73.Інструменти грошово-кредитної політики.

Інструменти гр.-кр. п-ки: 1)інструменти опосередкованого впливу на гр. ринок та ек. процеси - операції на відкритому ринку, регулювання норми обов’язкового % процентна п-ка, рефінансування комерційних банків, регулювання курсу національної валюти, валютна інтервенція; 2)інструменти прямого (адм) впливу - установлення прямих обмежень на здійснення емісійно-касових операцій, уведення прямих обмежень на кредитування ЦБ комерційних банків, встановлення маржі (позічковий% - депозитний%). установлення обмежень чи заборони на пряме кредитування ЦБ потреб бюджету, прямий розподіл кредитних ресурсів, що надаються комерційним банкам у порядку рефінансування, між пріоритетними галузями, в-вами, регіонами

За формою інструменти грошово-кредитного регулювання поділяються на адміністративні (прямі) та ринкові (опосередковані).

Адміністративними є інструменти, що мають форму директив, інструк-цій центрального банку й спрямовані на обмеження сфери діяльності кредитного інституту.

Під інструментами ринкового характеру розуміють способи впливу центрального банку на грошово-кредитну сферу формуванням певних умов на грошовому ринку та ринку капіталів.

Інструменти грошово-кредитної політики згідно з Законом України «Про Національний банк України»

- Визначення й регулювання норм обов’язкових резервів для комерційних банків і фінансово-кредитних установ.

- Процентна політика.

- Рефінансування комерційних банків.

- Управління золотовалютними резервами.

- Операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права) на відкритому ринку.

- Регулювання імпорту та експорту капіталу.

- Емісія власних боргових зобов’язань та операції з ними.

77.Становлення банківської системи України

Кредитна система - це сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Вона породжена потребами виробництва і відбиває його історичні особливості і закономірності. Основними її елементами є банки і небанківські кредитно-фінансові установи.

Головною ланкою кредитної системи є банки. Банківська система України складається з Національного банку, Експортно-імпортного банку, Ощадного банку, близько 250 комерційних та інших банківських установ різних рівнів та форм власності. Дана банківська система з часом стане широко розгалуженою і буде важливим елементом інфраструктури ринкової економіки.

Поки що основними факторами, що заважають розвитку банківської системи України є:

* незадовільний стан економіки держави, неплатоспроможність більшості підприємств;

* недосконалість законодавчої бази;

* брак у комерційних банках висококваліфікованих кадрів;

* невеликий власний капітал;

* занадто ризикована кредитна політика керівників комерційних банків з метою отримання більшого прибутку та ін.

Національний банк України як емісійний центр є провідним фінансовим інститутом. Стосовно інших банків він виступає банком банків, кредитором і регулятором кредитної системи, є автономним органом управління грошово-кредитною системою.

Діяльність Національного банку України регулюється законом України, прийнятим у березні 1991 р. Будучи підзвітним тільки Верховній Раді України, він має право законодавчої фінансової ініціативи, володіє монопольним правом випускати грошові знаки та направляти їх в обіг. Національний банк проводить операції з резервними фондами та касове обслуговування комерційних банків, купівлю й продаж державних цінних паперів та іноземної валюти, визначення курсу національної валюти щодо валют інших країн. Свій вплив на діяльність підприємств він здійснює через обслуговування комерційних та інших банків. Дозвіл на створення комерційних банків та на їхню діяльність на території України Національний банк дає шляхом їх реєстрації. Отже, основні функції Національного банку України такі:

* емісія національних грошових знаків, організація їх обігу та вилучення з обігу;

* надання кредитів комерційним банкам;

* випуск і погашення державних цінних паперів, управління рахунками уряду, здійснення зарубіжних фінансових операцій;

* збереження офіційних золотовалютних резервів;

* грошово-кредитне регулювання економіки;

* загальний нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ України й виконання фінансового законодавства.

До складу Національного банку входять:

* державна Скарбниця України. Її функцією є зберігання резервних фондів національних грошових знаків, нагромадження золотого запасу, коштовностей та валютних запасів;

* валютна біржа, яка купує і продає за вільними ринковими цінами іноземну валюту;

* розгалужена мережа управлінь, регіональних відділень, розрахунково-касових центрів, які і складають основу резервної системи.