Де офпр – балансова вартість на початок поточного року, грн.

ОФ_ВВЕД – вартість введених основних фондів за поточний рік, грн.

ОФ_ЛІКВ – вартість основних фондів, що вибули чи ліквідовані на протязі поточного року, грн.

Розрахунки виконуємо у таблиці 2.

Таблиця 2  Вартість основних фондів на кінець поточного року

Елементний склад основних виробничих фондів	Розрахунок вартості ОФ на кінець поточного року, тис. грн.
Будівлі виробничі
Споруди: Естакада
Передавальні пристрої: Електричні мережі
Силові машини та устаткування: Трансформатори
Робочі машини та устаткування: Технологічне обладнання
Обчислювальна техніка
Транспортні засоби
Інструменти всіх видів та оснащення
Всього

2. Визначаємо середньорічну вартість основних виробничих фондів за формулою 7:

(7)

де n_1, n₂ – відповідно кількість місяців роботи введених основних фондів чи бездіяльності ліквідованих основних фондів з моменту їх введення чи ліквідації до кінця року, міс.

Розрахунки виконуємо у таблиці 3.

Таблиця 3  Розрахунок середньорічної вартості основних фондів

Склад основних виробничих фондів по елементах	Розрахунок середньорічної вартості ОФ, тис.грн.
Будівлі виробничі
Споруди: Естакада
Передавальні пристрої: Електричні мережі
Силові машини та устаткування: Трансформатори
Робочі машини та устаткування: Технологічне обладнання
Обчислювальна техніка
Транспортні засоби
Інструменти всіх видів та оснащення
Всього

3. Визначаємо структуру основних виробничих фондів

Структура основних фондів характеризує частку кожної із класифікаційних груп основних виробничих фондів у їх загальній вартості. Дана частка (питома вага, ПВ) розраховується як відношення величини середньорічної вартості основних фондів по кожній класифікаційній групі до загальної середньорічної вартості основних виробничих фондів (таблиця 3, строка“Всього”) за формулою 8:

; (8)

Розрахунки виконуємо у таблиці 4.

Таблиця 4  Структура основних фондів

Склад основних виробничих фондів по елементах	Розрахунок питомої ваги ОФ, %
Будівлі виробничі
Споруди: Естакада
Передавальні пристрої: Електричні мережі
Силові машини та устаткування: Трансформатори
Робочі машини та устаткування: Технологічне обладнання
Обчислювальна техніка
Транспортні засоби
Інструменти всіх видів та оснащення
Всього

4. Виконуємо розрахунок річних амортизаційних відрахувань по кожній групі основних фондів за формулою 9:

; (9)

де АВр – амортизаційні відрахування по певній групі основних фондів, грн.

Nа – річна норма амортизаційних відрахувань, % .

Для нарахування амортизації основні фонди поділяються на чотири групи:

група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їх частини, вартість капітального поліпшення земель;

група 2 – автомобільний транспорт і запасні частини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське обладнання, пристрої і прилади до них;

група 3 – сільськогосподарські машини та знаряддя, робоча худоба та інші фонди, що не ввійшли до груп 1, 2, 4;

група 4 – електронно-обчислювальні машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов’язані з ними засоби зчитування і друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації.

Норми амортизаційних відрахувань, що діють в Україні з січня 2004 року, за групами основних фондів становлять:

група 1 – 8% річна, 2% квартальна норма;

група 2 – 40% річна, 10% квартальна норма;

група 3 – 24% річна, 6% квартальна норма;

група 4 – 60% річна, 15% квартальна норма.

Розрахунки виконуємо у таблиці 5.

Таблиця 5  Розрахунок річних амортизаційних відрахувань

Склад основних виробничих фондів по елементах	Розрахунок річних амортизаційних відрахувань, тис.грн.
Будівлі виробничі
Споруди: Естакада
Передавальні пристрої: Електричні мережі
Силові машини та устаткування: Трансформатори
Робочі машини та устаткування: Технологічне обладнання
Обчислювальна техніка
Транспортні засоби
Інструменти всіх видів та оснащення
Всього (АВзаг)

5. Визначаємо середню норму амортизації у цілому по підприємству за формулою 10:

; (10)

6. Виконуємо розрахунок нормативних строків експлуатації основних фондів для кожної групи основних фондів (Тн) за будь-яким способом (формули 11, 12):

1. Виходячи із балансової вартості і річних амортизаційних відрахувань:

; (11)

2. Виходячи із норми амортизації на відновлення:

; (12)

де 100 – повна придатність основних фондів (чи повний знос), %

Розрахунки виконуємо у таблиці 6.

