3.5.2. Інформаційне забезпечення кадастру

Основними матеріалами інформаційної бази кадастру є:

• дані державного обліку лісів (таксаційні описи), що періодично проводиться в регіоні лісовпорядними організаціями;

• результати досліджень з питань лісових ресурсів науково-дослід­них організацій і інститутів;

• щорічні звітні дані про господарське використання лісопродукції;

• споживчі та екологічні цінності лісових насаджень встановлені за літературними джерелами;

• картографічні матеріали - дані поточних змін, що здійснюються після лісовпорядкування в держлісфонді та встановлені па підставі натурного обстеження лісового фонду.

На рівні району ведення кадастру передбачає збір, накопичення і поновлення первинної інформації, що включає:

• розподіл лісів на групи і категорії захищеності;

• передачу (прийняття) земель лісового фонду в постійне (тимча­сове) користування іншим галузям (установам, особам);

• розподіл площі і запасів лісів за переважаючими породами і групами віку;

• розподіл площі лісів за бонітетами;

• розподіл площі лісів за групами повнот;

• розподіл нелісових земель лісового фонду за видами угідь і категорій;

• грунтово-типологічну характеристику земель лісового фонду;

• економічну оцінку лісових угідь (вкритих лісом земель і невкритих).

В умовах ринкової економіки інформаційна база включає відповідні підрозділи лісових угідь, що вносяться в кадастр за формами власності і підприємствами. У зв'язку з переходом на орендні відносини і ведення податкової системи важливе значення набувають питання обліку земле­володіння, стану збереження лісових ресурсів, визначення рівня доходності тих чи інших видів лісокористування в поєднанні з впливом лісових насаджень на інші природні ресурси, суспільне виробництво, сферу обслуговування та екологічну ситуацію.

Метод збору інформації представляє собою територіальну перепись лісових угідь, яка в процесі обробки зводиться в єдиний документ - лісокадастрову книгу. Перепису підлягають всі ділянки лісового фонду, в тому числі міські ліси, лісові смуги, лісонасадження вздовж залізничних і шосейних доріг тощо. Збір інформації у всіх випадках здійснюється підрозділами лісовпорядкування і спеціалістами лісового господарства на місцях.

Матеріали обліку лісових ресурсів узагальнюються районними від­діленнями (держлісгоспами) і направляються в територіальні відділення (управління лісового господарства), звідси - в регіональні центри обробки інформації, де аналізуються інформаційні матеріали, дається їх оцінка і при необхідності, здійснюється корегування. Узагальнені і відкореговані матеріали направляються знову в районні відділення управління лісовими ресурсами, де включаються у кадастрову книгу ресурсів.

На підставі інформаційного матеріалу оцінюється розміщення лісових ресурсів, характеризується розподіл лісів по породам, бонітетам, групам повнот, обґрунтовується система заходів щодо збереження лісів, їх відтворення, визначаються нормативи використання лісових ресурсів, обсяги лісозаготівель, вирішуються питання про доцільність особливої охорони цінних лісових масивів, планується основні напрями діяльності лісогосподарських підприємств.

На підставі кадастру проводяться аналітичні розробки та обґрун­товуються лісогосподарські рішення на найближчу перспективу, визна­чаються напрямки розвитку і розміщення деревообробної промисловості, целюлозно-паперової сфери обслуговування, природно-рекреаційних комплексів. До кадастру включаються офіційні показники, що характеризують територію регіону з її якісної сторони.