4. Роль керівника в організації. Рівні та сфери менеджменту.
Менеджер – це управлінець ринкової орієнтації, який активно впроваджує ефективні умови господарювання, нововведення та досягнення науково-технічного прогресу, виважено враховує зміни в міжнародних відносинах, своєчасно впливає на кон’юнктуру і динаміку попиту та пропозиції, вміло перебудовує виробничо-господарську діяльність з врахуванням вимог ринку.
У кінці 60-х років Генрі Мінцберг визначив десять управлінських ролей, що їх виконують менеджери:
1. Міжособистісні ролі: головний керівник; лідер; зв’язкова ланка.
2. Інформаційні ролі: отримувач інформації; розповсюджувач інформації; представник.
3. Ролі, пов’язані з прийняттям рішень: підприємець; ліквідатор порушень; розподілювач ресурсів; ведучий переговори.
Усі ці десять ролей, взяті разом, визначають обсяг і зміст роботи менеджера незалежно від характеру конкретної організації.
Сьогодні багато різних менеджерів працює в організаціях.
Один із способів поділу менеджерів на категорії – розрізняти їх за рівнями в організації. Менеджери вищого рівня становлять порівняно малу групу виконавців, що керують організацією. Посади, що передбачені в цій групі – президент, віце-президент, виконавчий директор. Менеджери цього рівня розробляють мету організації, загальну стратегію і політику її діяльності.
Менеджери середнього рівня є найбільшою групою менеджерів у більшості організацій. Звичайні посади менеджерів середнього рівня – виробничий менеджер, начальник відділу, керівник підрозділу. Менеджери середнього рівня відповідають за реалізацію цілей і планів, розроблених менеджерами вищого рівня, а також нагляд і контроль за діяльністю менеджерів нижчого рівня.
Менеджери нижчого рівня координують і наглядають за діяльністю виконавців. Звичайні посади для менеджерів нижчого рівня – майстер, начальник дільниці.
Менеджери, незважаючи на рівень, можуть працювати в різних підрозділах в середині організації. Менеджери з маркетингу працюють у сфері переконання споживачів купувати товари організації. Фінансові менеджери мають справу з фінансовими ресурсами організації. Операційні менеджери пов’язані із створенням і керуванням виробничими системами, що виготовляють товари. Менеджер з персоналу відповідає за наймання і підвищення кваліфікації працівників. Адміністративні менеджери мають бути обізнані з усіма функційними сферами менеджменту.
5. Функції менеджменту.
Менеджмент виконує чотири головні функції: планування (і ухвалення рішень), організацію діяльності, мотивацію (лідерство) і контролювання.
Планування і ухвалення рішень. Планування означає визначення організаційних цілей і рішення, як краще їх досягти. Ухвалення рішень – частина процесу планування, що передбачає вибір напряму дій із різних варіантів.
Організація діяльності. Після того, як менеджер визначив ціль і розробив реальний план, наступною функцією є організація людей і груп для виконання плану. Тобто, організація діяльності визначає, як дії і ресурси повинні бути пов’язані між собою.
Мотивація – це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе і інших працівників на дії, спрямовані на досягнення особистих цілей і цілей організації.
Завершальною фазою процесу менеджменту є контролювання або моніторинг за прогресом організації для досягнення цілей. В міру того, як організація прагне досягти своїх цілей, менеджери повинні спостерігати за прогресом для забезпечення мети організації у певний період часу.