Таблиця 6  Визначення середніх економічних строків служби

Склад основних виробничих фондів по елементах	Розрахунок середніх економічних строків експлуатації, років
Будівлі виробничі
Споруди: Естакада
Передавальні пристрої: Електричні мережі
Силові машини та устаткування: Трансформатори
Робочі машини та устаткування: Технологічне обладнання
Обчислювальна техніка
Транспортні засоби
Інструменти всіх видів та оснащення

7. Результати попередніх розрахунків заносимо у таблицю 7.

Таблиця 7  Показники використання основних фондів підприємства

Склад основних виробничих фондів по елементах	Показники використання основних фондів підприємства
	Офкр, тис. грн.	тис. грн.	ПВ, %	АВ		Тн, р.
				%	тис. грн.
Будівлі виробничі
Споруди: Естакада
Передавальні пристрої: Електричні мережі
Силові машини та устаткування: Трансформатори
Робочі машини та устаткування: Технологічне обладнання
Обчислювальна техніка
Транспортні засоби
Інструменти всіх видів та оснащення
Всього

1.3 Аналіз використання оборотних коштів

Вихідні дані по варіантах наведені у Додатку Б.

Оборотні кошти – грошове вираження суми оборотних фондів (предмети праці) і фондів обігу. Оборотні фонди поділяються у свою чергу на оборотні фонди на складі, у запасі і залишки незавершеного виробництва (виходячи з даних умов).

Фонди обігу – це готова продукція на складі й та, що знаходиться у дорозі і є неоплаченою покупцем.

; (13)

Коефіцієнт обороту оборотних коштів підприємства розраховуємо за формулою 14 як відношення вартості річної реалізованої продукції у грн. (РП) до середньорічної величини залишку оборотних коштів на кінець року у грн. (ОК).

; (14)

Тривалість одного обороту визначаємо за формулою 15:

; (15)

Класифікацію оборотних коштів по стадіях обороту і визначення їхньої питомої ваги виконуємо у таблиці 8.

За даними таблиці 8 побудуйте кругову діаграму загальної структури оборотних коштів, використовуючи програму Excel.

Таблиця 8  Структура оборотних коштів

Найменування оборотних коштів		Сума, тис.грн.	Питома вага, %
			у струк-турі оборотнфондів і фондів обігу	у струк-турі оборотн коштів
Оборотні фонди	І. Оборотні фонди на складі – всього:
	у тому числі: різні матеріали
	комплектуючі вироби
	запчастини
	інструмент
	паливо
	тара і виробничий інвентар
	ІІ. Незавершене виробництво
	Всього оборотних фондів		100
Фонди обігу	І. Готова продукція на складі –неоплачена
	ІІ. Готова продукція у дорозі неоплачена
	Всього фондів обігу		100
ВСЬОГО ОБОРОТНИХ КОШТІВ			–	100

1.4 Розрахунок виробничої програми

Виробнича програма (обсяг річного випуску продукції) визначається на основі показника виробничої потужності. Виробнича потужність у натуральних показниках представляє собою перелік продукції і послуг у заданій номенклатурі й асортименті за умов повного використання виробничих площ, завантаження обладнання, застосування прогресивних методів організації виробництва.

Для розрахунків виробничої потужності та обсягу випуску річного (виробничої програми випуску) у натуральних показниках скористаємося формулами (1618):

,. (16),

де В_пот  виробнича потужність, тис. шт..:

r  такт випуску одиниці продукції (1000 шт. годних виробів у світлотехнічному виробництві), год.:

Fд  дійсний фонд часу роботи обладнання за рік, год.

S – кількість ліній (за умовами завдання);

Квтр – коефіцієнт, що враховує технологічні втрати на виробництві (Квтр = 0,85);

(17)

де Fд – дійсний фонд часу роботи потокової лінії за рік з урахуванням кількості змін роботи, годин;

Дк, Дсв, Двих – кількість днів відповідно календарних, святкових, вихідних за певний календарний період;

Fзм – тривалість робочої зміни, год. (Fзм = 7,2 год.)

s – кількість змін роботи обладнання;

Кво – коефіцієнт використання обладнання, що враховує втрати часу на ремонт та переобладнання устаткування (Кво = 0,94)

;. (18)

де  Fзм, Fпер – фонд часу відповідно робочої зміни (7,2 год.) та часу встановлених перерв на відпочинок (15% від фонду часу зміни), год.

Пр л/зм – змінна продуктивність потокової лінії за технічними даними (див. технічну характеристику ПЛ, подану у Додатку В), тис. шт.

