
- •1. Визначте сутність світогляду, його призначення та головні функції.
- •2. Визначте структуру світогляду, його аспекти та рівні.
- •Дайте оцінку міфології та релігії та релігії як історичних типів свідомості.
- •4. Розкрийте головні положення філософії екзистенціалізму.
- •5. Визначте специфіку філософського освоєння дійсності
- •6. Визначте головне коло філософ. Проблем та основні напрямки їх осмислення
- •7. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавньої Індії
- •8. Охарактеризуйте основні філософські системи Стародавнього Китаю.
- •9. Проаналізуйте основні ідеї античної натурфілософії
- •10. Проанал-те філософ.Погляди софістів та Сократа
- •11. Охарактеризуйте основні положення об’єктивного ідеалізму Платона.
- •12.Розкрийте головні ідеї філософії а. Блаженого
- •13. Розкрийте головні ідеї філософії Аристотеля
- •14. Охарактериз. Основну проблематику філософії доби еллінізму.
- •15. Визначте основні риси класичної і некласичної філософії.
- •16. Розкрийте головні ідеї філософії доби Відродження.
- •17. Розкрийте сутність раціоналізму Нового Часу.
- •18. Розкрийте сутність емпіризму Нового Часу
- •19. Охарактериз. Основні положення “філософії життя” ф.Ніцше.
- •20. Охарактеризуйте основні положення волюнтаризму а. Шопенгауера
- •21. Головні положення філософії доби Просвітництва
- •22. Розкрийте головні положення пізнання та етики і. Канта.
- •Охарактеризуйте філософську систему та метод Гегеля.
- •24. Розкрийте головні положення психоаналізу з.Фрейда.
- •25. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •26. Проан. Сутність діалектики, її історич. Форми та альтернативи.
- •27. Проаналізуйте категорії одиничного та загального.
- •28. Охарактеризуйте категорії: зміст і форма, елемент і структура.
- •29. Проаналізуйте категорії причина і наслідок.
- •30. Розкрийте сутність закону єдностей та боротьби протилежностей.
- •31. Проаналізуйте діалектику якісних та кількісних змін.
- •32. Проаналізуйте діалектику заперечення.
- •33. Проаналізуйте пізнання як специфічну форму освоєння світу
- •34. Розкрийте діалектику чуттєвого і рац. У пізнанні
- •35.Визначти суть та роль практики у процесі пізнання.
- •36. Проаналізуйте проблему істинності, діалектику абсолютного та відносного в ній.
- •37. Визначте сутність, основні напрямки осмислення критерію істинності.
- •38.Визначте сутність, специфіку та рівні наукового пізнання.
- •39. Охарактеризуйте форми наукового пізнання
- •40. Проаналізуйте методи наукового пізнання.
- •41. Розкрийте основні положення філософії с. Кіркігора
- •42. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії за Марксом.
- •43. Розкрийте сутність та етапи розвитку категорій буття.
- •44. Розкрийте сутність, структуру та механізм розвитку способу виробництва.
- •45. Охарактеризуйте категорії можливості та дійсності.
- •46. Охарактеризуйте категорії необхідного та випадкового.
- •47. Проаналізуйте головні етапи розвитку уявлень про матерію.
- •48. Проаналізуйте категорії сутність і явища.
- •49.Розкрийте сутність руху, визначте його форми та принципи взаємодії.
- •50. Проаналізуйте філософські концепції простору і часу.
15. Визначте основні риси класичної і некласичної філософії.
Головною ідеєю класичної філософії ХVІІ – ХІХ ст. – стає ідея раціонального панування людини над природою і суспільством. Основною рисою європейської класичної філософії стає раціоналізм як загальноосвітня позиція. Філософія Нового часу – це початок західноєвропейської класики. Таким чином можна окреслити основні риси філософії Нового часу:
1. Гносеологізм – світоглядна настанова, яка виходить з того, що теоретичне пізнання є вищим, сенсом життя людини (основна риса ф/с Нового часу), на перше місце виходить наука про пізнання світу. На перший план матеріалістична спрямованість філософії, це обумовлюється орієнтацією на науку).
2. Деїзм – Бог дає перший поштовх, а потім усувається від справ. Всесвіт розвивається відповідно до природних законів.
3. Механіцизм – розуміння природних процесів і людини, різноманітні форми розвитку зведені до механічного руху. “Людина – машина” – крайнє вираження механіцизму Нового часу. Перетворення світу на основі зведення його до простих механізмів.
4. Матеріалізм – який спирається на великі відкриття природних наук розповсюджених на явища природи.
5. В теорії пізнання виявляються взаємообумовлені напрями: емпіризм і раціоналізм.
Емпіризм (грец. еmpeiria – досвід) - філософський напрям, який визнає чуттєвий досвід основним і єдиним джерелом і змістом знання. Емпіризм ХVІІ – ХVІІІ ст. – матеріалістичний емпіризм, такий, який стверджує, що чуттєвий досвід об’єктивно відображує навколишній світ (Пізніше з’являється об’єктивно ідеалістичний емпіризм, такий, що визнає єдиною реальністю суб’єктивний досвід).
Раціоналізм (лат. rationalis – розум) – філософський напрямок, який визнає розум основою пізнання. Раціоналізм протистоїть як ірраціоналізму (інтуїтивізм) так і емпіризму. Основоположником раціоналізму є дуаліст Декарт. Продовжили – голандський філософ Б. Спіноза, німецький філософ Лейбніц.
Некласична філософія кінця XIX— початку XX ст.:
Ірраціоналізм – заперечення раціональних засад буття.
Антисеїнтизм – розчарування в науці та переорієнтація на інші форми свідомості.
Соціальний песимізм – відмова від ідей соціального прогресу.
Поширення релігії та містики.
16. Розкрийте головні ідеї філософії доби Відродження.
Характерні риси епохи:
інтенсивний розвиток ремесел і товарно-грошових відносин
інтенсивне зростання місць і міської культури
поява міщан, які стали основою буржуазії
Характерні риси філософії:
пориває частково зв'язок з релігією та більше переорієнтовується на мистецтво
намагається творче синтезувати Платона та Аристотеля. В наслідок даного циклу ми знаємо Джордано Бруно , Нікола Копернік, Микола Маккіавеллі, Мішель Монтер
принципово новий підхід до розуміння світу. Створює пантеїстичну картину світу. Відповідно до А. Блаженного, бог надприродній (теїзм), пантеїзм – бог не існує понад та над природою, виступає як внутрішній закон. Отже, природе переходить в таке ж начало як і бог (безкінечна у часі та просторі, тобто природа – субстанція, начало усього сущого) Пантеїзм створює передумови для пооланя ідеї смертності, кінечності, обмеженості всесвіту.
Ідея гуманізму ( прийшла у Європу в середині 14 століття). Гуманізм – визначення самоцінності, суть визначення прав на самостійне визначення своєї долі, на власне щастя. «Людина сама не ущемлена ніякими обмеженнями і власним бажанням визначає свій образ і своє відношення у житті.»
Реабілітація природи людини, її тіла, її матеріальних потреб і земних інтересів
Характерною рисою середньовіччя є культ самовідречення – страждань в ім’я бога; відродження – культ само досконалості. Гуманісти намагаються поєднати прагнення насолоди і виконання обов’язку, приватні та спільні інтереси.
Будь-яка, але творча діяльність, набуває великого соціального значення, тобто не пасивне споглядання, а активне втручання в природу, героїчний ентузіазм.