Тема 7. Організація експлуатації енергетичних установок.

План семінарського заняття.

1. Вибір оптимальних режимів роботи технологічного устаткування.

2. Вибір оптимальних енергетичних режимів роботи устаткування з малими пусковими розходами.

3. Вибір оптимальних енергетичних режимів роботи устаткування з великими пусковими розходами.

4. Енергетично оптимальний розподіл вироблення продукції між технологічними агрегатами.

5. Організація експлуатації устаткування і автоматизація системи управління на ТЕС.

Практичні завдання

Задача-приклад 7.1. Визначення питомих економічних показників лінії електропередачі. По лінії електропередачі з номінальним навантаженням 220 кВ та перерізом проводів АСО-400 здійснюється передача електроенергії на відстань ℓ = 140 км.

Визначити величину потужності, при якій забезпечується мінімальне значення собівартості та питомих приведених затрат на передачу 1 кВт·год енергії, а також значення вказаних показників.

Вихідні данні: К_уд= 16 000 грн/км,

г₀= 0,073 Ом/км, Н_тях = 5000 год, соS φ= 0,9,

β_э=1,4 коп/кВт∙год, р_ам = 0,028, р _об = 0,01.

Рішення

Собівартість передачі енергії з врахуванням втрат:

Собівартість передачі 1 кВт·год:

Тоді умова мінімуму собівартості передачі 1 кВт·год:

Вирішивши дане рівняння відносно і підставивши вихідні данні, отримаємо:

МВт

Питомі приведені затрати запишуться у вигляді:

Оптимальне навантаження по умовам мінімуму питомих приведених затрат на передачу енергії:

Підставивши знайдені значення оптимального навантаження в формули для собівартості та питомих приведених затрат, отримаємо: се=0,056 коп/кВт∙год, з₀=0,0769 коп/кВт∙год.

Задачі для самостійного розв’язання.

Задача 7.2. Визначення питомих економічних показників лінії електропередачі. По лінії електропередачі з номінальним навантаженням 220 кВ та перерізом проводів АСО-400 здійснюється передача електроенергії на відстань ℓ = 160 км.

Визначити величину потужності, при якій забезпечується мінімальне значення собівартості та питомих приведених затрат на передачу 1 кВт·год енергії, а також значення вказаних показників.

Вихідні данні: К_уд= 17 000 грн/км,

г₀= 0,073 Ом/км, Н_тях = 5000 год, соS φ= 0,9,

β_э=1,4 коп/кВт∙год, р_ам = 0,028, р _об = 0,01.

Тема 8. Організація ремонту енергетичного устаткування.

План семінарського заняття.

1. Основи організації ремонту.

2. Планування календарних строків, обсягів та собівартості ремонтів.

3. Планування витрат на ремонт енергоустаткування

Практичні завдання

Задача-приклад 8.1. Визначення калькуляційних річних витрат на ремонт блоку.

Тривалість ремонтного циклу блоку К-300, тобто, час від початку одного капітального ремонту до початку наступного = 3 роки. Проміжки між ремонтами у циклі приймаються однаковими. Після капітального і середнього ремонтів інтервали збільшені. В табл. 6 наведено розподіл ремонтів у границях ремонтного циклу, їх тривалість та витрати на ремонти.

Визначити витрати на ремонти для 2-го року.

Рішення

Витрати на капітальний ремонт розподілені рівномірно на протязі всього ремонтного циклу за виключенням тривалості капітального ремонту. Витрати на поточний ремонт у кінці року частково можуть бути віднесені на наступний рік. Таким чином, для кожного року є так звані вхідні та вихідні залишки [10]. Вартість ремонтів, для яких наступний міжремонтний період не виходить за границі цього року, цілком відноситься на цей рік.

У загальному вигляді вхідні залишки на початок і-го року будуть:

де — вартість капітального ремонту;

— залишок часу ремонтного циклу на початок цього року до наступного капітального ремонту, діб;

 залишок інтервалу на початок теперішнього року між останнім ремонтом попереднього ( —1)-го року, якщо він є поточним, і першим ремонтом в розглянутому -му році, діб;

— тривалість ремонтів, діб;

— вартість поточного ремонту в попередньому році.

