70. Які недоліки релейно-контакторних систем керування?

1. Наявність контактів, обмежений строк служби, невисока швидкодія, великі вага і габарити та значне енергоспожи-вання.

2. Наявність контактів, обмежений строк служби, низька за-вадостійкість, великі вага і габарити та значне енергоспо-живання.

3. Наявність контактів, обмежений строк служби, гальваніч-на розв’язка, великі вага і габарити та значне енергоспо-живання.

4. Наявність контактів, невисока швидкодія, низька завадос-тійкість, великі вага і габарити та значне енергоспоживан-ня.

71. Виконання яких операцій забезпечує ДЛСК?

1. Автоматизацію руху робочих органів установки в техно-логічних режимах.

2. Автоматизацію руху окремих органів установки в задаю-чих режимах.

3. Автоматичне регулювання параметрів робочих органів.

4. Програмне керування рухом окремих робочих органів.

72. Що є вихідними даними для синтезу ДЛСК?

1. Вимоги до якісних показників роботи установки.

2. Заданий технологічний цикл руху робочих органів.

3. Технічні дані робочих органів.

4. Якісні показники руху робочих органів.

73. У чому суть синтезу ДЛСК методом типових вузлів?

1. У складанні алгоритму роботи ДЛСК.

2. У виконанні процедур декомпозиції і композиції.

3. У виконанні процедур композиції і декомпозиції.

4. У складанні математичного опису ДЛСК.

74. Що представляє собою загальна функціональна модель ДЛСК?

1. Діаграму технологічного циклу.

2. Математичну модель.

3. Кінцевий автомат.

4. Електронну схему.

75. Кінцевий автомат (рис.1) має 3 вхідних, 2 внутрішні і 2 вихідні змінні. Скільки можливих наборів матимуть ці змінні?

А. 3; 2; 2.

Б. 8; 4; 4.

В. 8; 2; 2.

Г. 8; 4; 2.

76. Кінцеві автомати в залежності від способу формування логічних функцій поділяють на:

1. однотактні і багатотактні;

2. асинхронні і синхронні;

3. безперервні і дискретні;

4. стійкі і нейтральні.

77. Як можна описати роботу кінцевого автомата?

1. Графічно і аналітично.

2. У виді таблиці.

3. У виді структурної схеми.

4. У виді функціональної схеми.

78. Найбільшу швидкодію має ДЛСК, побудована на базі:

1. апаратного контролера.

2. програмованої логічної матриці.

3. програмованого логічного контролера.

4. окремих логічних елементів.

79. Який із відомих засобів реалізації ДЛСК є найбільш уні-версальним?

1. Апаратний контролер.

2. Програмований логічний контролер.

3. Програмована логічна матриця.

4. Мікропроцесор.

80. Доцільно реалізувати ДЛСК на базі програмованого конт-ролера у випадку, коли:

1. треба мати багато входів і виходів;

2. потрібна висока швидкодія;

3. треба часто змінювати алгоритм керування;

4. потрібна висока завадостійкість.

81. Визначити спад кутової швидкості у замкненій системі регулювання при номінальному навантаженні, якщо ; ; об/хв.

1. рад/с.

2. рад/с.

3. рад/с.

4. рад/с.

82. Визначити коефіцієнт передачі розімкненої системи авто-матичного регулювання кутової швидкості, якщо рад/с; А; Ом і .

1. .

2. .

3. .

4. .

83. Визначити коефіцієнт зворотного зв’язку за швидкістю , якщо В, об/хв, .

1. .

2. 

3. .

4. .

84. Якими параметрами характеризується технічно-оптима-льний перехідний процес?

1. і .

2. і .

3. і .

4. і .

85. Якими засобами забезпечується технічно-оптимальний процес в системі з сумуючим підсилювачем?

1. Збільшенням коефіцієнта передачі підсилювача.

2. Введенням інтегруючої ланки.

3. Введенням зворотних зв’язків за похідними.

4. Введенням додаткового впливу, пропорційного похідній від похибки регулювання.

86. Зворотні зв’язки за похідними в системах автоматичного регулювання використовують з метою:

1. забезпечення технічно-оптимального перехідного проце-су;

2. зменшення усталеної похибки;

3. збільшення діапазону регулювання;

4. зменшення часу перехідного процесу.

87. Як впливають зворотні зв’язки за похідними на усталену похибку?

1. Збільшують усталену похибку.

2. Зменшують усталену похибку.

3. Не впливають на усталену похибку.

4. Збільшують діапазон регулювання.

88. Яким способом досягається обмеження струму в системах автоматичного регулювання швидкості?

1. Введенням від’ємного зворотного зв’язку за струмом.

2. Введенням затриманого зворотного зв’язку за струмом.

3. Обмеженням напруги на вході підсилювача.

4. Обмеженням напруги на виході підсилювача.

89. Яким шляхом перевіряють розрахунки параметрів сис-тем автоматичного регулювання швидкості?

1. Шляхом фізичного моделювання.

2. Шляхом математичного моделювання.

3. Повторними розрахунками.

4. Експериментальним шляхом.

90. При моделюванні диференціюючу ланку замінюють послі-довним з’єднанням диференціюючої і інерційної ланок, тому що:

1. вона ускладнює процес моделювання;

2. її не можна реалізувати;

3. вносить додаткову статичну похибку;

4. вносить додаткову динамічну похибку

91. Регулятор струму в системі підпорядкованого регулюван-ня вибирають за умови, щоб:

1. у системі регулювання протікав технічно-оптимальний перехідний процес;

2. у контурі струму протікав технічно-оптимальний перехід-ний процес;

3. у контурі струму протікав монотонний перехідний про-цес;

4. у контурі струму струм був менший допустимого.

