
- •1. Визначте сутність світогляду, його призначення та головні функції.
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні.
- •Дайте оцінку міфології та релігії та релігії як історичних типів свідомості.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю.
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охарактеризуйте основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12.Розкрийте головні ідеї філософії а. Блаженого
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактериз. Основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •15. Визначте основні риси класичної і некласичної філософії.
- •16. Розкрийте головні ідеї філософії доби Відродження.
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового Часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового Часу
- •19. Охарактериз. Основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а. Шопенгауера
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення пізнання та етики і. Канта.
- •Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •26. Проан. Сутність діалектики, її історич. Форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного та загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії причина і наслідок.
- •30. Розкрийте сутність закону єдностей та боротьби протилежностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику якісних та кількісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35.Визначти суть та роль практики у процесі пізнання.
- •36. Проаналізуйте проблему істинності, діалектику абсолютного та відносного в ній.
- •37. Визначте сутність, основні напрямки осмислення критерію істинності.
- •38.Визначте сутність, специфіку та рівні наукового пізнання.
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання.
- •41. Розкрийте основні положення філософії с. Кіркігора
- •42. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •43. Розкрийте сутність та етапи розвитку категорій буття.
- •44. Розкрийте сутність, структуру та механізм розвитку способу виробництва.
- •45. Охарактеризуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії необхідного та випадкового.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутність і явища.
- •49.Розкрийте сутність руху, визначте його форми та принципи взаємодії.
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
46. Охарактеризуйте категорії необхідного та випадкового.
Необхідність і випадковість - це філософські категорії для позначення двох протилежних форм зв'язку між явищами дійсності. Необхідність відображає внутрішню закономірність у зв'язках між явищами; необхідністю є те, що неодмінно має статися у даних умовах і певним чином. Необхідність - це сталий, істотний зв'язок явищ, процесів, об'єктів дійсності, зумовлений усім попереднім ходом їхнього розвитку. Необхідне випливає із сутності речей і за певних умов повинно обов'язково статись.
Категорія необхідності відображує загальне, типове, внутрішнє, те, що переважно випливає з глибинних, суттєвих, повторюваних зв'язків і явищ дійсності. Отже, необхідність зумовлена внутрішніми законами розвитку за даних конкретних умов. Саме закон, як відомо, зумовлює суворо визначений порядок розвитку явища. Під необхідністю розуміють те, що підготовлено попереднім ходом розвитку явища, що природно випливає з його внутрішньої природи і обов'язково, повинно здійснитися. Випадковість виявляє зовнішню зумовленість явищ, те, що може статись або не статись, відбутися так чи по-іншому, що в даних умовах може бути, а може й не бути. Категорія випадковості відображує моменти дійсності, які витікають переважно з зовнішніх умов, поверхових, нестійких зв'язків і побічних для даного явища обставин. Випадковість виявляє насамперед одиничне, що є несуттєвим для даного явища.
Випадковість є формою виявлення і доповненням необхідності. Оголосити науку ворогом випадковості значить обмежити її лише вивченням необхідності, тобто звузити сферу її дослідження. Правильне розуміння взаємозв'язку необхідності і випадковості, їх місця і ролі в розвитку явищ - основа науки і практики. У рамках релігійного світогляду існує концепція, згідно з якою у світі, в житті суспільства, окремої людини все наперед визначено Богом, або світовим духом, але сила яких неминуча. Віра в долю, в приречення - це фаталізм. Спіноза вважав, що в природі речей немає нічого випадкового, але все визначено до існування і дій за відомим образом з необхідністю. Французькі матеріалісти XVIII ст. також твердили, що все відбувається з абсолютною необхідністю і в світі взагалі немає випадковості. Все наше життя, за словами Гольбаха, - це лінія, яку ми повинні за велінням природи описати на поверхні земної кулі. Абсолютизація необхідності і заперечення випадковості випливають з механістичного світогляду. Існування необхідності в природі і суспільстві заперечують сучасні позитивісти. Так, на думку неопозитивіста Вітгенштейна, існує тільки логічна необхідність - необхідність настання одного судження з іншого, при цьому логічна необхідність не відображає ніякої об'єктивної закономірності, а виникає з природи мови.
Метафізичне
мислення дає хибну альтернативу: або
в світі панує тільки випадковість - і
тоді немає необхідності, або ніякої
випадковості в світі немає - і тоді все
здійснюється з невідворотною неминучістю.
Необхідне
і випадкове відрізняються між собою
насамперед тим, що поява і буття
необхідного зумовлені суттєвими, а
випадкового - найчастіше несуттєвими
факторами. Неправильною є думка, ніби
явища можуть бути або тільки необхідними,
або тільки випадковими. Діалектика
необхідності і випадковості полягає
в тому, що випадковість виступає як
форма прояву необхідності і як її
доповнення. Випадковість у ході розвитку
може перетворюватись у необхідність.
Так, закономірні ознаки того або іншого
біологічного виду спочатку з'являються
як випадкові відхилення і нагромаджуються,
і на їхній основі формуються необхідні
якості живого організму.
Розрізняють динамічні і статистичні закономірності. Динамічні закономірності - це така форма необхідного зв'язку, при якому взаємовідношення між причиною і наслідком є однозначними; іншими словами, знаючи початковий стан тієї або іншої системи, ми можемо точно передбачити її наступний розвиток. Так, передбачення явища сонячного і місячного затемнень грунтується на врахуванні динамічних закономірностей, руху небесних тіл. Статистична закономірність, на відміну від динамічної, являє собою діалектичну єдність необхідних і випадкових ознак
Отже, необхідність - це змістовна сторона сутності, тенденція (закон) розвитку, умови і спосіб їх опанування. Випадковість - це історично першопочаткове виявлення необхідності, а також процес породження нової дійсності.