
- •Курс лекцій з соціології
- •Лекція і. Соціологія як наука
- •1.Об'єкт і предмет соціології.
- •2. Структура та функції соціології
- •3. Взаємозв'язок соціології з іншими науками
- •Лекція 2. Історія соціології
- •1. Етап глобальних концепцій розвитку суспільства (середина і друга половина хіХст.)
- •2. Етап ствердження соціології як самостійної науки (кінець XIX – початок хх ст.)
- •3. Бурхливий розвиток емпіричної соціології (середина XX ст.)
- •2.4. Сучасна соціологія (друга половина хх ст.)
- •5. Розвиток соціології в Росії та Україні
- •Питання для роздумів
- •Лекція 3. Соціологічні дослідження
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види
- •2. Методи збору соціологічної інформації
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні
- •1. Організація соціологічного дослідження, його етапи і види.
- •2. Методи збору соціологічної інформації.
- •3. Вимір у соціологічному дослідженні.
- •Питання для роздумів
- •Література
- •Лекція 4. Соціальна структура суспільства
- •1. Горизонтальна структура суспільства.
- •2. Поняття соціального статусу, рангу і ролі індивіда
- •3. Вертикальна структура суспільства
- •4. Соціальна мобільність
- •5. Моделі вертикальних соціальних структур
- •Лекція 5: Соціальні інститути
- •Сутність соціального інституту
- •Типи соціальних інститутів
- •Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •1. Сутність соціального інституту.
- •2. Типи соціальних інститутів
- •3.Роль соціальних інститутів у життєдіяльності суспільства
- •4. Соціальні організації
- •Лекція 6. Особистість як соціальна система
- •1. Соціологія особистості, її проблеми
- •6.2. Соціалізація особистості
- •3. Адаптація й інтеріоризація
- •4. Чинники соціалізації
- •5. Поведінка особистості. Соціальна активність.
- •6. Соціальна структура особистості
- •Лекція 7. Соціологія праці й управління
- •2.Менеджмент.
- •3. Трудовий колектив.
- •Лекція 8. Соціологія вільного часу
- •1 Категорія часу в соціології
- •2. Параметри вільного часу
- •3. Протиріччя вільного часу
- •4. Проблеми вільного часу
- •Лекція 9. Соціологічний аналіз конфлікту
- •1. Концепція конфлікту в соціології
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •1. Концепція конфлікту в соціології
- •2. Конфлікт у трудовому колективі
- •3. Розв'язання конфлікту
- •Лекція 10. Соціологія сім'ї
- •1. Поняття сім'ї
- •2. Функції сім'ї
- •3. Форми і види сім'ї
- •4. Проблеми сім'ї
- •Лекція 11. Соціологія політики
- •Основні поняття політичної соціології
- •2. Соціологічні аспекти державної влади
- •3. Поняття політичної партії, суспільного руху
- •4. Ознаки, структура і внутрішня організація політичної партії
- •Лекція 12. Соціологічні проблеми освіти
- •1. Система освіти в Україні
- •2.Завдання соціології освіти
- •3. Функції освіти
- •4. Основні ступені і форми освіти
- •5. Соціологія особистості студента
- •Лекція 13.Соціологія сучасної науки
- •1. Стан сучасної науки.
- •2. Етапи розвитку науки
- •3. Основні проблеми соціології науки
- •4. Взаємодія науки, техніки і виробництва
- •5. Наука і наукова діяльність
- •Лекція 14. Соціології культури
- •1.Поняття «культура».
