Повноваження прокурора у процесі нагляду за органами дізнання та досудового слідства

Характер кримінально-процесуальної діяльності органів досудового слідства передбачає потребу наділення прокурора доволі об’ємним та різноаспектним комплексом владно-розпорядчих повноважень.

Повноваження прокурора дозволяють йому своєчасно виявляти порушення закону органами дізнання і слідчими, дієво реагувати на кожен випадок невиконання чи неналежного виконання правових приписів.

Використання повноважень прокурора в одних випадках має за мету забезпечити швидке, повне розкриття злочину, якісне наступне його розслідування і відшкодування завданої шкоди; в інших - за­безпечити дотримання прав громадян, залучених у тій чи іншій фор­мі (потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим тощо) в сферу кри­мінального судочинства.

До повноважень про­курора, реалізація яких сприяє виявленню порушення закону у роботі органів дізнання та досудового слідства, можна віднести:

• право вимагати для перевірки матеріали кримінальних справ, документи та інші відомості про злочини, хід розслідування й встановлення осіб, що їх вчинили;

• право брати участь у провадженні дізнання та слідства;

• право перевіряти скарги на дії й рішення органів та посадових осіб, які проводять розслідування.

Повноваження, які дозволяють прокурору попереджати пору­шення закону органами дізнання і слідчими, полягають:

- у санкціонуванні або погодженні зі слідчим перед зверненням до судді (або у відмові від дачі санкції чи згоди) виконання деяких слідчих та інших процесуальних дій, рішень (про проведення огляду житла чи іншого володіння особи; обшук; окремі види виїмки; зняття інформації з каналів зв'язку: відсторонення обвинуваченого від посади; направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу; застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або взяття застави тощо);

• у праві продовжувати (або відмовляти в цьому) строки досудового слідства; погодженні зі слідчим перед зверненням до судді щодо продовження строків тримання під вартою;

• у праві давати згоду (або відмовляти в цьому) на закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами; скерування справи в суд для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

• у праві затверджувати (не затверджувати) обвинувальний висновок тощо.

Санкціонуючи, даючи згоду або затверджуючи відповідний про­цесуальний акт органу досудового слідства, прокурор надає цьому актові юридичну силу. Відмова прокурора в санкції, згоді, за­твердженні названих рішень попереджає порушення закону, оскільки у цих випадках постанови або обвинувальний висновок, хоч і збе­рігаються в матеріалах кримінальної справи, але процесуального значення не мають.

Владно-розпорядчий характер повноважень прокурора ще більш властивий тим із них, котрі виступають засобами усунення по­рушень закону. До таких повноважень відносять:

• право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови осо­би, що провадить дізнання, органу дізнання або слідчого;

• право вилучати в органу дізнання і передавати слідчому будь-яку справу;

• передавати справу від одного органу досудового слідства іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпе­чення найбільш повного і об'єктивного розслідування;

• право усувати особу, яка проводить дізнання, або слідчого від дальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вона допустила порушення закону під час розслідування у справі;

• право закривати кримінальну справу;

• право зупиняти провадження у кримінальних справах;

• право повертати кримінальну справу для провадження до­даткового розслідування із своїми письмовими вказівками;

• право давати письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини, про притягнення як обвинуваченого, обсяг обвинувачення, про надання справи для скерування її до суду або про закриття її;

• право вилучати з обвинувального висновку окремі пункти обвинувачення;

• право змінювати кваліфікацію злочину в обвинувальному висновку на менш тяжку;

• право скасувати чи змінити раніше обраний запобіжний захід або обрати такий захід, якщо його не було обрано, чи поставити у випадках, передбачених в КПК, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Деякі повноваження прокурора можуть бути використані як з метою усунення виявлених порушень, так і попередження їх вчи­нення у майбутньому. Зокрема, прокурор має право самостійно по­рушити кримінальну справу, скасувавши незаконну і необґрунтовану постанову про відмову в порушенні такої справи або, вивчивши ма­теріали перевірки за заявою (скаргою, повідомленням) про злочин, щодо якого слідчим ще не прийнято відповідного рішення.

Участь прокурора у слідчій дії в одних випадках може слугувати попередженню порушення закону дізнавачем чи слідчим, а в інших - усунути допущене порушення.

Органи дізнання зобов'язані виконувати доручення слідчого про проведення слідчих дій, привід, затримання підозрюваного, надання допомоги у проведенні розшукових заходів тощо. Неви­конання письмових доручень слідчого органами дізнання є пору­шенням закону (ч.З ст.114 КПК України). Тому виявивши, при вивченні ма­теріалів кримінальних справ чи іншими способами такі порушення, прокурор дає вказівки, які зобов'язують органи дізнання діяти від­повідно до вимог кримінально-процесуального закону.