2.Підприємництво, його види.
Господарський кодекс України Глава 4 ГОСПОДАРСЬКА КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ (ПІДПРИЄМНИЦТВО)
Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності 1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності
1. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
2. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
3. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.
4. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.
Стаття 44. Принципи підприємницької діяльності(засади здійснення підприємницької діяльності):1. Підприємництво здійснюється на основі: вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.
Стаття 45. Організаційні форми підприємництва
1. Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.
2. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.
3. Щодо громадян та юридичних осіб, для яких підприємницька діяльність не є основною, положення цього Кодексу поширюються на ту частину їх діяльності, яка за своїм характером є підприємницькою.
Підприємництво можливе лише там, де реалізуються такі ринкові принципи, як економічна свобода і конкуренція.
Підприємництвом називають самостійну, ініціативну діяльність з виробництва товарів та надання послуг з метою одержання прибутку, що передбачає здійснення нововведень при використанні власних коштів, а також самостійність і ризик.
У визначенні підприємництва підкреслюється один незаперечний факт: підприємець діє з метою привласнення прибутку.
Суспільна корисність підприємництва полягає у тому, що:
підприємець працює на межі власних можливостей, шукає і використовує нове, а отже, сприяє загальному прогресу;
підприємець зацікавлений сприяти стабілізації суспільних відносин (юридичні норми, повага до партнера);
спонукає до пошуку незадоволених потреб, а отже, до піднесення рівня добробуту суспільства.
В гонитві за максимальною вигодою підприємець шукатиме товар, який спочатку збагатить його, а вже потім подумає про добробут людей. Заради високих прибутків підприємець може заощаджувати на умовах праці своїх службовців, забруднювати навколишнє середовище, зловживати рекламою тощо.
Люди, що здатні до підприємництва, збагачують націю.
Три типи підприємців:
підприємець-власник (є власником чи співвласником підприємства, всього капіталу або його частини),
підприємець-орендар (господарник, що забезпечує процес виробництва на власних або орендованих засобах виробництва);
підприємець-менеджер (людина високої кваліфікації, що працює за наймом на великих підприємствах, здійснюючи управління ними).
Усі численні вияви підприємництва, властиві для цивілізованого ринку, можна згрупувати у певні види (рис. 37).
Рис. 37. Види підприємницької діяльності
До підприємницької діяльності відносяться(види підприємництва):
діяльність, що спрямована на виробництво речей і надання послуг: будівельні та ремонтні роботи, побутові та інформаційні послуги, духовні блага (навчання дітей, живопис, музика);
товарно-грошові, торговельно-обмінні операції (угоди з купівлі-продажу або перепродажу речей і послуг);
грошово-кредитні відносини (товар – гроші, валюта, цінні папери);
діяльність установ та окремих осіб, які посідають місце між підприємцем і споживачем (виробник не може безпосередньо реалізувати товар, а споживач – придбати; інформаційні, консультаційні, маркетингові послуги);
діяльність, що пов’язана з ризиком, який є невід’ємною рисою ринкової економіки (страхування на випадок небезпеки).
Страхування – це формування грошових фондів та їхнє використання на відшкодування збитків у разі непередбачених випадків і на допомогу громадянам у певні періоди життя (захищає бізнес і населення від втрат, забезпечує привласнення прибутку).