
- •1 Загальні положення
- •1.1 Етапи підготовки до практичного заняття
- •1.2 Оформлення пояснювальної записки
- •Загальні методичні вказівки до практичних занять
- •Практичне заняття №1
- •Тема 2. Місія та цілі підприємства.
- •Практичне заняття №2
- •Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
- •Аналіз сприятливих можливостей та загроз
- •Матриця swot – аналізу
- •Практичне заняття №3
- •Тема 7. Стратегія диверсифікації діяльності підприємства
- •Практичне заняття №4
- •Тема 10. Матричні методи формування корпоративної стратегії підприємства
- •Практичне заняття №5
- •Тема 12. Декомпонування корпоративної стратегії підприємства
- •Практичне заняття №6
- •Тема 13. Загальна характеристика функціональної стратегії
Практичне заняття №2
Тема 5. Аналіз стратегічного потенціалу підприємства
Тема заняття: Аналіз внутрішнього середовища організації
Мета заняття: Закріплення теоретичних знань і формування практичних навичок щодо визначення стратегічного потенціалу підприємства
Завдання:
1. Виберіть для аналізу яку-небудь досить добре відому фірму. Це може бути підприємство чи організація, у якій ви працюєте чи працювали раніше, або підприємство, про продукцію діяльність якого ви маєте гарне уявлення. Це може бути магазин послугами якого ви постійно користуєтеся, чи може бути яке-небудь будь підприємство, що ви відвідували з метою обміну досвідом чи просто ознайомлення в країні чи закордонних поїздках.
2. Орієнтуючись на теоретичний матеріал, спробуйте скласти список факторів, що визначають сильні і слабкі сторони вашого об'єкта. У цей список повинні входити фактори, що ви можете оцінити самостійно чи за допомогою доступних для експертів, тобто людей, що розбираються у відповідних питаннях.
Бажано, щоб ці два списки містили приблизно рівну кількість факторів для полегшення їхньої наступної оцінки і зіставлення.
3. Після завершення складання списків сильних і слабких сторін об'єкта аналізу спробуйте підвести деякий підсумок. Для цього можливі різні підходи від елементарного і до більш ускладнених, будь-якому випадку в основі кожного з них закладені експертні оцінки. Як експерт в даному випадку виступаєте ви, однак бажано при можливості залучати й інших учасників, що мають уявлення про ваш об'єкт і свою думку з питань, представлених у списках.
Варіант А — найбільш простий. Треба проставити "+" проти тих факторів у списку сильних сторін, за якими ваш об'єкт же оцінюватися задовільно (чи вище за середнє) і знаки "-" за тими факторами, які об'єкт не задовольняє (чи нижче середньої).
Аналогічно варто оцінити список слабких сторін об’єкта тільки зворотними оцінками, тобто "+", якщо об'єкту не властивий відповідний фактор слабості (чи він нижче середнього рівня і знак "-", якщо даний фактор слабості властивий об'єкту (чи перевищує середній рівень). Потім, додавши всі "+" і "-" у списків сильних і слабких сторін, ми одержимо узагальнену оцінку сукупності сильних і слабких сторін компанії.
Варіант Б - небагато ускладнений. Оцінки проставляють аналогічно варіанту А, з тією тільки різницею, що, як позитивні так і негативні оцінки проставляються в балах від 1 до 5. При оцінці в списку сильних сторін проставляються тільки позитивні оцінки ("+5" — відповідний фактор сили компанії знаходиться н найвищому рівні, а якщо "+1" — на найнижчому).
Слабкі сторони представлені тільки негативними значення "-5" — за даним фактором компанія максимально слабка, "-1", даний фактор слабості практично невластивий компанії). Відповідні проміжні значення балів відповідають проміжним оцінкам сили і слабості компанії за даним фактором. Після проставлення бальних оцінок за всіма показниками списків сильних і слабких сторін компанії вони додаються за відповідними показниками. У підсумку одержуємо суму позитивних оцінок за факторами, що відбивають сильні сторони компанії, і негативних оцінок за слабкими сторонами компанії. Різниця цих сум визначає загальну оцінку стану компанії, і чим більший отримано позитивний підсумок, тим більш сильними позиціями володіє фірма, чим більш негативний підсумок, тим більш несприятливою (слабкою) є сучасна позиція компанії.
4. Підведення остаточних підсумків варто виконати шляхом проведення аналізу значень окремих факторів сили і слабості і важливих причин і недоліків стратегічного і тактичного планування, що обумовлюють її незадовільний стан за цими факторами.
