12. Встановіть послідовність подій:

а) усунення П. Шелеста з посади Першого секретаря ЦК КПУ;2

б) перша велика хвиля арештів дисидентів в Україні; 1

в) схвалення Верховною Радою УРСР нової Конституції Української РСР; 4

г) утворення Української Гельсінської спілки. 3

13. Перший секретар ЦК КПУ П. Шелест:

в) по мірі можливості відстоював інтереси і настрої населення України, а не керівництва СРСР.

4. Активізації діяльності дисидентів сприяли:

а) інтервенція радянських військ у Чехословаччину в 1968 р.

15. На підставі яких звинувачень було усунено від влади П. Шелеста?

б) сприяння поширенню українського „буржуазного” націоналізму;

16. Найактивнішим в Україні 60-70-х років було дисиденство:

б) правозахисне

17. Дисидентський рух не став масовим через :

б)тиск державних органів влади

18. Кількість дисидентів у середині 70- на початку 80-х років:

б) збільшилась;

19. В. Чорновіл видав збірник матеріалів про арешти в Україні „Лихо з розуму”:

б) у 1967 р.;

20. Статтю „Інтернаціоналізм чи русифікація” написав:

а) І. Дзюба;

21. У 1968 р. Розпочалось цькування Олеся Гончара за його роман:

б) Собор;

22. „Самвидав” – це:

а) твори, видані всупереч офіційним заборонам;

23. Поява „Самвидаву” в Україні датується:

а) 1964 р;

24. Українська Гельсінська група була створена:

б) у 1976 р.; .

25. Українську Гельсінську групу очолив:

а) М. Руденко;

26. Українська Гельсінська група була організацією:

б) напівлегальною;

27. Конституція СРСР 1977 р. І Конституція УРСР 1978 р.:

б) формально узаконили необмежену владу комуністичної партії, оголосивши її „ядром” політичної системи суспільства;

28. Згідно з 6 ст. Конституції СРСР:

а) КПРС проголошувалась керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи;

29. Нарощування воєнно-промислового комплексу у 70-80-х рр. Було зумовлене:

в) прагненням керівників СРСР не допустити відставання від США у воєнній галузі.

30. Причинами переходу від конфронтації двох систем до розрядки на початку 70-х років були:

в) зростання опору народів світу агресивній політиці.

Тема 16 Україна на шляху до свободи і незалежності

1. Хронологічні межі горбачовської „перебудови”:

б) 1985-1991 рр.;

2. З чиєї ініціативи почалась „перебудова”:

а) М. Горбачова;

3. Цілями „перебудови” були:

в) поєднання кращих рис соціалізму і капіталізму.

4. Найбільших успіхів „перебудова” досягла:

в) у духовній сфері.

5. В. Щербинській і тогочасне державно-партійне керівництво республіки курс на „перебудову”:

аб) практично саботували;

6. Поштовхом для пробудження політичної активності українського суспільства в другій половині 80-х рр. Стала:

а) аварія на Чорнобильській атомній станції;

7. Аварія на Чорнобильській атомній станції сталася:

б) 26 квітня 1986 р.;

8. „Український культурологічний клуб” розпочав свою роботу в м. Києві:

в) у 1987 р

9. Народний рух України за перебудову було утворено:

а) у вересні 1989 р

10. Першим керівником Народного руху України за перебудову був:

а) В. Чорновіл;

11. У програмі Народного руху України за перебудову, прийнятій установчим з’їздом відстоювалась:

в) проголошення незалежності України.

12. Установча конференція Товариства української мови ім. Тараса Шевченка відбулась:

б) 11 лютого 1989 р.;

13. Товариство української мови ім. Тараса Шевченка в лютому 1989 р. очолив:

а) І. Драч;

14. Товариство української мови ім. Тараса Шевченка виступало:

б) за надання українській мові статусу державної;

15. Закон про мови в СРСР було прийнято:

б) у 1989 р.;

16. Які з перерахованих тверджень характеризують стан економіки в кінці 80-х рр.?

А) різкий спад промислового виробництва;

7. Відродженню релігійного життя в Україні сприяли такі фактори:

а) зняття заборони на релігійне життя, забезпечення свободи совісті;

18. Яка з перерахованих організацій виникла у 1987 р.?

А) Товариство Лева;

19. Формування багатопартійної системи в Україні почалось:

б) у 1990 р

20. До національно-радикальних партій та організацій відносилась:

г) Українська Національна Партія

21. До партій центристського спрямування відносилась:

в) Українська християнсько-демократична партія (УХДП);

22. До партій лівоцентристського спрямування відносилась;

г) Соціал-демократична партія України (СДПУ).

