Принципи управління

• поєднання централізму і децентралізму в управлінні

• поєднання державного регулювання і господарської самостійності в управлінні

• поєднання особистих інтересів з цілями організації

• поєднання права господаря і участі робітників в управлінні

• єдність рішень і відповідальності.

Принципи

- економічність – досягнення мінімально необхідних затрат на побудову і утримання управлінського апарату.

- пропорційність – виробнича діяльність не повинна викликати диспропорції у розвитку підприємства.

- системність – кожна ланка у виробництві розглядається як частина більш крупної системи.

- гнучкість – можливість швидкої перебудови у відповідності до змін.

- науковість – означає розробку теоретичних і практичних питань управління різними ланками господарства на науковій основі.

В недалекому минулому не було складної системи господарських зв’язків, обумовленої розвитком кооперації праці і НТП, яка існує в даний час. В сучасних умовах, не спираючись на обґрунтовані і перевірені практикою принципи управління, неможливо забезпечити ефективний розвиток економіки.

Вже на початку ХХ ст. Відомий Генрі Форд поклав початок науковій організації виробництва і комерції, сформулювавши 72 принципи, деякі з них актуальні і сьогодні. Наприклад:

- хто боїться ризику і невдач, той обмежує свою діяльність

- якомога менше адміністративного духу в діловому житті і побільше духу підприємництва

- якщо ціна на товари вище чим доходи споживачів, то ціни потрібно знизити до рівня доходів споживачів.

Принцип – це основне правило, вимога, ідея управління, його основа.

Основні принципи визначаються філософією і стратегією керівництва підприємства. В певні мірі вони є рекламою підприємства. Наприклад, такі принципи японських фірм, як:

• найвища якість на службу суспільству

• не забувай

На основі вже вироблених принципів коректуються цілі підприємства, уточнюються пріоритети, формується політика підприємства.

3. Функції та методи управління

Функція управління – це певний вид діяльності людей по управлінню підприємством.

Анрі Файоль, який є засновником процесного підходу до управління підприємством пропонує 6 вихідних функцій управління: прогнозувати, планувати, організувати, розпоряджатися, координувати і контролювати.

Інші автори пропонують по суті ті ж функції, але у поєднанні з іншими, або меншу їх кількість. Наприклад, російський вчений Єгошин, дає класифікацію функцій управління для різних галузей народного господарства.

Для промислового підприємства – 20 функцій і 121 комплекс задач для визову – 20 функцій і 110 комплексів задач. Ми розглянемо основні.

1. Найбільш важлива функція – планування.

Приклад. Льюіс Керол “Алиса в стране чудес”.

Алиса: Скажите, пожайлуста, как выйти отсюда”

Кот: «Это во многом зависит от того, куда вы хотите идти?»

Алиса: «Меня не волнует куда»

Кот: «Тогда не важно каким путем вы идете».

Якщо йти таким шляхом у плануванні, то ви дійсно нікуди не дійдете. Планування являє собою визначення курсу дій для досягнення поставленої мети. Постає питання з визначення ролі і місця підприємства на даному етапі, потім:

• визначаються цілі розвитку підприємства;

• формується політика досягнення цілей (ресурси і фінансове забезпечення, джерела їх отримання. І вже після цього складаються цільові програми і бюджети.

2. Організація (організація роботи) – процес, направлений на встановлення таких зв’язків і взаємовідносин між робітниками, які дозволяють досягнути мети. Це розподіл праці між групами і окремими працівниками і координацію різних видів діяльності, а також встановлення управлінської влади і відповідальності.

На практиці виражається в:

• практикуванні робіт;

• організації виробничих одиниць;

• організації підприємства вцілому.

3. Облік (оперативний, статистичний, бухгалтерський)

4. Регулювання і диспетчирування (координація)