Питання для самоконтролю:

1. Відмінювання числівників.

2. Особливості узгоджень числівників з іменниками.

3. Завдання. Записати правильно числівники з іменниками

Два (будинок) й справді було вже заселено. Три (поверх) уже збудували. Чотири (місяць) тривала облога міста. П’ять і дві десятих (кілометр) дороги заасфальтовано. Сім і одна десята (день) тривав експеримент. Три (тиждень) ішли дощі. Чотири (віз) стояли на подвір’ї. Шість з половиною (рік) вирощували сад. Шість і три п’ятих (рік) пройшло з того часу. Два (камінь) лежали на дорозі. Три (брат) жили разом. Чотири (дід) ловили рибу. Вранці стрілись два (сусід) й завели розмову. Два (півник) горох молотили.

Тема: Дієприкметник та дієприслівник як форми дієслова. Особливості вживання дієслівних форм у професійному мовленні. План

1. Дієслівні форми, їх творення.

2. Особливості вживання дієслів у професійному мовленні.

Література: Шевчук С.В. Українське ділове мовлення. – К.: Вища школа, 1997р.

Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсінг, 2001р.

Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери – К.:

А.С.К., 2001р.

Ющук І.П. Українська мова. Підручник. – К.: Либідь, 2004р.

Студенти повинні знати: особливості вживання дієслівних форм у професійному мовленні.

Студенти повинні вміти: правильно використовувати найпоширеніші форми дієслів у професійному спілкуванні.

Дієприкметник

Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Ця форма дієслова поєднує в собі дієслівні ознаки з прикмет­никовими, а саме:

• як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває перехідним (пасивний) або неперехідним (ак­тивний);

• як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, роду й числа.

1. Активні дієприкметники називають ознаку предмета, зу­мовлену дією того самого предмета: камінь лежить – лежачий камінь (недоконаний вид); дерево засохло - засохле дерево (доконаний вид).

2. Пасивні дієприкметники називають ознаку предмета, зу­мовлену дією іншого предмета: контролюють ситуацію - контрольована ситуація (недоконаний вид); застосували ме­тод - застосований метод (доконаний вид). Пасивні дієприкметники можуть називати ознаку предмета, зумовлену зворотною дією того самого предмета: дівчинка вдягла­ся - удягнута дівчинка, бабуся посміхнулася - усміхнена ба­буся.

3. У межах кожного з них (активного чи пасивного) за ознаками часу розрізняють форми теперішнього і минулого часу. Форм майбутнього часу дієприкметники не мають.

Творення і правопис дієприкметників

1. Активні дієприкметники минулого часу на -лий (-а,-е) доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: змарні(ти) -змарнілий, опа(сти) - опалий, спочи(ти) – спочилий. Суфікс -ну-, як правило, випадає: засохну(ти) - засохлий, промокну(ти) - промоклий.

2. Активні дієприкметники теперішнього часу на -чий (-а, -е) недоконаного виду творяться від основи 3-ї особи множи­ни теперішнього часу перехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- (-юч-) (від дієслів І дієвідміни), -ач-(-яч-) (від дієслів II дієвідміни) і родових закінчень -ий, -а, -е: квітну(ть) - квітнучий, співаю(ть) - співаючий, лежа(ть) - лежачий. Ці форми в сучасній українській мові мають обмежене вживання.

При цьому кінцеві голосні основи випадають, а приго­лосні здебільшого зазнають змін:

Слід писати й говорити: завідувач, а не «завідуючий»; ко­мандувач, а не «командуючий». Однак можливий вислів викону­ючий обов'язки, оскільки вислів має значення іменника.

Примітка. Форми на -лий недоконаного виду мають значення прикметників, порівняйте:

Недоконаний вид синію-ч-ий сивію-ч-ий лежа-ч-ий

Доконаний вид посині-л-ий посиві-л-ий залежа-л-ий

3. Пасивні дієприкметники обох видів утворюються від ос­нови інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів -н-, -ен- (-єн-), -т-:

а) якщо основа інфінітива закінчується на -а (-я), -ува-(-юва-)> -овува-, то до неї додається суфікс -н- (-ий, -а,-е, -і): писа(ти) — писаний, чита(ти) - читаний, посія(ти) — посіяний, зігна(ти) - зігнаний; оспівува(ти) - оспівуваний, за-гоюва(ти) - загоюваний, застосовува(ти) — за­стосовуваний; суфікс -ува- (-юва-), якщо наголос пе­реходить на перший голосний, змінюється на -ова-:роздрукува(ти) ~ роздрукований, реконструюва(ти) —реконструйований, сформулювати) - сформульований, запрограмува(ти) — запрограмований. Відповідні ро­сійським пасивним дієприкметникам на -ом(ый), -ем(-ый) форми в українській мові мають прикметникове значен­ня: невидимий, незримий, одержимий і под.;

б) якщо основа інфінітива закінчується на голосні -и, -і (-ї) або приголосні, то формотворчим є суфікс -ен- (-єн-);

при цьому кінцеві голосні основи випадають, а приголосні здебільшого зазнають змін :

узгоди(ти) змуси(ти) пилососи(ти) запряг(ти) пек(ти) врази(ти) верті(ти) пусти(ти) заспокої(ти) загої(ти)

– – – – – – – – – –

узгодж(у) змуш(у) пилосош(у) запряж(у) печ(у) враж(у) верч(у) пущ(у) заспоко[й(у)] заго[й(у)]

– – – – – – – – – –

узгоджений змушений пилосошений запряжений печений вражений верчений пущений заспокоєний загоєний

Перед цими суфіксами після губних з’являється –л-

влови(ти) купи(ти) зроби(ти) зломи(ти)

– – – –

вловл(ю) купл(ю) зробл(ю) зломл(ю)

– – – –

вловлений куплений зроблений зломлений

в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс -ну чи на голосний, що належить до кореня, або на -р, то до такої основи (переважно односкладової), як правило, додаєть­ся суфікс -т- (-ий, -а, -е, -і): припну(ти) - припнутий, взу(ти) - взутий, розби(ти) - розбитий, нагрі(ти) -нагрітий, взя(ти) - взятий, м'я(ти) - м'ятий, витер(ти) - витертий.

Від дієслів з основою інфінітива на -оро-_а -оло-, а також із суфіксом -ну- можуть утворюватися паралельні форми дієприк­метників із суфіксами -т- і -ен-: пороти - поротий і порений, колоти - колотий і колений, молоти ~ молотий і мелений; стисну(ти) ~ стиснутий і стиснений; замкну(ти) - замкнутий і замкнений; кину(ти) - кинутий і кинений; усуну(ти) - усунутий і усуне­ний;

® Увага! У пасивних дієприкметниках -н- не подвою­ється: зроблений, намальований, зав'язаний, натхнений та ін.

4. Дієприкметники із часткою (постфіксом) -ся не утворю­ються. Якщо ж активний чи пасивний стан твориться від дієслова на -ся, то частка -ся відпадає: розчервонітися - розчервонілий, намерзтися - намерзлий, зажуритися - зажурений, усміхну­тися - усміхнений, утомитися – утомлений.