2.2.1. Технологія запису даних на магнітну стрічку.

Технології, що використовуються при створенні стрічкових накопичувачів, залежать від декількох обставин. Вони повинні оптимізувати ширину стрічки і метод розміщення запису на ній, забезпечити максимальну швидкість руху і мінімальне число перегинів при перемотуванні, знайти спосіб зниження тертя між стрічкою і головками запису/читання і т. д. Інший комплекс проблем пов’язаний з вибором способу запису на плівку та визначенням методу зчитування інформації, в тому числі і компресії даних. Але найголовніше – знайти оптимальне поєднання, що забезпечує найшвидший доступ до даних, високу їх пропускну здатність та надійність зберігання. У пошуках оптимального рішення фірми-виробники розробляють власні системи. Тим не менше, незважаючи на конструктивні відмінності, в усіх стрічкових пристроях використовується лише два базових методи запису:

• лінійний магнітний запис (DLT/SDLT, SLR, LTO);

• похило-рядковий магнітний запис (DAT/DDS, AIT, S-AIT, VXA).

Лінійна технологія (серпантинний запис) (див. рис. 1.8.І) передбачає рух магнітної стрічки вздовж нерухомих записуючої і читаючої головок. Операції запису/читання виконуються як при прямому, так і при зворотному русі стрічки. Таким чином, інформація записується по доріжках, розташованих вздовж магнітної стрічки. При записі/читанні стрічка рухається в обох напрямках вздовж нерухомої головки; по досягненні кінця стрічки головка зсувається на одну доріжку, а стрічка рухається в протилежному напрямку. Для збільшення швидкості запису/читання встановлюється декілька головок, які працюють з декількома доріжками одночасно.

Рис. 1.8. Лінійний (І) і похило-рядковий (ІІ) магнітний запис: а) магнітна стрічка, б) доріжки, в) фіксована магнітна головка, г) магнітні головки, що обертаються.

Переваги:

1. можливість створення простого і надійного механізму протягування стрічки;

2. незначне зношування магнітної стрічки;

3. висока надійність зберігання даних.

Недоліки:

1. відносно низька щільність запису інформації;

2. залежність швидкості запису/читання від швидкості руху магнітної стрічки.

У системах з похило-рядковим записом (спіральний запис) кілька записуючих/читаючих головок розміщують на барабані, що обертається (див. рис. 1.8.ІІ). Цей барабан встановлюється під деяким кутом до вертикальної осі. Доріжки запису розміщуються під кутом до напрямку швидкості магнітної стрічки, тобто вони мають невелику скінчену довжину. При обертанні барабану, головка описує спіраль відносно рухомої стрічки весь час попадаючи на нову доріжку. Оскільки абсолютна швидкість руху стрічки невелика, процеси старту і зупинки запису/читання займають менше часу і створюють менші механічні навантаження на стрічку.

Переваги:

1. можливе використання більш тонких стрічок;

2. щільність розташування доріжок (lpi) в декілька разів вища ніж при лінійній технології.

Недоліки:

1. складна (а отже, ненадійна) конструкція протягування стрічки;

2. сильне зношування магнітної стрічки при експлуатації.