Оборона підрозділів танкового батальйону (тб)

Танковий батальйон в обороні, як правило, діє у складі бригади і може знаходитись, в першому або другому ешелоні, і діяти самостійно та знаходитись у резерві бригади.

Бойовий порядок батальйон будує, як правило у два ешелони, в першому – дві роти (РТГ) і одна рота (РТГ) у другому ешелоні. Батальйон займає район оборони по фронту і в глибину від 3-5 км. (рис. 4.1.11)

Задачі тб в обороні подібні мпб в обороні.

При обороні в першому ешелоні тб може бути підсилений 1-2 мпр, 1-2 саперними взводами і іншими підрозділами бойового, матеріально-технічного забезпечення та підтримуватись взводом вертольотів вогневої підтримки, вогнем артилерії дивізії (бригади).

Танкова рота, як правило, діє у складі тб, в першому або другому ешелоні (резерві) батальйону. Бойовий порядок будує в один або два ешелони (рис.8). Їй призначається район оборони по фронту до 1.5 – 2 км, і в глибину до 1 км. Основою району оборони роти є взводні опорні пункти, в яких розташовується танки, для яких обладнуються вогневі позиції на відстані 150-200 м одна від другої, основні і запасні.

Від танкових рот (РТГ) першого ешелону висилається безпосередньо охорона на віддаленні до 500 м від свого попереднього краю оборони.

Танковий взвод обороняється в складі роти, у першому або другому ешелоні роти. Фронт оборони до 400 м, глибина оборони до 300 м. Розташування танків в опорному пункті може бути в лінію, уступом вправо (вліво), кутом назад (вперед).

Задачі танкової роти, танкового взводу як і піхотних рот, взводів.

В обороні, наступі, на марші тб велика увага приділяється питанням бойового та матеріально-технічного забезпечення.

4.2. Організація, озброєння, тактика дій підрозділів (відділення, взводу, роти) мотопіхотного батальйону армії Німеччини

Збройні сили Німеччини складаються із регулярних військ, які входять до об'єднаних Збройних Сил НАТО, і із територіальних військ, які залишаються у розпорядженні національного командування.

Збройні сили включають три самостійних види:

• сухопутні війська (770,2 тис.);

• військово-повітряні сили (112,9 тис);

• військово-морські сили (21,6 тис).

Сухопутні війська складають приблизно 65%, вони звернені в три армійські корпуси, які включають дванадцять дивізій (7 мотопіхотних; 3 танкових; 1 гірськопіхотну і 1 повітрянодесантну). Збройні Сили налічують 7090 танків; 4592 гармати, 26 ПУ «Ланс»; 438 бойових вертольотів, 653 бойових літаків; 22 підводних човни; 8 фрегатів, 6 есмінців і ін. кораблі.

Головнокомандувачем Збройними Силами у мирний час є Міністр оборони, а в воєнний час – федеральний канцлер (голова уряду).

До органів вищого військового управління відносяться рада оборони (вищий консультативний орган) і Міністерство оборони (вищий орган управління ЗС).

Мотопіхотні підрозділи мають на озброєнні бойову машину піхоти (БМП) або бронетранспортери (БТР).

Командування бундесверу готовить свої підрозділи сухопутних військ для ведення бойових дій тільки з застосування звичайних засобів ураження але не виключається можливість застосовувати зброю масового ураження (ЗМУ), високоточну зброю (ВТЗ).

До основних видів бойових дій відносяться наступ, оборона і стримуючі дії.

Велика увага у підготовці підрозділів придається маршовій підготовці.

Наступ

Наступ проводиться з метою знищити противника, захопити його територію, він повинен вестись в різні пори року і доби, у високих темпах та у тісній взаємодії руху і вогню.

Основне завдання для досягнення успіху в наступі є і створення переваги у силах і засобах; раптовість дій; широкий маневр підрозділами і вогнем; швидкість і рішучість дій; правильний вибір напрямку головного удару та матеріально-технічне забезпечення підрозділів.

Головна роль відводиться в наступі мотопіхотним і танковим підрозділам.

Зустрічний бій відводиться до наступальних дій. Він характеризується швидкоплинністю та бистротою зміни обстановки; швидким зближенням сторін, вступом їх у бій з ходу; випередженням противника в розгортанні у бойовий напрямок, відкритті вогню та активному переході в атаку і захоплення ініціативи.