17.Характеристика джерел штучного штучного освітлення

В якості джерел штучного освітлення широко використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.Лампи розжарювання належать до теплових джерел світла. Під дією електричного струму нитка розжарювання (вольфрамовий дріт) нагрівається до високої температури і випромінює потік променевої енергії.Ці лампи характеризуються простотою конструкції та виготовлення, відносно низькою вартістю, зручністю експлуатації, широким діапазоном напруг та потужностей.Газорозрядні лампи внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металу та явища люмінесценції випромінюють світло оптичного діапазону спектру.Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.Світлова віддача цих ламп становить 40-100 лм/Вт, що у 3-5 разів перевищує світлову віддачу ламп розжарювання. Термін експлуатації — до 10 тис. год, а температура нагрівання (люмінесцентні) — 30-60 С.Окрім того, газорозрядні лампи забезпечують світловий потік практично будь-якого спектра, шляхом підбирання відповідним чином інертних газів, парів металу, люмінофора.Так, за спектральним складом видимого світла розрізняють люмінесцентні лампи: денного світла (ЛД), денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ); холодного білого (ЛХБ), теплого білого (ЛТБ) та білого (ЛБ) кольорів.До основних характеристик джерел штучного освітлення належать:номінальна напруга живлення, В;електрична потужність лампи, Вт;світловий потік, лм;світлова віддача, лм/Вт;термін експлуатації;спектральний склад світла.Світильник — це світловий прилад, що скла дасться із джерела світла(лампи)та освітлювальної арматури. Освітлювальна арматура перерозподіляє світловий потік лампи у просторі або перетворює його властивості (змінює спектральний склад випромінювання), захищає очі працівника від засліплюючої дії ламп.Окрім того, вона захищає джерело світла від впливу оточуючого пожежо- та вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

18.Джерела шуму,його основні параметри

Звук - це коливальний рух в матеріальному середовищі, що володіє пружністю і інерційністю, викликане будь-яким джерелом. Поширення коливального руху в середовищі називається звуковою хвилею. Область середовища, в якій поширюються звукові хвилі, називається звуковим полем. У кожній точці звукового поля при поширенні звукової хвилі буде спостерігатися деформація середовища, тобто зона стиснення і розрядження. Така деформація призведе до зміни тиску в середовищі. Різниця між атмосферним тиском і тиском у даній точці звукового поля називається звуковим тиском (Р). Звуковий тиск виражається в паскалях (Па). Сила звуку може характеризуватися і кількістю звукової енергії. ). Середній потік звукової енергії, що проходить в одиницю часу через одиницю поверхні, перпендикулярної до напрямку поширення звукової хвилі, називається інтенсивністю звуку (I). За одиницю вимірювання інтенсивності прийнятий Вт / м2. За одиницю частоти коливань прийнятий герц (Гц), рівний 1 коливання в секунду. в свободном поле связана с звуковым давлением, Вт / м2 Інтенсивність звуку I у вільному полі пов'язана з звуковим тиском, Вт / м2 .Швидкість звуку залежить від властивостей середовища. Звуки в ізотропному середовищі можуть розповсюджуватися у вигляді сферичних, плоских і циліндричних хвиль. Коли розміри джерела звуку малі в порівнянні з довжиною хвилі, звук поширюється в усіх напрямках у вигляді сферичних хвиль. Якщо розміри джерела більше ніж довжина випромінюваної звукової хвилі, то звук поширюється у вигляді плоскої хвилі. Плоска хвиля утворюється на значних відстанях від джерела будь-яких розмірів. Якщо на шляху поширення звукової хвилі зустрічається перешкода, то в силу явища дифракції відбувається огинання хвилями перешкод. Величина огибания тим більше, чим більше довжина хвилі в порівнянні з розмірами перешкоди. При довжині хвилі меншою розміру перешкоди, спостерігається відбиття звукових хвиль і освіта за перешкодою «звуковий тіні» (шумозахисні екрани). Графічне зображення частотного складу шуму називається спектром. Шум представляє собою хаотичне поєднання безлічі різних за частотою і силі звуків. У ГОСТ 12.1.003-76 (ССБТ) дана класифікація шумів. За характером спектра шуми поділяються на широкополосні (з безперервним спектром шириною більш перший октави) і тональні (в спектрі яких є чутні дискретні тони) з перевищенням рівня в одному полюсі над сусідніми не менш ніж на 10 дБ. За час дії шуми поділяються на постійні (рівень звуку яких за 8-годинний робочий день змінюються за часом не більше ніж на 5 дБ при вимірах на тимчасовій характеристиці «повільно» шумоміра по ГОСТ 17187-71) і непостійні, при зміні рівня звуку більше 5 дБ. Непостійні шуми, у свою чергу, діляться на коливні за часом (рівень звуку яких безперервно змінюється у часі), переривчасті (рівень звуку яких різко падає до рівня фонового шуму, з інтервалом в 1 с і більше), імпульсні (що складаються з 1-го або кількох звукових сигналів з тривалістю більше 1 с і рівнем звуку більше 10 дБ). Вібрація є одним з джерел шуму.