- •1. Дефініції поняття стратегії різних авторів (і. Ансофф, б, Карлоф, м.Портер, г.Мінцберг, к.Омає та ін.). Множинність аспектів вживання поняття стратегії.
- •2. Стратегія однобізнесових та мультибізнесових підприємств.
- •3. Ієрархія стратегій підприємства: генеральна (загальнокорпоративна) стратегія, стратегія бізнесу(конкурентна), функціональна стратегія.
- •4. Чотири фази еволюції систем планування та їхні характерні риси.
- •5. Прогнозування на основі екстраполяції як основа довгострокового планування. Позитивні сторони і недоліки довгострокового планування
- •6. Сучасні тенденції розвитку стратегічного управління в Україні та у світі.
- •7. Етапи розробки стратегії підприємства. Послідовність, взаємозв’язок, циклічність та ітеративність етапів процесу розробки і реалізації стратегії підприємства.
- •8.Цінності та наміри вищого керівництва – основа визначення місії та цілей підприємства.
- •9.Суть та значення місії для підприємства. Обов’язкова інформація, що міститься в офіційному викладенні місії.
- •10.Класифікація цілей підприємства за різними ознаками.
- •11.Джерела конкурентних переваг за м. Портером.
- •12.Аналіз ланцюжка формування вартості для визначення шляхів досягнення конкурентних переваг підприємством.
- •13.Поняття стратегічної бізнес-одиниці та стратегічного напрямку діяльності.
- •14.Принципи виділення та ознаки визначення стратегічних напрямків діяльності.
- •15. Послідовність етапів стратегічної сегментації діяльності підприємства.
- •16. Сканування та прогнозування зовнішнього середовища.
- •17. Аналіз галузі в процесі розробки стратегії підприємства.
- •18. Модель Портера аналізу п’яти конкурентних сил у галузі та визначення впливу кожної сили на рівень конкуренції в галузі.
- •19. Метод життєвого циклу в аналізі галузі і конкуренції.
- •20. Побудова матриці swot - аналізу як один з підходів до завершального етапу аналізу стратегічного контексту.
- •21. Визначення стратегій бізнесу та їх класифікації за різними ознаками.
- •Шляхи досягнення конкурентної переваги, запропоновані к. Омає.
- •23. Засади стратегії продуктової диференціації. Технологічні, організаційні та управлінські передумови для досягнення позитивної конкурентної диференціації.
- •24 Джерела конкурентних преваг за продуктової диференціації.
- •25 Чотири базові конкурентні стратегії к.Омає: використання ключових чинників успіху, відносна перевага, агресивні ініціативи, стратегічні ступені свободи.
- •26 Стратегічна тріада і відповідні бізнес-стратегії: орієнтовані на споживачів, на конкурентів, ті, що базуються на можливостях підприємства
- •27 Поняття та види диверсифікації: пов’язана, непов’язана
- •28. Врахування ефектів від масштабу виробництва та економії від розширення спектру діяльності при виборі та обґрунтуванні стратегії диверсифікації.
- •Синергізм як необхідна умова успішної реалізації стратегії диверсифікації.
- •Вертикальна інтеграція: суть та види; переваги та недоліки стратегії вертикальної інтеграції.
- •Горизонтальна інтеграція та її застосування в різних галузях.
- •Матричні моделі як аналітичні інструменти процесу формулювання стратегії.
- •Принципи побудови матриці Бостонської консалтингової групи, переваги та обмеження в її застосуванні.
- •Дев’ятичарункова матриця “МакКінсі - “Дженерал Електрик”: переваги матриці порівняно з матрицею Бостонської консалтингової групи.
- •Методичні особливості побудови матриці “МакКінсі - “Дженерал Електрик”.
- •Матриця “життєвого циклу виробу” фірми Артур де Літл та використання її результатів для формування бізнес-портфелю підприємства.
- •Порівняльна характеристика матриць, які використовуються для розробки стратегії підприємства: вигоди і недоліки, обмеження, сфери застосування.
- •Підходи до оцінки стратегічних альтернатив.
- •Критерії вибору оптимальної стратегії.
- •Школи стратегічного управління та їх вплив на визначення процесу розробки стратегії.
8.Цінності та наміри вищого керівництва – основа визначення місії та цілей підприємства.
Жодна організація не зможе успішно функціонувати в конкурентному середовищі, якщо не матиме чітких орієнтирів своєї діяльності. Цільове начало в діяльності організації виникає не лише з необхідності мати орієнтири, бачити перспективи діяльності, долати труднощі, які весь час з'являтимуться у конкурентному середовищі, а й тому, що організація є об'єднанням людей, які переслідують певні цілі. Цільові засади організації формулюються в її місії і системі цілей. Вироблення, формулювання і коригування - є складовими стратегії діяльності, покликаної забезпечити виконання місії і досягнення цілей, а також одним із основних завдань вищого керівництва організації, особливо важливою частиною стратегічного управління.
Місія — якісна мета, задля якої існує організація у ринковій соціально-орієнтованій економіці.
Місія тісно пов’язана з такими категоріями, як «бачення» розвитку фірми, «філософія існування фірми» тощо, і майже завжди є особистим поглядом керівників найвищого рівня на перспективу розвитку підприємства.
Управлінська цінність формулювання місії керівництвом полягає у визначенні довгострокової орієнтації підприємства та основних рішень стосовно узгоджених дій з реалізації «бачення» його розвитку. «Бачення» — погляд вищого керівництва підприємства на те, якою може чи має бути організація (підприємство) за найсприятливішого збігу обставин. Місія складається на основі довгострокового «бачення» того, що організація прагне робити, та з того, якою організацією вона намагається стати. За умов, коли керівники підприємства не мають чіткого «бачення» того, що організація збирається робити та чим стати, їхні рішення та дії більш схожі на блокування шляхів розвитку згори, ніж на їх розчищення. «Бачення» дуже тісно пов’язане з філософією функціонування підприємства. Філософія функціонування підприємства — це інтегрована частина управління, що дає змогу усвідомити майбутнє, керуючись наявною та бажаною позицією, способом життя підприємства, які є основними настановами процесу мислення, інтелектуальних робіт, що зумовлюють процеси, процедури, технологію та зміст рішень.
Нині домінуючою філософією розвинених, процвітаючих організацій є підприємництво як основа руху вперед, створення цінностей та виконання вимог щодо соціальної відповідальності.
Цілі підприємства— сформульовані у процесі стратегічного планування конкретні кінцеві результати, яких підприємство прагне досягти через певний проміжок часу. На відміну від місії, яка задає загальні орієнтири, напрями розвитку підприємства, що визначають сенс його існування, цілі фіксують кінцеві етапи, до яких воно прагне. З обґрунтування цілей, як правило, починається робота над формуванням стратегії підприємства, оскільки заради їх досягнення воно формується, функціонує і розвивається як соціальна система. У цілях реалізуються об'єктивні і суб'єктивні чинники стратегічного управління організацією, адже вони повинні відповідати об'єктивним законам, без чого не будуть реальними, а значить — і досяжними. Водночас цілі є продуктом свідомості, формулюються людьми і відображають їхні інтереси.