- •2. Основні поняття соціології культури
- •3. Системний аналіз сучасної культури
- •4. Ділова культура як культура нової соціальної спільності
- •Лекція 15. Етносоціологія
- •Основні поняття соціології етнічних відносин
- •2. Проблема самовизначення націй у соціології
- •3. Соціологічні питання соціального і культурного життя націй
- •4. Національно-етнічні процеси та відносини
- •Лекція 16. Глобалістика і соціальна екологія: становлення і розвиток
- •1.Поняття «глобалістика»
- •2. Становлення і розвиток глобалістики в Україні
- •3. Найважливіші глобальні проблеми сучасного суспільства
- •4. Соціальна екологія
- •5. Соціальне прогнозування
- •Короткий термінологічний словник
4. Чинники соціалізації
На соціалізацію індивідів впливають такі чинники:
- сукупність статусів і ролей, які пропонує кожне окреме суспільство. Від того, яке суспільство, які у ньому існують професії, спосіб життя, залежить і той шлях, що кожний індивід може собі обирати у житті. Вибір життєвого шляху певним чином зумовлює соціалізацію індивідів. Ким бути? Таке питання постає перед кожним, особливо на початку самостійного життя. Вступаючи до того чи іншого вузу, людина обирає свій шлях у житті й отже свій шлях соціалізації. Якщо у суспільстві малий вибір статусів і ролей, то і кожен член цього суспільства буде мати обмежені можливості соціалізації, реалізації своїх можливостей. Так, наприклад, у деяких відсталих племен на островах Тихого океану, де немає промисловості та інших цивілізованих організацій діяльності, люди традиційно займаються одними й тими ж справами: рибальством, збиральництвом та іншими ремеслами. Зрозуміло, що у юнака чи дівчини тут нема широкого вибору, і вони традиційно стають рибалками, мисливцями тощо. Соціалізація їх відбувається у досить обмеженому колі оточуючих соціальних суб'єктів, вийти за яке у них майже немає можливості. Тому такі законсервовані суспільства і знаходяться у загальмованому стані й розвиток їх повільніший за інші;
- сукупність соціальних інститутів і організацій, які забезпечують виробництво і відтворення цінностей. Як ми вже казали раніше, зрілість суспільства забезпечується різноманітністю соціальних інститутів. Зрілість у тому й полягає, що наявність цих інститутів дозволяє збільшувати вибір кожним індивідом, членом цього суспільства свого життєвого шляху, своєї соціалізації. Якщо у певному суспільстві нема, наприклад, такого соціального інституту як наука, то членам цього суспільства дуже важко, і навіть часом неможливо, стати науковцями. Соціалізація індивідів тут буде відбуватися поза межами наукового середовища, соціального оточення, яке сприяє розвитку науки, і, отже, буде позбавлена його впливу;
- сукупність соціальних цінностей, норм, знань, які домінують у суспільстві й успадковуються молодшими поколіннями від старших. Цей по суті культурний багаж суспільства має велике значення у процесі соціалізації людей. Народні традиції, звичаї, норми поведінки, мораль, право - все це формує особистість у кожному окремому суспільстві. Сімейні звичаї, стан забезпеченості сім'ї усім необхідним для життя, наявність театрів, музеїв, бібліотек, у яких людина може прилучатись до культурної скарбниці не тільки свого суспільства, але й всього людства, відіграє визначну роль у процесі її соціалізації. Засоби масової інформації як соціальний інститут мають величезний вплив на соціалізацію людини, але як саме буде спрямована ця соціалізація, які риси індивід може отримувати від них, залежить, перш за все, від того, на які цінності спрямовані ці засоби масової інформації, що вони несуть із собою кожній особистості;
- конкретні історичні події та події власною життя кожної окремої людини. Цей чинник дуже суттєвий, бо всі попередні багато в чому залежать саме від нього. Наприклад, така подія як війна часто настільки змінює життєвий шлях, а отже, і соціалізацію індивідів, що вони часом змінюють напрям свого розвитку на прямо протилежний. Цілі покоління людей формувалися під впливом жовтневих подій 1917 р. або війни 1941 - 1945 pp. Навіть діти, які не брали участі у воєнних діях, виростали під впливом цих подій. Такі глобальні події напряму пов'язані з подіями власного життя: діти втрачали своїх батьків на війні, а жінки чоловіків. Після цього вони були змушені вести зовсім інший спосіб життя, ніж раніше. Отже, їхня соціалізація відбувалась іншим шляхом, в інших умовах. Навіть при стабільному, спокійному житті у суспільстві, коли не подібних до вищезгаданих глобальних подій, у житті кожного індивіда відбуваються певні події, які можуть дуже суттєво вплинути на їхню подальшу соціалізацію: одруження, народження дітей, смерть близьких людей. Усе це події, які трапляються на життєвому шляху кожного, й у кожному конкретному випадку по різному впливають на соціалізацію особистості. У будь-якої людини, як кажуть, своя доля, і тому завдяки різному збігу обставин його шлях у житті, його соціалізація відбуваються своїм особливим чином;