Виробничу програму (обсяг річного випуску, тис. шт.) визначаємо за формулою 19:

(19)

Кв.пот – коефіцієнт використання потужності, що дозволяє страхувати ризики, пов’язані з виробництвом (Кв.пот = 0,88)

1.5 Розрахунок виробничих площ

Загальна площа підприємства складається із виробничої (Sвир) та допоміжної (Sдоп) площ. Площу підприємства обчислюємо за формулами (2022):

Площа підприємства (цеху, дільниці), м²:

(20)

Виробнича площа, м²:

; (21)

Допоміжна площа, м²:

–. (22)

де Σ Sобл – загальна площа обладнання та устаткування, м²;

Sобл визначається для кожної потокової лінії окремо.

Sпрох – площа на проходи та проїзди, м²;

Sскл. – площа матеріального складу напівфабрикатівм²;

Sірк – площа інструментально-роздаткової комори, м^2.;

Sконт  площа контрольного пункту, м².

У курсовій роботі допоміжну площу визначаємо як частку, що складає 15% від виробничої площі,

Накресліть план підприємства (цеху).

ІІ. ВИТРАТИ І ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

2.1. Визначення енергетичних затрат

Відповідно до нормативів освітлення виробничих площ необхідно розрахувати кількість електроенергії для освітлення приміщення та робочих місць. Використовуються світильники з лампами типу ДРЛ (400 Вт)º

Для розрахунків скористаємося формулами (2326):

Розрахунки виконаємо у такій послідовності:

1. Визначаємо кількість електроенергії для освітлення виробничих площ, кВт.год. :

– (23)

де  потужність світлових точок, призначених для освітлення виробничих площ, вт (формула 24):

(24)

2. Визначаємо кількість електроенергії для освітлення робочих місць, кВт.год. :

(25)

де  потужність світлових точок, призначених для освітлення робочих місць, кВт (формула 26):

(26)

де Тгор – середній період горіння за рік, год. Приймаємо рівним значенню розрахованого фонду часу Fд.

Кгор – коефіцієнт одночасного горіння світлових точок; Кг=0,92;

k_мер – коефіцієнт, який враховує втрати енергії у мережах. Втрати складають 5%, звідси kмер = 0,95.

S діл – виробнича площа підприємства (цеху), м²;

S – кількість робочих місць, що потребують освітлення, шт.;

Таблиця 9  Питома потужність загального рівномірного освітлення при освітленості 100 лк. (враховані значення Þп= 50%; Þс=30%; Þр=10%; ĸ=1,5; z=1,15)*

h, м	S, м²	Питома потужність, Вт/м2 для світильників типу
		УПДДРЛ	С35ДРЛ	СД2ДРЛ
6-8	50-65 65-90 90-135 135-250 250-500 > 500	13 11,2 9,4 7,9 6,7 5,4	7,3 6,8 6,2 5,6 5 4,5	11,2 9,9 8,8 7,5 6,4 5,3
8-12	70-100 100-130 130-200 200-300 300-600 600-1500 > 1500	15,8 13,1 11,2 9,3 7,8 6,2 5,3	7,9 7,4 6,7 6,1 5,5 4,8 4,4	13,7 11,2 9,9 8,7 7,4 6,1 5,1

* Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под ред.Г.М.Кнорринга. Л.: «Энегрия», 1976

3. Визначаємо необхідну кількість силової електроенергії за формулою 27:

; (27)

де Nвст – потужність встановлених двигунів (відповідно до паспортних даних потокових ліній), кВт;

Кодн – коефіцієнт одночасної роботи двигунів (0,7);

Кз – середній коефіцієнт завантаження обладнання по цеху;

kдв – коефіцієнт, який враховує втрати потужності у двигунах (0,93).

4. Визначаємо питому кількість світлової та силової електроенергії, що припадає на 1000 шт. годних виробів за формулами 28, 29:

; (28)

; (29)

5. Визначаємо вартість витрат на світлову та силову електроенергію на 1000 шт. годних виробів за формулами 30, 31. Тарифи на оплату електроенергії (Тел) використовуйте відповідно до чинного законодавства.

(30)

(31)

2.2 Розрахунок матеріальних витрат

Для розрахунку вартості матеріальних витрат необхідно знати вид та марку матеріалів, вагу матеріалів, норму витрат напівфабрикатів, вартість одиниці матеріалу або напівфабрикатів. Ціни на матеріали та напівфабрикати визначаються за прейскурантами, або за даними виробництва.

Вартість матеріальних витрат на один виріб /м/ визначаємо за формулою 32:

; (32)

де Нм_i – норма витрат матеріалу визначеної марки або напівфабрикатів на один виріб;

Цм_i – вартість одного кг і-го матеріалу або напівфабрикату, грн.;

Квтр – коефіцієнт, що враховує технологічні втрати на виробництві (Квтр=1,10);

Ктр – коефіцієнт, що враховує транспортно-заготівельні витрати. Транспортно-заготівельні витрати збільшують вартість матеріальних витрат на 15% (Ктр = 1,15).