
- •1. Дефініції поняття стратегії різних авторів (і. Ансофф, б, Карлоф, м.Портер, г.Мінцберг, к.Омає та ін.). Множинність аспектів вживання поняття стратегії.
- •2. Стратегія однобізнесових та мультибізнесових підприємств.
- •3. Ієрархія стратегій підприємства: генеральна (загальнокорпоративна) стратегія, стратегія бізнесу(конкурентна), функціональна стратегія.
- •4. Чотири фази еволюції систем планування та їхні характерні риси.
- •5. Прогнозування на основі екстраполяції як основа довгострокового планування. Позитивні сторони і недоліки довгострокового планування
- •6. Сучасні тенденції розвитку стратегічного управління в Україні та у світі.
- •7. Етапи розробки стратегії підприємства. Послідовність, взаємозв’язок, циклічність та ітеративність етапів процесу розробки і реалізації стратегії підприємства.
- •8.Цінності та наміри вищого керівництва – основа визначення місії та цілей підприємства.
- •9.Суть та значення місії для підприємства. Обов’язкова інформація, що міститься в офіційному викладенні місії.
- •10.Класифікація цілей підприємства за різними ознаками.
- •11.Джерела конкурентних переваг за м. Портером.
- •12.Аналіз ланцюжка формування вартості для визначення шляхів досягнення конкурентних переваг підприємством.
- •13.Поняття стратегічної бізнес-одиниці та стратегічного напрямку діяльності.
- •14.Принципи виділення та ознаки визначення стратегічних напрямків діяльності.
- •15. Послідовність етапів стратегічної сегментації діяльності підприємства.
- •16. Сканування та прогнозування зовнішнього середовища.
- •17. Аналіз галузі в процесі розробки стратегії підприємства.
- •18. Модель Портера аналізу п’яти конкурентних сил у галузі та визначення впливу кожної сили на рівень конкуренції в галузі.
- •19. Метод життєвого циклу в аналізі галузі і конкуренції.
- •20. Побудова матриці swot - аналізу як один з підходів до завершального етапу аналізу стратегічного контексту.
- •21. Визначення стратегій бізнесу та їх класифікації за різними ознаками.
- •Шляхи досягнення конкурентної переваги, запропоновані к. Омає.
- •23. Засади стратегії продуктової диференціації. Технологічні, організаційні та управлінські передумови для досягнення позитивної конкурентної диференціації.
- •24 Джерела конкурентних преваг за продуктової диференціації.
- •25 Чотири базові конкурентні стратегії к.Омає: використання ключових чинників успіху, відносна перевага, агресивні ініціативи, стратегічні ступені свободи.
- •26 Стратегічна тріада і відповідні бізнес-стратегії: орієнтовані на споживачів, на конкурентів, ті, що базуються на можливостях підприємства
- •27 Поняття та види диверсифікації: пов’язана, непов’язана
- •28. Врахування ефектів від масштабу виробництва та економії від розширення спектру діяльності при виборі та обґрунтуванні стратегії диверсифікації.
- •Синергізм як необхідна умова успішної реалізації стратегії диверсифікації.
- •Вертикальна інтеграція: суть та види; переваги та недоліки стратегії вертикальної інтеграції.
- •Горизонтальна інтеграція та її застосування в різних галузях.
- •Матричні моделі як аналітичні інструменти процесу формулювання стратегії.
- •Принципи побудови матриці Бостонської консалтингової групи, переваги та обмеження в її застосуванні.
- •Дев’ятичарункова матриця “МакКінсі - “Дженерал Електрик”: переваги матриці порівняно з матрицею Бостонської консалтингової групи.
- •Методичні особливості побудови матриці “МакКінсі - “Дженерал Електрик”.
- •Матриця “життєвого циклу виробу” фірми Артур де Літл та використання її результатів для формування бізнес-портфелю підприємства.
