15. Визначте основні риси класичної і некласичної філософії.

Головною ідеєю класичної філософії ХVІІ – ХІХ ст. – стає ідея раціонального панування людини над природою і суспільством. Основною рисою європейської класичної філософії стає раціоналізм як загальноосвітня позиція. Філософія Нового часу – це початок західноєвропейської класики. Таким чином можна окреслити основні риси філософії Нового часу:

1. Гносеологізм – світоглядна настанова, яка виходить з того, що теоретичне пізнання є вищим, сенсом життя людини (основна риса ф/с Нового часу), на перше місце виходить наука про пізнання світу. На перший план матеріалістична спрямованість філософії, це обумовлюється орієнтацією на науку).

2. Деїзм – Бог дає перший поштовх, а потім усувається від справ. Всесвіт розвивається відповідно до природних законів.

3. Механіцизм – розуміння природних процесів і людини, різноманітні форми розвитку зведені до механічного руху. “Людина – машина” – крайнє вираження механіцизму Нового часу. Перетворення світу на основі зведення його до простих механізмів.

4. Матеріалізм – який спирається на великі відкриття природних наук розповсюджених на явища природи.

5. В теорії пізнання виявляються взаємообумовлені напрями: емпіризм і раціоналізм.

Емпіризм (грец. еmpeiria – досвід) - філософський напрям, який визнає чуттєвий досвід основним і єдиним джерелом і змістом знання. Емпіризм ХVІІ – ХVІІІ ст. – матеріалістичний емпіризм, такий, який стверджує, що чуттєвий досвід об’єктивно відображує навколишній світ (Пізніше з’являється об’єктивно ідеалістичний емпіризм, такий, що визнає єдиною реальністю суб’єктивний досвід).

Раціоналізм (лат. rationalis – розум) – філософський напрямок, який визнає розум основою пізнання. Раціоналізм протистоїть як ірраціоналізму (інтуїтивізм) так і емпіризму. Основоположником раціоналізму є дуаліст Декарт. Продовжили – голандський філософ Б. Спіноза, німецький філософ Лейбніц.

Некласична філософія кінця XIX— початку XX ст.:

1. Ірраціоналізм – заперечення раціональних засад буття.

2. Антисеїнтизм – розчарування в науці та переорієнтація на інші форми свідомості.

3. Соціальний песимізм – відмова від ідей соціального прогресу.

4. Поширення релігії та містики.

16. Розкрийте головні ідеї філософії доби Відродження.

Характерні риси епохи:

1. інтенсивний розвиток ремесел і товарно-грошових відносин

2. інтенсивне зростання місць і міської культури

3. поява міщан, які стали основою буржуазії

Характерні риси філософії:

1. пориває частково зв'язок з релігією та більше переорієнтовується на мистецтво

2. намагається творче синтезувати Платона та Аристотеля. В наслідок даного циклу ми знаємо Джордано Бруно , Нікола Копернік, Микола Маккіавеллі, Мішель Монтер

3. принципово новий підхід до розуміння світу. Створює пантеїстичну картину світу. Відповідно до А. Блаженного, бог надприродній (теїзм), пантеїзм – бог не існує понад та над природою, виступає як внутрішній закон. Отже, природе переходить в таке ж начало як і бог (безкінечна у часі та просторі, тобто природа – субстанція, начало усього сущого) Пантеїзм створює передумови для пооланя ідеї смертності, кінечності, обмеженості всесвіту.

4. Ідея гуманізму ( прийшла у Європу в середині 14 століття). Гуманізм – визначення самоцінності, суть визначення прав на самостійне визначення своєї долі, на власне щастя. «Людина сама не ущемлена ніякими обмеженнями і власним бажанням визначає свій образ і своє відношення у житті.»

5. Реабілітація природи людини, її тіла, її матеріальних потреб і земних інтересів

6. Характерною рисою середньовіччя є культ самовідречення – страждань в ім’я бога; відродження – культ само досконалості. Гуманісти намагаються поєднати прагнення насолоди і виконання обов’язку, приватні та спільні інтереси.

7. Будь-яка, але творча діяльність, набуває великого соціального значення, тобто не пасивне споглядання, а активне втручання в природу, героїчний ентузіазм.