Таблица 6

Рік	Тривалість ремонту, діб	Дата початку та закінчення ремонту		Інтервали між ремонтами , діб	Вартість ремонтів, тис.грн
Початок ремонтного циклу: капітальний ремонт малий ремонт 1-й середній ремонт малий ремонт 2-й середній ремонт Наступний рік: малий ремонт 3-й середній ремонт малий ремонт 4-й середній ремонт малий ремонт 5-й середній ремонт малий ремонт капітальний ремонт	45 10 10 17 10 10 17 10 10 17 10 45	21.06 – 04.08 11.11 – 20.11 16.03 – 25.03 21.06 – 4.08 11.11 – 20.11 16.03 – 25.03 21.06 – 4.08 11.11 – 20.11 16.03 – 25.03 21.06 – 4.08 11.11 – 20.11 16.03 – 25.03 21.06 – 4.08	98 84 87 98 84 87 98 84 87 98		420 40 40 73 40 40 73 40 40 73 40 40 420

Відповідно вихідні залишки:

Загальна вартість ремонтів у розглянутому і - му році:

де — сумарна вартість ремонтів у -му році, для яких міжремонтні періоди проходять в -му році.

Для 2-го року з врахуванням даних табл. 6 маємо:

грн

Оскільки у нашому випадку і то другі складові в і при розрахунку скорочуються.

Такі розрахунки треба провести для всіх блоків окремо, після чого скласти всі витрати по ремонтам для електростанції в цілому.

Задача-приклад 8.2. Визначення продукції енергоремонтного виробництва та питомих витрат на одиницю продукції.

На КЕС з початку і до кінця року працювало 4 блока по 300 МВт. Фактичні данні про використання блоків у часі впродовж року наведені в табл. 7. Визначити натуральні показники продукції енергоремонтного виробництва по КЕС. Сумарні калькуляційні річні витрати на всі види ремонтів тепломеханічного устаткування блоків =1150×10³ грн.

Рішення

Продукція енергоремонтного виробництва в натуральному виражені може бути визначена у виді потенційно можливого вироблення енергії на електростанції за час експлуатаційної готовності , так як тільки за рахунок своєчасного та якісного ремонту можна забезпечити потрібне вироблення електроенергії. Таким же чином визначається абсолютний показник готовності блоків електростанції :

Таблица 7

Показники	Номера блоку
	1-й	2-й	3-й	4-й
Календарний час годин/рік:	8760	8660	8760	8760
Час капітального ремонту	960	—	—	—
Час малого ремонту	504	—	—	—
Час малого і середнього ремонту	—	888	864	840
Час резерву	360	560	480	360
Час в аварийному резерві	—	144	72	—
Середня експлуатаційна потужність блоку за час експлуатаційної готовності, МВт	280	300	300	290

Час експлуатаційної готовності -го блоку:

Для 1-го блоку

годин

годин

Відповідно:

Ч ; Ч; годин

МВт·год

Таким же чином визначаються планові величини та . При цьому аварійні простої не враховуються. Собівартість одиниці продукції:

грн./МВт·год

Іноді застосовують показник собівартості ремонтної продукції у вигляді річних ремонтних витрат на 1 кВт·год установленої потужності. Але цей показник не враховує тривалості ремонтів, аварій і не є реальним.

Задачі для самостійного розв’язання

Задача 8.3. Визначення продукції енергоремонтного виробництва та питомих витрат на одиницю продукції.

На КЕС з початку і до кінця року працювало 4 блока по 300 МВт. Фактичні данні про використання блоків у часі впродовж року наведені в табл. 8. Визначити натуральні показники продукції енергоремонтного виробництва по КЕС. Сумарні калькуляційні річні витрати на всі види ремонтів тепломеханічного устаткування блоків =1250×10³ грн.

Таблица 8

Показники	Номера блоку
	1-й	2-й	3-й	4-й
Календарний час годин/рік:	8760	8660	8660	8760
Час капітального ремонту	960	—	—	—
Час малого ремонту	504	—	—	—
Час малого і середнього ремонту	—	888	864	840
Час резерву	360	560	480	360
Час в аварийному резерві	—	144	72	—
Середня експлуатаційна потужність блоку за час експлуатаційної готовності, МВт	280	300	300	290