РОЗДІЛ 5. УПРАВЛІННЯ ПІДРОЗДІЛАМИ В БОЮ. БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ ПІДРОЗДІЛІВ І ЧАСТИН

1. Управління підрозділами в бою

1. Сутність, зміст, складові системи управління та пункти управління

Тверде та безперервне управління підрозділами дозволяє найбільш ефективно та повно використовувати їх бойові можливості. Це досягається: постійним знанням обстановки, своєчасним одноособовим прийняттям командиром рішення та наполегливим проведенням його в життя; особистою відповідальністю командира за свої рішення, правильне використання підпорядкованих підрозділів і виконання поставлених завдань; чіткою організацією й забезпеченням живучості пунктів управління, наявністю стійкого зв’язку з підрозділами.

Суть управління полягає в цілеспрямованій діяльності командирів, штабів щодо підтримання бойової готовності підрозділів, підготовки їх до бою та керівництва ними під час виконання поставлених завдань.

Мета управління: забезпечити підтримання (підвищення) бойової готовності підрозділів і забезпечення (відновлення) їх боєздатності.

Задачі управління забезпечити:

• ефективне використання бойових можливостей підрозділів для швидкого досягнення мети бою з найменшими втратами в особовому складі, бойовій техніці і мінімальними затратами матеріальних засобів

• бистроту, скритність і раптовість нанесення ударів по противнику як вогневими засобами так і військами, а також уміле використання цих ударів в установлені строки, пори року, часу доби.

Управління військами включає:

• організацію та здійснення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності підрозділів і забезпечення їх боєздатності;

• безперервне добування, збір, узагальнення, аналіз та оцінку даних обстановки прийняття рішення постановку завдань підлеглим;

• організацію та виконання заходів щодо всебічного забезпечення (бойового, технічного, тилового) підрозділів;

• контроль та надання допомоги підлеглим щодо підготовки до бою;

• організацію виконання завдань під час бою.

Для вирішення задач управління створюється комплексна система управління, складові системи управління показано на рис. 5.1.1, яка включає: органи управління (до органів управління входять командир, штаб, начальники родів військ і служб); пункти управління (система пунктів управління показана на рис. 5.1.2), до них відносяться: командно-спостережні пункти – в ланці взвод, рота, батальйон; командні пункти управління (КПУ), запасні командні пункти (ЗКП), тилові пункти управління (ТПУ) – в ланці бригада і вище; вузли зв’язку, до них відносяться: стаціонарні, рухомі, мережі зв’язку; автоматизована система управління.

Командний пункт – це організований для роботи колектив посадових осіб, що зосереджені в одному місці і приймають участь в управлінні підрозділами (частинами) та забезпечений технічними засобами управління.

Автоматизована система управління (АСУ) включає командну систему доведення команд, сигналів, розпоряджень до підлеглих та підтвердження про їх отримання і виконання, систему передачі кольорової графічної інформації (для збору, обробки і відображення даних обстановки та доведення задач до підлеглих), інформаційно-розрахункову систему (для збору розрахункової інформації і вирішення інформаційних задач).

Систему збору і обробки даних обстановки – про противника, свої війська, сусідів, радіаційної, хімічної, бактеріологічної обстановки, місцевості і метеоумовах, стану району бойових дій, настрою населення в районі бойових дій. Включає автоматизовані системи, технічні засоби і відповідні колективи збору, обробки і аналізу даних обстановки.

Рис 5.1.1. Складові системи управління підрозділами

Система пунктів управління

Рис 5.1.2. Система пунктів управління