28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.

Зміст і форма, елемент і структура-це категорії діалектики, носять полярний характер і не існують один без одного. Зміст - це сукупність елементів, сторін, властивостей, і відношень в предметах і явищах, завдяки чому, вони реально існують як такі. Форма – це організація, структура змісту. Між змістом і формою існує тісний звязок, єдність. Не існує таких речей,які мали тільки зміст і не мали форми, і навпаки. Від єдності форми і змісту необхідно відрізняти відповідність між ними. Відповідність є проявом єдності. Проте єдність між формою і змістом можуть бути і там, де між ними немає відповідності. Один і той же зміст може втілюватися у різні форми. Зміст і форма взаємодіють між собою: зміст визначає форму, форма у свою чергу робить зворотній вплив на зміст, виявляючи при цьому певну самостійнісність. Зміни преважно починаються з зміни змісту. Не можна відривати форму від змісту або перебільшувати, абсолютизувати її значення. Це призводить до формалізму. Структура - це форма (спосіб) внутрішньої організації об’єкта, форма звязку його елементів у певну цілісність. Системою є кожен предмет чи явище реальної дійсності, мислення і пізнання, які складаються з реально відокремлюваних частин, об’єднаних в єдине ціле. У залежності від природи елементів, системи поділяють на матеріальні, тобто такі, що є об’єктивною реальністю та ідеальні, такі що відображають суб’єктивний світ людини.У залежності від кількості елементів системи можуть бути прості та складні, а у залежності від характеру звязку між елементами - динамічні та статистичні Окремі предмети і явища можуть бути цілою ієрархією систем. Будь-яка система характеризується багатоструктурністю. Елемент входячи в структуру, взаємодіє з іншими елементами не повністю, а лише певними сторонами. Одні й ті ж елементи, взаємодіючи різними сторонами, можуть утворювати різні структури. У процесі функціонування системи можлива заміна елементів на якісно інші. Існує звязок між поняттям структури і функції. Функція - це роль, яку виконує елемент у складі цілого. Функція відображає взаємодію між елементами системи. Якщо структура вказує на стале у речі, то функція на рух і зміну.

29. Проаналізуйте категорії причина і наслідок.

Причина і наслідок перебувають у єдності: однакові причини за однакових умов спричинюють ті ж самі наслідки. Причина і наслідок - співвідносні поняття. Явище, що викликає до життя інше явище, виступає відносно нього як причина. Результатом дії причини є наслідок. Причинність - це такий внутрішній зв'язок між явищами, при якому щоразу, коли існує одне, за ним іде інше. Наприклад, нагрівання води є причиною її перетворення у пару, бо щоразу, коли відбувається нагрівання, виникає процес пароутворення. Причину треба відрізняти від приводу. Привід - це подія, яка безпосередньо передує іншій події, робить можливою її виникнення, але не породжує і не визначає її. Так, приводом до повстання на броненосці "Потьомкін" у червні 1905 р. була їжа з тухлого м'яса, яку видали матросам, а причиною повстання було загострення суперечностей між царським ладом і народом. Видача матросам неякісного м'яса стала лише приводом, поштовхом до повстання, але вона пов'язана з повстанням зовнішньо, випадково. Причинно-наслідковий зв'язок як одна з форм всесвітнього зв'язку характеризується такими суттєвими рисами:

• він має об'єктивний характер, бо притаманний усім явищам і речам об'єктивної дійсності, і доводиться ця об'єктивність усім ходом розвитку природничих і суспільних наук і насамперед самою практикою;

• причинно-наслідковий закон закономірний і необхідний і виступає як закон, адже кожна причина за певних умов обов'язково необхідно викликає якийсь наслідок, тобто причина і наслідок пов'язані так, що якщо з'являється причина, неминуче виникає і наслідок; якщо відсутня причина, відсутній і наслідок, - це закономірність;

• цей зв'язок загальний та універсальний. Це означає, що у світі немає жодного явища, яке б не підкорю-валось б закону причинно-наслідкового зв'язку

• є його сувора послідовність у часі: причина в часі завжди передує наслідку і спричинює його. Наслідок не може виникнути раніше від дії причини;

• лише частинка всесвітнього зв'язку, адже у світі існують і просторові, і часові, і необхідні, і випадкові зв'язки, відношення сутності і явища, форми і змісту тощо;

• вони різноманітні за формою, бо в явищах фізики причинність виявляється в одних формах, у хімії - в других, у суспільних науках - у третіх тощо.

Отже, причинний зв'язок явищ має об'єктивний, універсальний, загальний характер.

Детермінізм (від лат. determinare - визначаю) - філософське вчення про об'єктивний закономірний взаємозв'язок та взаємоо-бумовленість речей, процесів та явищ реального світу

Причинність - це зв'язок не думок в умовиводі, а зв'язок реальних явищ, при якому одне явище зумовлене іншим. Логічний зв'язок думок у нашому судженні є відображенням відношень речей у дійсності, у тому числі і їхньої причинної зумовленості. Умови - це такі явища, які необхідні для настання даної події, але самі по собі її не зумовлюють. Між причиною і наслідком існує складний діалектичний взаємозв'язок. Він виявляється таких моментах:

• в тому, що причина і наслідок виступають як єдність протилежностей. Причому причина є пануючою, визначальною стороною, а наслідок - підкореною. Проте одна протилежність (наслідок) існує тільки завдяки існуванню іншої (причини);

• наслідок теж не є пасивним відносно причини, що його викликала. Він здійснює зворотний вплив на причину (ідеї відображують буття, але, виникнувши, активно впливають на зміни суспільного буття через практичну діяльність людей);

• діалектика причини і наслідку полягає в тому, що одне й те саме явище в одному відношенні виступає як причина, а в іншому - як наслідок. Наприклад, дощ -наслідок певних метеорологічних умов, але він може стати причиною високого врожаю, врожай - причиною зміцнення економічної могутності держави. І так виникає причинно-наслідковий ланцюг явищ. Однак, якщо ми розглядаємо тільки два окремих явища, то вони не можуть мінятися місцями, у цьому розумінні причина і наслідок незворотні.