92. Передавальну функцію регулятора струму в системі під-порядкованого регулювання визначають із умови:

1. рівності бажаної передавальної функції замкненого конту-ру струму дійсний передавальній функції контуру;

2. рівності бажаної передавальної функції розімкненого кон-туру струму дійсний передавальній функції розімкненого контуру;

3. заданої перехідної функції замкненого контуру;

4. заданої перехідної функції розімкненого контуру.

93. Регулятора швидкості в системі підпорядкованого регу-лювання вибирають за умови, щоб у:

1. контурі швидкості протікав монотонний перехідний про-цес;

2. контурі струму протікав технічно-оптимальний перехід-ний процес;

3. контурі швидкості протікав технічно-оптимальний пере-хідний процес;

4. системі регулювання протікав оптимальний за швидко-дією перехідний процес.

94. За якої умови система підпорядкованого регулювання з П-регулятором швидкості може забезпечити задану точність ре-гулювання в усталеному режимі?

1. .

2. .

3. і .

4. і

95. На базі яких пристроїв реалізують регулятори струму і швидкості в системах підпорядкованого регулювання?

1. Програмованої логічної матриці.

2. Апаратного контролера.

3. Сумуючих підсилювачів.

4. Операційних підсилювачів.

96. Коефіцієнт зворотного зв’язку за струмом визначають із умови роботи двигуна в:

1. номінальному режимі;

2. стопорному режимі;

3. режимі холостого ходу при номінальній напрузі живлен-ня;

4. режимі холостого ходу при мінімальній напрузі живлення.

97. Коефіцієнт зворотного зв’язку за швидкістю визначають із умови:

1. ;

2. ;

3. ;

4. .

98. Струм в системі підпорядкованого регулювання здій-нюють обмеженням:

1. напруги на вході регулятора швидкості;

2. напруги на виході регулятора швидкості;

3. напруги на вході регулятора струму;

4. напруги на виході регулятора струму.

99. З якою метою використовують задавач інтенсивності в системі підпорядкованого регулювання?

1. Для обмеження струму при пуску двигуна.

2. Для обмеження струму при різкій змінні навантаження.

3. Для плавного регулювання швидкості двигуна.

4. Для обмеження стопорного струму двигуна.

100. Чи буде обмежуватись струм при різкій зміні навантаже-ння в системі автоматичного регулювання з здавачем інтенсив-ності?

1. Буде.

2. Не буде.

3. Буде обмежуватись номінальним струмом.

4. Буде обмежувати стопорний струм.

101. Яким способом можна забезпечити плавний пуск асин-хронного двигуна з короткозамкненим ротором?

1. Зменшенням напруги живлення на час пуску.

2. Зміною напруги живлення при пуску.

3. Включенням на час пуску активного опору в коло обмотки статора.

4. Включенням на час пуску реактивного опору в коло обмо-тки статора.

102. Систему плавного пуску асинхронних двигунів допов-нюють функцію бустера у випадку:

1. великого початкового моменту виробничого механізму;

2. малого початкового моменту виробничого механізму;

3. вентиляторної характеристики виробничого механізму;

4. гіперболічної характеристики виробничого механізму.

103. За умови використовувати розімкнені систе-ми частотного керування асинхронними двигунами доцільно при діапазоні регулювання:

1. до 10;

2. в межах 10-25;

3. в межах 25-50;

4. більше 50.

104. Суть скалярної системи частотного керування асинхрон-ними двигунами полягає в зміні частоти:

1. і миттєвих значень напруги чи струму;

2. і модулів напруги чи струму;

3. і середнього значення моменту;

4. і миттєвого значення моменту.

105. Визначити модуль жорсткості лінійної частини механіч-ної характеристики асинхронного двигуна, якщо ; ; і .

1. .

2. .

3. .

4. .

106. Якою ланкою представляють частотний перетворювач в системі частотного керування з автономним інвертором стру-му?

1. Пропорційною ланкою.

2. Інтегруючою ланкою.

3. Інерційною ланкою.

4. Ланкою з постійним запізненням.

107. У чому суть векторного керування частотно-регульова-ного електропривода?

1. В прямому керуванні миттєвим значенням напруги.

2. В прямому керуванні миттєвим значенням струму.

3. В прямому керуванні миттєвим значенням електромагніт-ного моменту.

4. В змінні кута між векторами напруги і струму.

108. Суть прямого керування моментом асинхронного двигу-на полягає в зміні положення вектора:

1. напруги шляхом відповідного перемикання ключів інвер-тора;

2. струму статора шляхом відповідного перемикання ключів інвертора;

3. струму ротора шляхом відповідного перемикання ключів інвертора;

4. потокозчеплення ротора шляхом відповідного перемикан-ня ключів інвертора.

109. Мікропроцесорна математична модель двигуна в систе-мі прямого керування моментом виконує функцію обчислення миттєвих значень:

1. напруги і моменту двигуна;

2. струму і моменту двигуна;

3. потокозчеплення статора і моменту двигуна;

4. потокозчеплення ротора і моменту двигуна;

110. Якими ланками можна представити передавальну функ-цію асинхронного двигуна при частотному регулюванні швид-кості (рис. 1).

1. – інерційна ланка, – інте-грувальна ланка.

2. – інерційна ланка, – інерційна ланка.

3. – інтегрувальна ланка, – інерційна ланка.

4. – інерційна ланка, – диференціальна ланка.