- •1. Визначте сутність світогляду, його призначення та головні функції.
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні.
- •Дайте оцінку міфології та релігії та релігії як історичних типів свідомості.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю.
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охарактеризуйте основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12.Розкрийте головні ідеї філософії а. Блаженого
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактериз. Основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •15. Визначте основні риси класичної і некласичної філософії.
- •16. Розкрийте головні ідеї філософії доби Відродження.
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового Часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового Часу
- •19. Охарактериз. Основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а. Шопенгауера
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення пізнання та етики і. Канта.
- •Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •26. Проан. Сутність діалектики, її історич. Форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного та загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії причина і наслідок.
- •30. Розкрийте сутність закону єдностей та боротьби протилежностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику якісних та кількісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35.Визначти суть та роль практики у процесі пізнання.
- •36. Проаналізуйте проблему істинності, діалектику абсолютного та відносного в ній.
- •37. Визначте сутність, основні напрямки осмислення критерію істинності.
- •38.Визначте сутність, специфіку та рівні наукового пізнання.
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання.
- •41. Розкрийте основні положення філософії с. Кіркігора
- •42. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •43. Розкрийте сутність та етапи розвитку категорій буття.
- •44. Розкрийте сутність, структуру та механізм розвитку способу виробництва.
- •45. Охарактеризуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії необхідного та випадкового.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутність і явища.
- •49.Розкрийте сутність руху, визначте його форми та принципи взаємодії.
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
Прихильник абсолютного об’єктивного ідеалізму (засновник). Вихідним положенням його філософської системи є ідея за якою в основі усього сущого лежить світовий дух . Цей дух абсолютно першим і до природи, і до людини, і до суспільства. З метою самопізнання світовий дух послідовно втілює себе, в системі понять, природі.
Система Гегеля
Логіка = Філософія природи = Філософія духу
Логіка Гегеля аналізує ідеальну схему самореалізації світового духу, яку він називає абсолютною ідеєю. Аналіз абсолютної ідеї важливий так як вона втілює у собі всі стадії розвитку абсолютною ідеї знаходять свій вираз в категоріях як форма існування універсального зв’язку . при цьому кожна стадія, а відтак і категорія «знімає» у собі попередню. Це означає, що вона заперечує і водночас повторює, однак на більш високому рівні.
Так діє гегелівська тріада Теза – Антитеза – Синтез
У результаті дії цього принципу логіка Гегеля утворює жорстку, упорядковану систему категорій, починаючи з абстрактних і завершуючи конкретними категоріями.
Буття – Небуття
Наявне буття кількість якість міра
Гегелівська логіка: вчення про буття + вчення про сутність + вчення про поняття В межах філософії природи аналізується така форма інобуття як природа. В філософії Гегеля природа виконує виключно службову функцію. Природа – це скам'янілий дух, завдання якого в породженні людського тіла та відповідних умов щодо його існування. Погляд на природу як на «майстерню». Якщо світовий дух знаходиться у постійній динаміці, то природа розвитку не знає. Вона статична, тобто не змінна. В цьому полягає протиріччя між системою і методом Гегеля. Адже відповідно до його діалектичного методу, усе суще достойне загибелі.
Філософія духу присвячена аналізу прояву світового духу в різних формах свідомості, а також у всесвітній історії.
Філософія духу 1) вчення про об’єктивний дух
2) вчення про абсолютний дух 3) вчення про суб’єктивний дух (аналізує формування індивідуальної свідомості, яке відбувається в постійній боротьбі з власним тілом та світом створює речей -> антропологія, феноменологія, психологія)
В контексті аналізу формування індивідуальної свідомості, Гегель відкриває опредметнення та відчуження. Кожен акт нашої діяльності є процесом реалізації певної ідеї, яка втілюється в словах, відношеннях, певних предметах. Опредметнена іде не тільки набуває певної незалежності по відношенню до людини – її творця, а й починає жити за власними законами, починає протистояти як ворожа до неї сила. Багато уваги Гегель приділяє обґрунтуванню нового розуміння сутності людини. Він заявляє, що сутність людини завжди незавершена, тобто знаходиться у постійному процесі становлення, отже, людина має надію. Ця сутність формується не стільки в наслідок сукупної діяльності усього людства, яка відбувається в процесі всесвітньої історії. В контексті вчення про об’єктивний дух, Гегель аналізує всесвітню історію як форму реалізації світового духу. Основним предметом виступає мораль, право, держава. Історію Гегель розглядає як процес виключно закономірний. В основі лежить прагнення до самопізнання та самореалізації, яке виступає як прагнення до свободи – діяльності, що спирається на пізнану необхідність. Гегель дивиться на людину як на знаряддя самореалізації світового духу і досягнення цілей держави. В межах вчення про абсолютний дух Гегель намагається осмислити такі форми як мистецтво, релігія, філософія. Найбільш досконалою формою проголошує філософію. Згідно з діалектичним методом Гегеля у світі немає нічого досконалого, тобто все суще достойне загибелі, тобто подальшого розвитку. Діалектика – рушійна сила будь-якого пізнання, яка носить внутрішня зв’язки і необхідність будь-якої науки. Три закони:
переходу кількісних змін в якісні ( описує механізм розвитку, якісні зміни будь-якого явища є наслідком кількісних змін, які приводять до порушення міри, стрибка та появи іншого явища
закон єдностей та боротьби протилежностей (вказує на джерело розвитку – основним джерелом будь-якого розвитку є боротьба протилежних сторін, властивостей, притаманних цьому явищу)
закон заперечення заперечення (вказує на загальний результат та наслідок розвитку – відбувається заперечення і повторення старої якості на більш високому рівні)