7. Управління підприємством

Управління виробництвом являє собою систему свідомих і цілеспрямованих заходів впливу на колективи працівників і через них – на матеріально-майнові елементи виробництва.

Управління – це процес: 1) планування, 2) організації, 3) мотивації і 4) контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягнути цілей.

Ефективність роботи органів управління залежить від методів управління підприємством.

Методи управління – способи впливу на працівників і виробничі колективи в цілому, які забезпечують координацію їх діяльності в процесі досягнення постійних цілей.

Методи управління: організаційні, економічні, соціально-психологічні (виховні).

Економічні методи передбачають систему заходів економічного впливу на виробничий процес і його учасників з метою створення найбільш благоприятних умов для досягнення найбільшої ефективності виробництва: планування, матеріальне стимулювання, фінансування, кредитування.

Соціально-психологічні методи управління реалізують моти­ви соціальної поведінки людини. Адже рівень сучасного ви­робництва, зростання загальноосвітнього і професійно-кваліфіка­ційного рівня працівників зумовлюють суттєві зміни в системі ціннісних орієнтацій та структурі мотивації трудової діяльності людей. Практична реалізація соціально-психологічних методів управ­ління здійснюється за допомогою різноманітних засобів соціаль­ного орієнтування та регулювання, групової динаміки, розв'язання конфліктних ситуацій, гуманізації праці тощо.

Організаційні методи управління базуються на мотивах примусового характеру. їхнє існування й практичне засто­сування зумовлене заінтересованістю людей у спільній організації праці. Організаційні методи управління — це комплекс способів і прийомів впливу на працівників, заснованих на використанні організаційних відносин та адміністративній владі керівництва. Усі організаційні методи управління поділяють на регламентні й роз­порядчі.

Професійно вміле застосування економічних, соціально-психо­логічних та організаційних методів управління здебільшого забез­печує достатньо ефективне господарювання.

8. Організаційна структура

Організаційна структура – форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію і підпорядкованість її елементів. Типи орг. структур управління: лінійна, функціональна, лінійно-функціональна, дивізіональна, матрична.

При лінійній структурі між її елементами існують тільки одноканальні взаємодії. Кожний підлеглий має тільки одного начальника, який виконує всі адміністративні і спеціальні функції.

В основі функціональної структури управління покладено розподіл функцій управління між окремими підрозділами апарата управління.

Лінійно-функціональна орг. структура управління спирається на розподіл повноважень і відповідальності по функціям, а прийняття рішень – по вертикалі.

Дивізіональна орг. структура управління пов’язана з поглибленням розподілу управління праці. Вона передбачає децентралізацію оперативний функцій управління, передачу їх виробничим підрозділам і централізацію загально-корпоративних функцій управління.

При матричній орг. структурі управління наряду з лінійним керівництвом і функціональними відділами створюються тимчасові спеціалізовані ланки із числа спеціалістів функціональних відділів. Тимчасово вони підпорядковуються керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом члени цих груп повертаються до своїх відділів.