5.3. Економічна оцінка мисливських угідь
Відносна цінність мисливських угідь визначається показником щільності: кількістю видів промислових тварин, що знаходяться на одиниці земельного угіддя (видів на 1000 га угідь придатних для існування). Даний показник є особливо важливим для виділення ділянок (лісових масивів) підвищеної в мисливському відношенні цінності (місць масового зосередження чи розмноження диких тварин, що мігрують, існування рідкісних для даного регіону видів), а також підвищеної мисливсько-господарської продуктивності. Багатство фауни на тій чи іншій території, як відомо корелює з її природною різноманітністю.
Показником видової щільності характеризується будь-яка географічна відокремлена площа (адміністративного району, лісогосподарського підприємства, лісництва спортивно-мисливського господарства чи окремого урочища), що виражає її якісні сторони, утворюючи окремий тип мисливських угідь, під якими розуміється лісна ділянка, яка об'єднується спільністю мисливсько-господарських ознак, де заселяються або можуть заселятися певні види мисливської фауни.
В практиці мисливської о господарства встановлено сім основних тинів мисливських угідь, з них 3 лісові і 4 нелісові. зокрема:
1)хвойні ліси; 2)листяні ліси; 3)мішані ліси; 4)рілля; 5)луки; 6)болота; 7)водоймища.
На підставі встановлених ознак за матеріалами лісовпорядкування, таксаційного опису і даних землевпорядкування в межах типів мисливських угідь виділяються мисливські ділянки, що характеризуються щільністю природних ознак, видовим складом, щільністю фауни та біотехнічними заходами.
В процесі виділення мисливських ділянок проводиться їх бонітування, тобто якісна оцінка мисливських угідь відносно певних видів мисливської фауни. За своїми кормовими і захисними властивостями типи мисливських угідь мають різне призначення для мисливської фауни.
Бонітет - визначає можливу продуктивність угідь. По бонітету встановлюється оптимальна чисельність мисливської фауни, досягнення якої є основною метою діяльності мисливського господарства.
Мисливські угіддя за продуктивністю поділяються на чотири бонітети:
I бонітет - хороші угіддя; II бонітет - задовільні угіддя;
бонітет - погані угіддя;
бонітет - не сприятливі угіддя.
Типологічна характеристика і бонітування мисливських угідь є підставою справляння плати (орендної плати) за користування ділянками лісового фонду, інших угідь для потреб мисливського господарства, сплати податку на одержання продукції, компенсації за відчуження і нанесення шкоди земельним угіддям та інших платежів.
Вищі бонітети мисливських угідь в грошовому виразі не повинні оцінюватися нижче кращих категорії сільгоспугідь даного регіону (району), а в ряді випадків можуть бути вищі.
Абсолютні розміри одержаних платежів встановлюються на основі земельного і податкового законодавства.
Площа користувачів за експлуатацію мисливської фауни здійснюється шляхом ліцензування здобичі всіх видів промислових тварин з визначенням вартості окремого екземпляра кожного виду (для цінних видів) або сезонної ліцензії (для менш цінних видів).
Фінансування робіт по веденню територіального кадастру мисливської фауни здійснюється із місцевого (регіонального) і державного бюджетів з залученням інших доступних джерел (наприклад, коштів крупних промислових підприємств, госпдоговірних робіт тощо).
Регіональний кадастр ресурсів тваринного світу не вичерпується економічною оцінкою даних ресурсів враховуючи тимчасовий характер перебування важливих видів на території регіону (перелітні і мігруючі види), тому відповідний розділ РКПР повинен доповнюватися інформацією, яка входить в державний кадастр промислових тварин.
Під економічною оцінкою ресурсів тваринного світу розуміється грошовий вираз економічного ефекту, що утворюється від регіонального використання мисливської фауни.
Ресурси мисливської фауни оцінюються за умови їх промислового значення, а також у випадках використання населенням для власних потреб. Якщо на одному угідді проводиться добича продукції декількох видів тварин, то оцінюватися повинен кожний вид тваринного світу окремо.
Основні задачі, що вирішуються з допомогою даних економічної оцінки ресурсів тваринного світу такі:
визначення значення ресурсів тваринного світу в складі природних ресурсів окремих районів;
обгрунтування доцільності передачі земель лісового фонду (інших угідь) в користування (оренду) для потреб мисливства;
економічна оцінка ефективності заходів з поліпшення використання і відтворення ресурсів мисливської фауни;
стимулювання раціонального використання ресурсів тваринного світу;
визначення шкоди, що наноситься лісовому господарству, сільському та іншим галузям мисливською фауною;
визначення шкоди, що наноситься мисливській фауні промисловими викидами та іншими природними і антропогенними факторами.
Об'єктом економічної оцінки г економічно доступні ресурси тваринного світу і територіальні угрупування (угіддя) як джерела одержання ресурсів мисливської фауни.
Відповідна оцінка, (грошова) ресурсів тваринного світу визначається по господарсько можливому обсягу їх використання.