Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
inovats_shpory.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
22.04.2019
Размер:
918.02 Кб
Скачать

22. Основні задачі інноваційного менеджера на кожній із фаз життєвого циклу інновацій

Основні завдання, які стоять перед менеджером по реалізації стадій життєвого циклу інновацій:

  1. створення:

    • формування нової ідеї;

    • маркетингові дослідження;

    • підготовка ринку;

    • патентна і ліцензійна оцінка ідеї;

    • проведення дослідження і розробок;

    • оцінка інвестиційних потреб і фінансових можливостей;

    • планування підготовки виробництва і реалізації продукції;

  2. освоєння і виведення товару на ринок:

    • проведення технологічної і конструкторської підготовки;

    • організація проектування вирбництва;

    • початкове виробництво інноваційного продукту;

    • підготовка до реалізації продукту;

  1. зростання:

    • нарощування виробничих потужностей;

    • збільшення обсягу продаж;

    • освоєння нових ринків;

    • формування мереж постачальників;

    • вдосконалення технології організації виробництва і менеджмента;

    • зростання чисельності працівників і нарощення спеціалізації робочих місць;

  2. зрілість:

  • стабілізація постачальників;

  • модернізація і індивідуалізація продукту;

  • пошук нових ринків;

  • проведення додаткових досліджень;

  • пошук нових сфер використання нової ідеї;

  • модернізація концепції продукту;

    1. вибуття і старість:

  • модернізація виробничої бази;

  • скорочення виробничої інфраструктури;

  • скорочення чисельності працюючих;

  • ліквідація запасів;

  • продаж власних ноу-хау, ліцензій і патентів;

  • зняття продукції з виробництва.

23. Визначення інноваційного лагу. Тенденція його зміни в часі. Які чинники впливають на його зміну?

Одним із ключових моментів інноваційного процесу є інноваційний лаг. Інноваційний лаг – проміжок часу між винаходом (ідеєю, концепцією інновації) та інновацією; період між появою новації та її впровадженням. Практика свідчить, що інноваційний лаг здійснюється від 1-3 років до декількох десятків років. На зміну інноваційного лагу впливають наступні чинники:

  1. стан зовнішнього середовища, у якому він проходить (технологічні, соціальні, економічні, політичні фактори, тип ринку, характер конкурентної боротьби, практика державного регулювання, рівень освіти, постачальники);

  2. стан внутрішнього середовища (інноваційний потенціал підприємства, матеріальні та нематеріальні активи, технології);

  3. специфіка інноваційного процесу як об’єкту управління та тип інновації.

24.Сутність і мета класифікації інновацій. Характеристика комплексної класифікаційної системи інновацій

Для успішного управління інноваційною діяльністю необхідно ретельне вивчення інновацій. Насамперед, необхідно вміти відрізняти інновації від несуттєвих видозмін у продуктах і технологічних процесах (наприклад, естетичні зміни – кольору, форми й т. д.); незначних технічних або зовнішніх змін у продуктах, що залишають незмінним конструктивне виконання і не чинять досить помітних впливів на параметри, властивості, вартість виробу, а також вхідних у нього матеріалів і компонентів; Новизна інновацій оцінюється за технологічними параметрами, а також з ринкових позицій. З урахуванням цього будується класифікація інновацій.

Особливості інноваційних процесів обумовлюються переважаючим типом нововведень, що утворюють дані процеси. У свою чергу, класифікація нововведень дозволяє організації, що їх реалізує:

  • забезпечити проведення більш точної ідентифікації кожного нововведення, визначення його місця серед інших, а також можливостей й обмежень;

  • забезпечити ефективний взаємозв'язок між конкретним видом нововведення й інноваційною стратегією організації;

  • забезпечити програмне планування й системне керування нововведеннями на всіх етапах його життєвого циклу;

  • розробити відповідний організаційно-економічний механізм реалізації нововведення й заміни його новим з метою забезпечення виконання стратегічних завдань організації;

  • виробити відповідний механізм компенсації (подолання антиінноваційних бар'єрів), що дозволяє зменшити вплив нововведення на стійкість і рівновагу системи.

Класифікація розкриває сутнісну характеристику, якість об’єкту, який досліджується.

Підходи до класифікації можуть бути:

  • синтаксичні (формальні);

  • семантичні (змістовні);

  • прагматичні (цільові).

При класифікації потрібно керуватися відповідними принципами: системність;непересічність класів або груп;однорідність;єдність основи;стійкість;багатоцільовий характер;змістовна інтерпритація.

Основними критеріями класифікації інновацій є: комплексність набору класифікаційних ознак, що враховуються для аналізу й кодування; можливість кількісного (якісного) визначення критерію; наукова новизна й практична цінність пропонованої ознаки класифікації.

Інновації прийнято класифікувати за різними ознаками. Багато з них є тотожними і суттєвими. До найбільш суттєвих можна віднести: ступінь радикальності, їх характер, роль та значимість, а також час виходу на ринок.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]