Попит і пропозиція грошей
Пояснення до схеми:
Попит на гроші з боку виробників і споживачів залежить від рівня економічної активності, оскільки вона передбачає збільшення обсягів поточних угод між підприємцями і, відповідно, вимагає зростання грошової маси.
Попит на гроші з боку підприємців залежить від потреби в інвестиціях, яка (потреба) зростає в період економічного піднесення та структурних перебудов економіки.
Попит на гроші з боку держави залежить від балансу державного бюджету. Зростання бюджетного дефіциту породжує державний борг, необхідність повернення та сплати процентів по якому визначає попит на гроші з боку держави.
Пропозиція грошей у ринковій економіці формується банківською системою. Емісійна політика уряду реалізується через центральний банк. Саме він здійснює додатковий випуск грошей (емісію).
Від активності комерційних банків та інших фінансово-кредитних посередників залежить бажання клієнтів вкладати кошти, і відповідно цим визначається маса грошей, що може бути запропонована в кредит (К13). Можливості комерційних банків здійснювати кредитування формуються також центральним банком країни. Банк визначає розмір кредитних резервів, тобто тих коштів, які мають бути передані центральному банку на зберігання і які тому не можуть надаватись як кредити.
Центральний банк може збільшити або зменшити кількість грошей в обігу, викуповуючи в населення або продаючи йому цінні папери — облігації державних позик. Зокрема, коли держава продає населенню облігації державного боргу, то кількість грошей в обігу зменшується.
При визначенні пропозиції грошей користуються тими грошовими агрегатами (М1, М2, М3), про які йшлося у темі 2.3. Нагадуємо, що всі згадані агрегати включають різні види депозитів, а отже, враховують те, що пропозиція грошей формується за участі банків.
Чому так важливо зрозуміти, що визначає попит на гроші та їх пропозицію. У випадку, коли попит на гроші перевищує їх пропозицію, гроші дорожчають. Ставка процента збільшується. Навпаки, коли пропозиція перевищує попит, гроші стають дешевшими, і ставка процента зменшується.
Оскільки в регулюванні пропозиції грошей беруть участь Національний та комерційні банки, то слід розглянути, як побудована банківська система.
У різних країнах банківська система має свої особливості, але існують і спільні риси.
1. Незважаючи на форму, в якій існує центральний банк (наприклад, в Японії центральний банк лише частково належить державі і ця частка власності банку становить 55%, а у США функції центрального виконують 12 регіональних банків), діяльність центрального банку визначається урядом. Центральний банк є банком уряду. Як банк уряду, він здійснює емісію грошей, обслуговує державний борг і рахунки уряду.
2. Центральний банк керує комерційними. Останні безпосередньо обслуговують клієнтів, надаючи їм кредити та здійснюючи їхні поточні розрахунки. Центральний банк щодо комерційних визначає обов’язкові нормативи резервів грошей та через обсяг грошей, що можуть бути надані у кредит, впливає на рівень кредитних ставок. Розглянемо діяльність центрального банку та побудову банківської системи на прикладі трьох країн: Великобританії, США, Німеччини.
Великобританія демонструє найусталеніші класичні зразки відносин, адже її система формувалася з XVII ст. Банк Англії як установа, що кредитує уряд і регулює емісію, виник у 1694 р. США демонструє модернізовану і децентралізовану банківську систему. Німеччина подає зразок значної автономії свого федерального банку від уряду та багатоманітності форм власності при створенні фінансово-кредитних установ.
Схема 64