- сама індивідуальність особи. Кожен індивід, як правило, сам обирає собі свій шлях у соціалізацію. Зовнішні обставини або зовнішні чинники соціалізації впливають на цей процес тією мірою, наскільки їм дозволяє впливати внутрішній чинник - сама індивідуальність людини. Тут, крім соціальних, у дію вступають і біологічні причини. Можна навести безліч прикладів, коли певна особа незалежно від обставин, які склалися в її житті, все ж таки залишається сама собою і не змінює своїх переконань у той чи інший бік, іде своїм шляхом. Письменники-політв'язні за часів СРСР, пройшовши через терени в'язниць та виправних таборів, залишились вірними своїм ідеалам і не пішли іншим шляхом, на який могли спонукати обставини їх соціального оточення. Яскравим прикладом такої стійкості індивідуальності, її протистояння обставинам може бути випадок із дружиною письменника Д. Андреева. Опинившись у в'язниці, вона сказала собі, що не буде вживати жодного брудного слова, які були широковживаними серед в'язнів. І протягом восьми років ув'язнення жодного разу не сказала цих слів. Вона змогла відстояти свої принципи і не піддалася впливу оточення.
З п'яти вище перерахованих чинників соціалізації перші чотири є зовнішніми відносно індивіда і лише п'ятий є внутрішнім, який протистоїть цим чотирьом попереднім. Саме взаємодія цього внутрішнього чинника із зовнішніми і становить головний механізм соціалізації. Зрозуміло, що у дії цього механізму велику роль відіграють психологічні чинники, але вивчення їх не є завданням соціології. Механізмами соціалізації вважають також імітацію (наслідування) й ідентифікацію, коли людина усвідомлює свою приналежність до певної спільноти.
Соціалізація відбувається під впливом як стихійних, так і цілеспрямованих соціальних умов. Стихійні умови часто не залежать від окремої особистості, а цілеспрямовані, навпаки, залежать від дій самої особистості. Проявом цілеспрямованої соціалізації є виховання, яке вважають однією з форм і навіть головною ланкою соціалізації.
Виховання - це діяльність, яка передаючи новим поколінням суспільно-історичний досвід, спрямована на формування особистості, її підготовки до суспільного життя і продуктивної праць Це процес цілеспрямованого, систематичного формування особистості згідно з діючими у суспільстві нормативними моделями. Від загальної соціалізації виховання відрізняється, перш за все, наявністю мети. Кожного змалку виховували вдома у сім'ї, у дитячому садку, в школі, в інституті, кожного змалку вчили розумному, доброму, вічному, але чомусь процес соціалізації у кожного йшов своїм шляхом, тому з підростаючого покоління виходять як добрі, порядні люди, так і негідники, злочинці тощо. Отже, процес соціалізації може позитивно впливати на виховання, і тоді формується гідна особистість, але може піти всупереч вихованню і звести його результати нанівець.
Ефективність виховання залежить від того, чи збігаються між собою виховні ідеї, об'єктивний розвиток життя та конкретні умови життєдіяльності людини. Років двадцять тому, виховуючи дітей, їм говорили, що купити дешевше, а згодом продати дорожче - це негативне явище, яке зветься спекуляцією, і засуджується суспільством, дане виховання мало свій ефект. Сьогодні виховувати у такому дусі буде зовсім неефективним, бо ця діяльність вже не засуджується суспільством, не є негативною і називається бізнесом. Але все ж таки головною метою виховання повинно бути навчання дитини розрізняти добро і зло та вміти слідувати за добром, а не за злом. Тут взагалі постає ціла низка проблем педагогічного та психологічного складу, але результат виховання дуже важливий для соціології і для всього суспільства. Тільки за наявністю позитивного результату виховання може сформуватися особистість, яка буде протистояти будь-яким негативним соціальним чинникам. Така людина не здійснюватиме аморальних вчинків, не стане на злочинний шлях, і суспільство в цілому від цього виграє. На жаль у кожному суспільстві зло так приваблює багатьох, що весь час залишається місце для порушників норм поведінки.