- •Порівняльна характеристика матриць, які використовуються для розробки стратегії підприємства: вигоди і недоліки, обмеження, сфери застосування.
- •Підходи до оцінки стратегічних альтернатив.
- •Критерії вибору оптимальної стратегії.
- •Школи стратегічного управління та їх вплив на визначення процесу розробки стратегії.
9.Суть та значення місії для підприємства. Обов’язкова інформація, що міститься в офіційному викладенні місії.
– найбільш загальні орієнтири функціонування підприємства, як правило, зовнішнього спрямування, що відображають зміст його існування, його філософію, бачення свого місця в даному бізнесі, в регіоні, в суспільстві.
Місія дає змогу визначити наміри та скласти попередню уяву про «обличчя» організації. У визначенні місії має міститися така інформація:
характеристика продукції або послуг, які пропонуватиме підприємство;
характеристика ринку (споживачів) на яких розрахована продукція підприємства;
характеристика технології в термінах: найпрогресивніші інноваційні технології, найновіші досягнення науки тощо;
цілі підприємства (як правило, на них посилаються);
філософія підприємства – твердження, яке відображає основні переконання або цінності, з якими працівники роблять свою справу;
концепція підприємства – власний погляд або самовираз підприємства;
суспільний імідж – враження про підприємство у суспільстві
Місія має суттєве значення. Вона, зокрема, є базою:
- для розробки і узгодження цілей;
- для розробки всієї системи планів на підприємстві;
- для об’єднання дій персоналу в обраному напрямку;
- для відносин із зовнішніми учасниками ринку
10.Класифікація цілей підприємства за різними ознаками.
Цілі підприємства – це його бажаний стан, конкретні межі, яких воно має досягнути в усіх сферах діяльності в кінці стратегічного періоду і на проміжних етапах.
Існує досить багато класифікаційних груп, які визначають цілі управління.
за спрямованістю дій цілі — зовнішні та внутрішні;
за напрямками діяльності на підприємстві — економічні, техніко-технологічні, соціальні, екологічні;
за охопленням рівнів управління — цілі всього підприємства, окремих підрозділів, груп або індивідуумів;
за часовими характеристиками — коротко-, середньо- та довгострокові;
за відповідною спрямованістю на види діяльності — стратегічні, тактичні, оперативні;
за характером діяльності — цілі функціонування та цілі розвитку;
за пріоритетами — основні, побічні та підтримувальні;
за вимірюваністю — кількісні та якісні.
Ієрархія цілей означає конкретизацію цілей більш високого рівня в цілі нижчого рівня та доведення їх до кожного виконавця. Тобто йдеться про ранжування, декомпозицію цілей.
Співвідношення цілей різних рівнів в ієрархії таке: а) цілі вищого рівня завжди мають ширший характер і більший часовий інтервал для досягнення; б) цілі нижчого рівня є засобом досягнення цілей вищого рівня. В цілому, якщо ієрархія цілей побудована правильно, то кожний підрозділ, досягаючи своїх цілей, робить внесок у досягнення цілей підприємства в цілому.
Значення цілевизначення полягає в тому, що цілі конкретизують місію, виступають орієнтиром і мотивом поведінки всіх членів колективу. Значення цілей важко переоцінити. За свідченням Ансоффа, в США 98 % всіх невдач в бізнесі пов'язані з відсутністю у бізнесменів зрозумілих, чітких цілей. Враховуючи разючу нестабільність зовнішнього середовища українських підприємств, відсутність у них навиків стратегічного мислення, величезна мобілізуюча роль цілей для них очевидна. Важливість цілей визначається функціями, які вони виконують:критеріїв для прийняття рішень; ініціативи або мотиву дій персоналу; інструменту управління (вимоги до дій персоналу, визначення напрямків розвитку підприємства); координації (забезпечення безконфліктності осіб, які приймають рішення, узгодження дій підрозділів); контролю (порівняння оперативних показників стану підприємства з цільовими).