На підставі цих висновків варто розробити пропозиції для виведення фірми з несприятливого стану чи для подальшого зміцнення і розвитку компанії, якщо аналіз показав, що вона знаходиться в благополучному стані з погляду оцінки її сильних і слабких сторін.
5. Оцінку можливостей, що наявні чи можуть відкритися перед, а також можливих чи наявних погроз (небезпек) для компанії з боку конкурентів виконати досить складно, тому що це зажадає проведення аналізу всієї галузі й основних конкурентів компанії. Тому в тій частині SWОТ-аналізу рекомендується спробувати, виходячи з висновків до першої частини аналізу, відшукати можливості зміцнення позицій компанії на ринку галузі.
З іншого боку, виходячи з аналізу слабких сторін компанії, варто зробити прогноз несприятливого розвитку цих факторів і оцінити наслідки, до яких вона може привести, оцінити шляхом ймовірності несприятливих результатів і запропонувати організаційно-економічні заходи в плані стратегічного розвитку із запобігання цих несприятливих результатів.
Методичні вказівки і приклад виконання практичного заняття.
Першим етапом SWOT – аналізу була оцінка сильних та слабких сторін діяльності фірми, зроблена, виходячи з аналізу конкурентоспроможного становища останньої.
Варіант А — найбільш простий. Треба проставити "+" проти тих факторів у списку сильних сторін, за якими ваш об'єкт же оцінюватися задовільно (чи вище за середнє) і знаки "-" за тими факторами, які об'єкт не задовольняє (чи нижче середньої).
Аналогічно варто оцінити список слабких сторін об’єкта тільки зворотними оцінками, тобто "+", якщо об'єкту не властивий відповідний фактор слабості (чи він нижче середнього рівня і знак "-", якщо даний фактор слабості властивий об'єкту (чи перевищує середній рівень). Потім, додавши всі "+" і "-" у списків сильних і слабких сторін, ми одержимо узагальнену оцінку сукупності сильних і слабких сторін компанії.
Варіант Б - небагато ускладнений. Оцінки проставляють аналогічно варіанту А, з тією тільки різницею, що, як позитивні так і негативні оцінки проставляються в балах від 1 до 5. При оцінці в списку сильних сторін проставляються тільки позитивні оцінки ("+5" — відповідний фактор сили компанії знаходиться н найвищому рівні, а якщо "+1" — на найнижчому).
Слабкі сторони представлені тільки негативними значення "-5" — за даним фактором компанія максимально слабка, "-1", даний фактор слабості практично невластивий компанії). Відповідні проміжні значення балів відповідають проміжним оцінкам сили і слабості компанії за даним фактором. Після проставлення бальних оцінок за всіма показниками списків сильних і слабких сторін компанії вони додаються за відповідними показниками. У підсумку одержуємо суму позитивних оцінок за факторами, що відбивають сильні сторони компанії, і негативних оцінок за слабкими сторонами компанії. Різниця цих сум визначає загальну оцінку стану компанії, і чим більший отримано позитивний підсумок, тим більш сильними позиціями володіє фірма, чим більш негативний підсумок, тим більш несприятливою (слабкою) є сучасна позиція компанії.
Станом на початок N року сильною стороною фірми «Банкомат-Сервіс» залишалася відповідність технологій ринковим вимогам (в основному через вдалий вибір постачальника периферійного обладнання), лояльність споживачів до фірми (завдяки вже існуючим постійним клієнтам), імідж надійного партнера та високі технологічні та інноваційні навички основного персоналу. При цьому основними слабкими сторонами фірми, через які сталося кризове становище, були досить високий рівень стандартизації продукції і погано вивчений ринок та потреби споживачів, а також низький стратегічний рівень фірми.
Наступним етапом SWOT – аналізу було визначення та оцінка ринкових можливостей та загроз за допомогою матриці сприятливих можливостей та загроз. У першу чергу всі фактори впливу, що не підлягають контролю фірми, було поділено на позитивні та негативні. Після цього було проведено комплексний аналіз сприятливих можливостей та загроз за допомогою поєднання ймовірності реалізації фактора протягом N року з важливістю впливу цього фактора на організацію. Оцінка цих двох параметрів поводилась за 10 – бальною шкалою, де 10 означало найвищу оцінку (таблиця 2.1). Таким чином із факторів отримав дві координати , які було відкладено по осях матриці сприятливих можливостей та загроз.
Таблиця 2.1