- •1. Понятие и сущность финансов. Финансовые потоки.
- •2. Роль финансов в процессе расширенного воспроизводства.
- •3. Функції фінансів.
- •4. Фінанси як економічна категорія в системі соціально-економічних категорій.
- •5. Державна політика в сфері фінансів.
- •6. Моделі фінансових відносин у суспільстві.
- •7. Фінансовий механізм і його роль у реалізації фінансової політики держави.
- •8. Сутність і структура фінансової системи України.
- •1. Органы управления:
- •2. Финансовые институты:
- •9. Основні сфери і ланки фінансової системи.
- •10. Внутрішня побудова фінансової системи України.
- •11. Організаційна структура фінансової системи України.
- •1. Органы управления:
- •2. Финансовые институты:
- •12. Централізовані та децентралізовані фінанси в структурі фінансової системи.
- •13. Способи мобілізації державних доходів.
- •14. Державні витрати, їх розподіл по ланках фінансової системи.
- •15. Загальні поняття про управління фінансами. Суб’єкти і об’єкти управління.
- •16. Фінансовий менеджмент як система управління.
- •17. Сутність і функції фінансового ринку.
- •18. Структура фінансового ринку.
- •19. Учасники фінансового ринку та їх функції.
- •20. Сутність державних фінансів та їх складники.
- •21. Сутність та призначення бюджету держави.
- •Економічна сутність доходів і видатків бюджету.
- •Бюджетний устрій та бюджетна система України.
- •Принципи побудови бюджетної системи України.
- •Сутність і види податків.
- •Функції податків.
- •Податкова система України.
- •Загальнодержавні фонди цільового призначення.
- •Державний кредит і державний борг.
- •Сутність фінансів підприємств, їх функції і характеристика.
- •31. Фінансові відносини суб’єктів господарювання.
- •32. Методи організації фінансової діяльності підприємств.
- •Фінансові ресурси підприємств та джерела їх формування.
- •Формування фінансових результатів діяльності суб’єктів господарювання.
- •Фінансове право.
- •Сутність фінансового контролю, його види. Об'єкт та методи фінансового контролю.
- •Органи фінансового контролю та їх завдання.
- •Соціально-економічна сутність страхування. Учасники страхових відносин.
- •Форми організації страхового фонду. Класифікація і види страхування.
- •Загальна характеристика страхового ринку і його структура.
- •Економічна природа і призначення міжнародних фінансів.
Органи фінансового контролю та їх завдання.
Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби, Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби аудитори та аудиторські служби.
Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу.
Рахункова палата України:- здійснює постійний контроль за виконанням державного бюджету в межах та обсягах, визначених Конституцією України та Законом України "Про Рахункову Палату";- перевіряє використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів;- контролює утворення, обслуговування і погашення внутрішнього і зовнішнього державних боргів України;
- відповідність затверджених бюджетних асигнувань державного бюджету бюджетному розпису та виконанням бюджетного розпису; - контролює ефективність управління коштами державного бюджету Державним казначейством України, а також використання коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України, законність та своєчасність руху цих коштів у Національному банку України, уповноважених банках та кредитних установах;
- контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, виконання рішень Верховної Ради про надання Україною позик.
Основним органом державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні,, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень та використанням державних коштів.
Головними завданнями ДКРС Закон визначив здійснення державного контролю за витрачанням коштів і товарно-матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних коштів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у подальшому.
Відповідно до чинного законодавства Державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції: - контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів; - цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарської діяльності під гарантію Кабінету Міністрів України, та відшкодуванням суб'єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, витрачених на виконання гарантійних зобов'язань; - контроль за виконанням громадських замовлень та державного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету України; - контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами самоврядування; - контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ; - розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням. Слід зазначити, що робота органів Державної контрольно-ревізійної служби. Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну, функції а саме:- приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їхню перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; - здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, вживає заходів щодо відшкодування заподіяних державі збитків; - виявляє причини та умови, що спряли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходи щодо їх усунення; - опікується безпекою працівників органів податкової служби та захистом від протиправних посягань, пов'язаних із виконанням ними посадових обов'язків; - запобігає корупції та іншим службовим порушенням серед працівників державної податкової служби;
- збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює контроль за діяльністю суб'єктів ринку цінних паперів — емітентів, інвесторів, фінансових посередників, фондових бірж - відповідно до діючого у цій сфері законодавства.
Митні органи України відповідно до положення Митного кодексу України мають повноваження в галузі державного контролю, пов'язані з переміщенням товарів через митний кордон України.
Аудиторська палата організує незалежний фінансовий контроль. Вона видає ліцензії юридичним і фізичним особам на право здійснення аудиторської діяльності й контролює дотримання вимог законодавства з аудиторського контролю.
У цілому функції органів державного фінансового контролю полягають у забезпеченні раціонального застосування державою економічних методів регулювання суспільних процесів, які в умовах існування різних форм і видів власності, вільного підприємництва, економічної самостійності виробників, поширення ринкових відносин на всі сфери суспільного життя є найбільш виправданими, динамічними і ефективними.
Необхідною умовою підвищення ефективності державного фінансового контролю є скоординована і упорядкована діяльність зазначених органів у здійсненні контрольних функцій, уникнення дублювання за тими напрямками контролю, які входять до компетенції кількох органів. Відокремлені дії кожного не відтворюють цілісного стану справ чи то окремого підприємства, чи то галузі в цілому, і, як наслідок, не забезпечують ужиття повного переліку відповідних заходів на виконання управлінських рішень для подальшого розвитку економічних відносин.
