3. Вимір у соціологічному дослідженні.

Соціологія - наука, яка оперує не тільки якісними, але й кількісними даними. Навіть тоді, коли розглядаються якісні факти, постає проблема, як їх порівнювати між собою. Для цього якісні дані переводять у кількісні, тим самим вимірюючи їх. Отже, виміром у соціології (або його ще називають квантифікацією) можна вважати процедуру надання кількісної визначеності якісним ознакам. Вимір у соціології - це процедура, в результаті якої виникає числова модель якостей об'єкта. У соціології виділяють і певні процедури виміру: тестування, рейтинг, експертні оцінки, ранжування популярності тощо.

Усі факти, що використовуються для соціологічного виміру, називаються індикаторами. Є поняття, які самі виконують роль індикаторів (стать, вік, розмір заробітної плати). Характеристики індикаторів виступають як варіанти відповідей на запитання. Розташовані в певній послідовності, вони утворюють шкалу виміру. Отже, шкала виміру - це частина виміру, яка оцінює емпіричні інди­катори, розміщені в певній послідовності.

Виділяють три форми шкал:

вербальні - виражені словами, наприклад, оцінка освіти години, яка виражається в анкеті таким чином: початкова, середня, вища, без освіти і т.д.;

графічні - виражаються певними графічними знаками, наприклад, «+, —» - як два варіанти відповідей на питання, можуть бути інші різновиди умовних позначень;

числові - які складаються з конкретних чисел.

У свою чергу числові шкали поділяють на три типи: номінальні, порядкові, метричні (інтервальні).

Номінальні - відбивають лише якості рівноправності об'єкта. Число тут тільки для того, щоб відрізнити один об'єкт від іншого. Відповідь респондента позначається цифрою (чоловік - 1, жінка - 2, або будь-якою іншою цифрою, номінал тут ніякого значення не має).

Порядкові - відбивають відношення послідовності (більше ніж, краще ніж). Задоволеність роботою (повністю задоволений - 5, не зовсім задоволений - 4, посередньо - З, не задоволений - 2). Властивості, що вивчаються, отримують суворий порядок від найменш значущого до найбільш зна­чущого або навпаки. Прикладом тут можуть бути й оцінка знань студента від 2 до 5, й оцінка виступу спортсменів у балах від 0 до 10.

Метричні (інтервальні) - шкали різниць між упоряд­кованими проявами соціальних властивостей, які привлас­нюються їм у вигляді чисел (вік, зарплата, стаж, прибуток тощо), це ті факти із життя, для яких нема потреби переводу якості у кількість, оскільки вони у реальному житті позначаються певним числом. Але часто подібних показників дуже багато і з усіма ними важко працювати. У такому випадку ці дані розбивають на інтервали. Так, усі показники розміру зарплат великої групи робітників розбивають на інтервальні групи: зарплата від 50 до 100 гривень становить першу інтервальну групу, від 100 до 150 - другу, і вони відповідно отримують числове або якесь інше позначення. Є певні правила розбивки інтервальних груп, які обчислюються за формулою. У результаті інтервали беруться не за бажанням дослідника, а в суворо визначеному порядку залежно від характеру показників. Цей поділ у статистиці називають правилом природної класифікації.

Від типу шкал залежать методи обробки й аналізу інформації. Найпростіша - номінальна шкала, бо в ній обме­жена кількість показників. Для порядкової шкали кількість показників значно більша, але найширше поле показників для метричних шкал.