- •1. Визначте сутність світогляду, його призначення та головні функції.
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні.
- •Дайте оцінку міфології та релігії та релігії як історичних типів свідомості.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю.
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охарактеризуйте основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12.Розкрийте головні ідеї філософії а. Блаженого
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактериз. Основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •15. Визначте основні риси класичної і некласичної філософії.
- •16. Розкрийте головні ідеї філософії доби Відродження.
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового Часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового Часу
- •19. Охарактериз. Основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а. Шопенгауера
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення пізнання та етики і. Канта.
- •Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •26. Проан. Сутність діалектики, її історич. Форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного та загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії причина і наслідок.
- •30. Розкрийте сутність закону єдностей та боротьби протилежностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику якісних та кількісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35.Визначти суть та роль практики у процесі пізнання.
- •36. Проаналізуйте проблему істинності, діалектику абсолютного та відносного в ній.
- •37. Визначте сутність, основні напрямки осмислення критерію істинності.
- •38.Визначте сутність, специфіку та рівні наукового пізнання.
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання.
- •41. Розкрийте основні положення філософії с. Кіркігора
- •42. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •43. Розкрийте сутність та етапи розвитку категорій буття.
- •44. Розкрийте сутність, структуру та механізм розвитку способу виробництва.
- •45. Охарактеризуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії необхідного та випадкового.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутність і явища.
- •49.Розкрийте сутність руху, визначте його форми та принципи взаємодії.
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
27. Проаналізуйте категорії одиничного та загального.
Існування окремих, відмежованих один від одного в просторі і часі предметів і явищ, що мають індивідуальну якісну і кількісну визначеність, характеризується категорією одиничного. В категорії одиничного (чи окремого, індивідуального) фіксуються окремі речі та явища, які характеризуються відповідними просторовими й часовими межами. Ця категорія виявляє те, що відрізняє один об'єкт від іншого, що властиве тільки даному об'єкту. Будь-який предмет і процес є тільки моментом якоїсь цілісної системи. Жодна річ, жодне явище не існують самі по собі. Вони не можуть ні виникнути, ні зберегтися, ні змінитися поза зв'язком з безліччю інших речей, явищ.
Одиничне існує як діалектична протилежність і міра загального, як спосіб буття загального. Спільність властивостей і відношень речей виявляється у категорії загального, що фіксує об'єктивно існуючу подібність між предметами, явищами та процесами, у межах конкретної якісної визначеності. Категорія загального відображує подібність властивостей, сторін об'єкта, зв'язок між елементами, частинами даної системи, а також між різними системами. Загальне може виступати у вигляді подібності властивостей, відношень речей, які становлять певний клас, численість, зафіксованих, наприклад, у таких поняттях, як "дерево", "тварина", "людина".
Загальне не існує до і поза одиничним, так само одиничне не існує поза загальним. Всякий об'єкт є єдністю загального і одиничного. Будь-яке загальне, як правило, виявляє лише частинку, але саму сутність окремого. Тому окреме неповне, воно входить у загальне не всією різноманітністю своїх специфічних індивідуальних одиничних властивостей, а лише окремими рисами. Окреме більш багате, різноманітніше загального, але загальне глибше.
Ніби сполучною ланкою між одиничним і загальним виступає особливе. У категорії особливого відображається момент діалектичної єдності загального і одиничного; особливе виступає як конкретний вияв загального. В особливому долається однобічність як одиничного, так і загального. Особливе позначає диференціацію якісної визначеності, виступає як єдність сутності і явища.
Загальне не привноситься в одиничне з сфери чистої думки. І відмінність, і єдність (загальне) властиві самим предметам і явищам реального світу. Будь-яка річ і відмінна від усіх інших, і разом з тим у чомусь схожа на них, має властивості, спільні з іншими речами. Спільність і відмінність - це відношення об'єкта до самого себе і до інших, яке характеризує сталість і мінливість, рівність і нерівність, подібність і несхожість, однаковість і неоднаковість, повторюваність і неповторюваність, неперервність і перервність його властивостей, зв'язків, відношень, тенденцій розвитку. Загальне може виступати як особливе. Щодо одиничного (наприклад Шевченко) особливе (скажімо, українець) є загальним, по відношенню до ще більшої спільності (людство) воно може бути одиничним.
Об'єктивно одиничне, особливе і загальне не існують ізольовано одне від одного.
Загальність аж ніяк не нівелює індивідуальність подій. Вона тільки свідчить про те, що ця неповторна індивідуальність -конкретна форма виявлення істотно загального.
Таким чином, діалектичний взаємозв'язок одиничного, особливого і загального виявляється в таких моментах: 1) кожний предмет, явище є єдність одиничного, особливого і загального. У підґрунті цього явища лежить матеріальна єдність світу, загальний зв'язок речей, невичерпність структури і властивостей навколишньої дійсності. Однак над одиничними і особливими рисами в конкретній речі начебто "панує" загальне. 2) загальне не існує без зв'язку з одиничним, окремим і виявляється тільки через нього. Біологічні види тварин світу існують у конкретних індивідах.3) одиничне не існує інакше, як у тому зв'язку, що веде до загального. 4) будь-яке загальне приблизно охоплює окремі предмети, а будь-яке окреме неповно входить у загальне. Окреме входить у загальне лише основними рисами, властивостями, закономірностями. Тому окреме багатше, різноманітніше від загального, але останнє глибше, суттєвіше для розуміння одиничного. 5) у процесі розвитку світу спостерігається перетворення одиничного на загальне, а загального - на одиничне.