості видів промислової продукції. Сумарний норматив оборотних засобів у виробничих запасах, що відносяться до оборотних фондів, визначається множенням середньодобового споживання матеріальних ресурсів у вартісному вираженні на норму запасу в днях: Шляхом нормування визначається мінімальний розмір обороти фондів, що необхідний для забезпечення безперервного нормального функціонування виробництва. На сьогодні існує три найпоширеніших методи нормування оборотних засобів: 1. Аналітичний, що ґрунтується на докладному аналізі наявних оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно від умов виробництва і вилученням з них надлишкових. 2. Коефіцієнтний, що полягає в уточненні фактичних запасів і товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта, змін ум виробництва, що розраховується на основі динаміки розвитку підприємства впродовж кількох попередніх років. 3. Прямого розрахунку, що ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, оскільки він дає змогу точніше пронормувати оборотні засоби підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім того, за допомогою цього методу можна проаналізувати, яку із складових частин пронормовано оптимально, а яку — не оптимально і через що. Норматив оборотних засобів — це їх мінімальний плановий розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

Норматив оборотних засобів у виробничих запасах: Виробничий запас = поточний запас + страховий запас + технологічний запас + транспортний запас. формула Qр - річний обсяг виробництва, шт.; Д - кількість календарних днів у плановому періоді, дн; qн - норма витрати матеріалу на 1 виріб, кг/вироб; Ц - ціна матеріалу, грн. Тп - проміжок між 2 постачаннями, дн.; Тстрах – страховий запас, дн.;