43. Відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії

Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлює, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо:

вчинення такої дії суперечить законодавству України;

не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії;

дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом;

є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства;

з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень;

правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у її статуті чи положенні, або виходить за межі її діяльності;

особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення;

особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням.

Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 Закону «Про нотаріат»:

Документи, викладені на двох і більше аркушах, що подаються для вчинення нотаріальної дії, повинні бути прошиті у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, а аркуші пронумеровані і скріплені печаткою юридичної особи, яка видала документ.

Для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

1. 42. Підпис нотаріально посвідчених заяв та ін.. Документів

Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв (крім тих, що передаються електронним способом), на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.

Вчинення інших нотаріальних дій здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів.

На примірнику документа, що залишається у справах нотаріуса, нотаріус після посвідчувального напису у правому нижньому куті аркуша зазначає серію та номери використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів.

Перед підписанням документа нотаріус зобов’язаний забезпечити ознайомлення зі змістом документу сторони (учасників).

При вчиненні нотаріальних дій, що потребують прикладення власноручного підпису, нотаріус перевіряє справжність підпису таких осіб шляхом їх ідентифікації з документами передбаченими статтею 43 Закону.

Якщо фізична особа внаслідок фізичної вади, хвороби або іншої причини (наприклад, неписьменна) не може власноручно підписати документ, то за її дорученням у її присутності та в присутності нотаріуса цей документ може підписати інша особа, яка визначається зазначеною фізичною особою. Про причини, з яких фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається у тексті документу та у посвідчувальному написі. Правочин за особу, яка не може підписати його, не може підписувати особа, на користь або за участю якої його посвідчено.

Якщо фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, є сліпою, нотаріус, крім того, прочитує їй текст документа, про що на документі робиться відповідна відмітка. Якщо сліпа особа письменна, вона сама підписує документ.

Глуха, німа або глухоніма фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, письменна, то вона сама прочитує документ і підписує його. Якщо така особа у зв'язку з хворобою або фізичною вадою не може підписати документ, то при вчиненні нотаріальної дії обов'язково повинна бути присутня особа (сурдоперекладач), яка володіє технікою спілкування з глухою, німою або глухонімою особою і може підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волі учасника нотаріальної дії. Підпис особи (сурдоперекладача) проставляється після тексту правочину. 9. Підпис особи, її представника, свідка, перекладача на нотаріальному документі, виконується власноручно із зазначенням прописом свого повного прізвища.

У разі учинення нотаріальної дії за участю осіб, які визначені неписьменними особами, чи тих, які мають фізичні вади, що унеможливлює підписання документа ними особисто, нотаріусом робиться відповідний запис у тексті документу та в посвідчувальному написі про зазначення цих обставин.

Використання факсимільного підпису не допускається.

41. Заповіти і довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених

До нотаріально посвідчених заповітів (крім секретних)

прирівнюються:

1) заповіти осіб, які перебувають на лікуванні у лікарні,

госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також

осіб, які проживають у будинках для осіб похилого віку та

інвалідів, посвідчені головними лікарями, їх заступниками з

медичної частини або черговими лікарями цих лікарень, госпіталів,

інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, а також начальниками

госпіталів, директорами або головними лікарями будинків для осіб

похилого віку та інвалідів;

2) заповіти осіб, які перебувають під час плавання на

морських, річкових суднах, що ходять під прапором України,

посвідчені капітанами цих суден;

3) заповіти осіб, які перебувають у пошукових або інших

експедиціях, посвідчені начальниками цих експедицій;

4) заповіти військовослужбовців, а в пунктах дислокації

військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних

закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого

самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти

працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,

посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,

установ або військово-навчальних закладів;

5) заповіти осіб, які тримаються в установах виконання

покарань, посвідчені начальниками таких установ;

6) заповіти осіб, які тримаються у слідчих ізоляторах,

посвідчені начальниками слідчих ізоляторів.

До нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:

1) довіреності військовослужбовців або інших осіб, які

перебувають на лікуванні в госпіталях, санаторіях та інших

військово-лікувальних закладах, посвідчені начальниками цих

закладів, їх заступниками з медичної частини, старшими або

черговими лікарями;

2) довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації

військової частини, з'єднань, установ, військово-навчальних

закладів, де немає нотаріуса чи посадових осіб органів місцевого

самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також довіреності

працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців,

посвідчені командирами (начальниками) цих частин, з'єднань,

установ або військово-навчальних закладів;

3) довіреності осіб, які тримаються в установах виконання

покарань чи слідчих ізоляторах, посвідчені начальниками таких

установ чи слідчих ізоляторів;

4) довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де

немає нотаріусів, посвідчені уповноваженою на це посадовою особою

органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право

розпорядження нерухомим майном, довіреності на управління і

розпорядження корпоративними правами та довіреностей на

користування та розпорядження транспортними засобами.

Посадові особи, зазначені в пункті 1 частини першої цієї

статті, зобов'язані негайно передати по одному примірнику

посвідчених ними заповітів у державний нотаріальний архів за

місцем проживання заповідача.

Капітани морських суден зобов'язані передати по одному

примірнику посвідчених ними заповітів начальникові порту України

або консулові України в іноземному порту для подальшого надсилання

їх до державного нотаріального архіву за місцем проживання

заповідача.

Державний нотаріус державного нотаріального архіву

зобов'язаний перевірити законність заповіту, що надійшов на

зберігання, та залишити у себе отриманий ним примірник заповіту з

повідомленням про це заповідача та посадової особи, яка посвідчила

заповіт. У разі встановлення невідповідності заповіту законові

державний нотаріус державного нотаріального архіву повідомляє про

це заповідача і посадову особу, яка посвідчила заповіт.

У разі якщо заповідач не мав місця проживання в Україні або

місце проживання заповідача невідоме, заповіт надсилається до

Київського державного нотаріального архіву.

Посвідчення заповітів і довіреностей посадовими особами,

зазначеними в цій статті, проводиться з дотриманням вимог цього

Закону та інших нормативно-правових актів.