23. Серед українських політичних партій першою було зареєстровано:

б) Українську Республіканську партію (УРП);

24. XIX партконференція КПРС (червень-липень 1988 р.) виступила з пропозицією:

б) кардинального реформування політичної системи;

25. На виборах до Верховної Ради України у березні 1990 р. Демократичний блок, очолюваний Рухом отримав:

б) 1/4 мандатів;

26. Група „239”, яку було організовано у Верховній Раді України у березні 1990 р. Представляла інтереси:

а) комуністичної більшості;

27. Народну Раду у Верховній Раді в 1990 р. Очолював:

б) І. Юхновський;

28. Декларацію про державний суверенітет України було проголошено:

а) 16 липня 1990 р.;

29. Головою Верховної Ради УРСР, обраного на першій сесії дванадцятого скликання (1990 р.) було обрано:

в) В. Івашка;

Тема 17 Розбудова Української держави в кінці хх – поч. Ххi століття.

1. Спроба державного перевороту в СРСР, створення Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС) відбулися:

б) 19 серпня 1991 р.;

2. Державний комітет з надзвичайного стану (ДКНС) очолив:

б) Г. Янаєв;

3. Керівництво Верховної Ради України, отримавши ультимативні вимоги ДКНС:

в) відкинуло ультимативні вимоги.

4. Верховна Рада УРСР прийняла Акт проголошення незалежності України:

б) 24 серпня 1991 р.;

5. Незалежність України та створення самостійної Української держави – Україна було проголошено:

б) 24 серпня 1991 р.;

6. Назву „Українська Радянська Соціалістична Республіка” було замінено на споконвічну – „Україна” законом від:

в) 17 грудня 1991 р.

7. Референдум про підтвердження Акту проголошення незалежності України проведено:

в) 1 грудня 1991 р.;

8. Під час референдуму про підтвердження Акту проголошення незалежності України дали позитивну відповідь:

б) 90,3 % виборців;

9. Центрвиборчком кандидатами на посаду президента в 1991 р. Зареєстрував:

в) 7-х претендентів

10. Першим президентом незалежної України 1 грудня 1991 р. Було обрано:

а) Л. Кравчука; .

11. Прийняття історичного рішення про підняття над будинком Верховної Ради України національного синьо-жовтого прапора відбулося:

б) 4 вересня 1991 р.;

12. Синьо-жовтий прапор було визнано державним прапором України:

б) 4 вересня 1991 р.;

13. Державний гімн України було затверджено Верховною Радою:

г) 16 січня 1992 р.

14. Державним гімном України було затверджено написану українським композитором М. Вербицьким пісню „Ще не вмерла Україна” на слова:

б) П. Чубинського;

15. Концепція оборони та будівництва Збройних Сил України, схвалена Верховною Радою 11 жовтня 1991 р. Передбачала:

б) статус без’ядерної держави, яка не бере участі у військових блоках;

16. Денонсація договору про утворення СРСР відбулася:

а) в) 8 грудня 1991 р.;

17. Рішення про припинення існування СРСР в Біловезькій Пущі не підписував:

а) М. Горбачов;

18. Наступного дня після Всеукраїнського референдуму про підтвердження Акту проголошення незалежності України визнали:

в) Канада та Польща;

9. Президентство Л. Кравчука призвело:

б) до стагнації економіки;

20. Основною причиною енергетичної кризи в Україні була:

б) зниження виробництва енергоносіїв в Україні;

21. Центрвиборчком кандидатами на посаду президента в 1994 р. Зареєстрував:

а) 9-х претендентів;

22. Презедентом України в 1994 р. Було обрано:

в) Л. Кучму;

23. Верховна Рада прийняла Конституцію України:

б) 28 червня 1996 р.;

24. Ознаки економічної стабілізації за роки незалежності України вперше виявили себе:

В) у 2000 р

25. В. Ющенко очолив уряд України:

г) у грудні 1999 р.;

26. На виборах до Верховної Ради України у березні 2006 р. Перше місце посів:

б) блок Юлії Тимошенко;

7. „Касетна справа” і „справа Гонгадзе” призвели до:

в) масових соціальних виступів

28. На посаду Президента в 1999 р. Претендувало:

б) 13 кандидатів;

29. В другій тур президентських виборів 1999 р. Вийшли:

г) Л. Кучма – П. Симоненко.

30. Уряд В. Ющенка пішов у відставку в 2001 р. Через:

в) невдоволення частини впливових фінансово-промислових кіл економічним курсом уряду.