- •1.Економіко-математична модель. Класифікація моделей
- •2. Геометрична інтерпретація роз’язку цілочислових задач лінійного програмування.
- •4. Математичний інструмент, який використовується для побудови економіко-математ. Моделей.
- •6. Формула Тейлора. Матриця Гессе, її структура, та її використання для дослідження функцій на екстремум.
- •7. Системи нерівностей. Область допустимих розв’зків системи нерівностей.
- •8. Ознаки множинних розв’язків системи нерівностей, кутові точки.
- •9. Суть ідеї методу відтинання для задач цілочислового програмування.
- •10. Додатньо та від’ємно визначена матриця Гессе. Використання цих ознак матриці для дослідження функції на екстремум.
- •11. Загальний запис лінійної оптимізаційної моделі. Цільова функція та система обмежень.
- •12. Описати алгоритм розв’язання цілочислових задач лінійного програмування за методом Гоморі.
- •13. Метод приведеного градієнта (метод Якобі).
- •14. Допустимий план розв’язку задач лінійного програмування, опорний та оптимальний плани.
- •16. Матриця Якобі, матриця управління.
- •17. Векторно-математична форма запису задачі лінійного програмування.
- •18. Геометрична інтерпретація розвязку задач лінійного програмування на площині.
- •19. Градієнт функції
- •20. Основні властивості розв’язків задач лінійного програмування.
- •21. Геометрична інтерпретація лінійних оптимізаційних моделей на площині.
- •22. Описати алгоритм методу Гоморі розвязку задач цілочислового математичного програмування.
- •23. Симплексний метод розвязування задач лінійного програмування. Ідея методу.
- •24. Розвязування дробово-лінійної оптимізаційної задачі зведенням до задачі лінійного програмування.
- •25. Градієнтний метод. Ідея методу.
- •29. Окантована матриця Гессе, та її використання при розв'язку нелінійних задач.
- •30. Структура симплексної таблиці. Базисні та вільні вектори. Оцінковий рядок симплексної таблиці.
- •31. Приведення задачі дробово-лінійного програмування до оптимізаційної задачі лінійного програмування.
- •34. Цілочислові оптимізаційні моделі. Класифікація моделей цілочислової оптимізації.
- •35. Метод множників Лагранжа. Поняття абсолютного та умовного екстремуму функції.
- •36. Симплексний метод. Вибір напрямного стовпчика і рядка при здійсненні ітерації.
- •37. Загальний запис нелінійної оптимізаційної моделі.
- •39. Метод штучного базису. Суть базису.
- •40. Окантована матриця Гессе та її побудова.
- •43. Метод множників Лагранжа
- •44.Метод штучного базису
- •47.Нелінійні моделі. Визначення стац. Точок при викор. Методу множників Лагранжа
- •48.Правила побудови двоїстих задач
- •52. .Приведення дробово-лінійної оп-ної задачі до задачі лінійного програмування.
- •53. Сиплекс табл. Для задачі лінійного програм з штучним базисом
- •54. В яких випадках викор дроб-лін цільова ф-ція при розв’язуванні екон задач
- •56.Записати загальний запис моделі та записати економічний зміст коефіцієнтів моделі.
- •57.Описати алгоритм розвязання задач лінійного програмування симплексним методом.
- •58.Загальна структура симплексної таблиці при реалізації симплексного методу для задачі цілочислового програмування.
- •59.Градієнтний метод.Основна властівість градієнта.Ідея методу.
- •60. Загальний запис лінійної оптимізаційної задачі.Приведення моделі до канонічного вигляду.Описати економічний зміст кофіцієнтів.
- •60. Загальний запис лінійної оптимізаційної моделі. Приведення моделі до канонічного вигляду.Описати економічний зміст коефіцієнтів bj,cj,aij
- •61. Графічний метод розв’язання цілочислових задач лінійного програмування.
- •62. Визначення мін(макс) для цільової функції
- •64 Записати математичну модель оцінки рентабельності виготовленої продукції
- •65. Аналіз коефіцієнтів цільової функції cj, dj.
- •67. Пряма та двоїста задачі лінійного програмування. Визначення Lmin для двоїстої задачі по результатам симплексної таблиці прямої задачі.
- •68 Базисні та вільні вектори,базисні та вільні невідомі. Як визначити число базисних векторів по заданій матриці ∆
- •69. Загальний запис математичної моделі дробово-лінійної задачі приведення її до задачі лінійного програмування.
- •71.Чому дорівнюють .
- •72.Задачу в лінійному програмуванні в загальному вигляді привести до канонічного вигляду.Базисні і вільні зміні.Економічна інтерпретація коефіцієнтів моделі а,с,b.
- •73.Математичне програмування. Обєкт матем програмування. Визначення матем моделі.
- •75.Записати економіко-матем модель в загальному вигляді.
- •76.Окантована матриця Гесе. Достатні умови для ідентифікації екстремальних точок.
- •77. Базисні та вільні вектори. Визначення базисних векторів по заданій матриці ∆.
- •78. Визначення вільних векторів через базисні.
- •79. Що описує система обмежень задачі лінійного програмування Загальний запис економіко-математичної моделі.
- •80. Симплексний метод розв’язування задач лінійного програмування. Використання методу Жордана-Гаусса для визначення елементів аij симплексної таблиці.
- •81. Структура окантованої матриці н. Визначення матриць р, Рт, q. Використання матриці н для дослідження стаціонарних точок.
- •82. Економіко-математична модель. Правила, які потрібно дотримуватись при побудові такої моделі. Поняття адекватності економіко-математичної моделі.
- •83. Симлексна таблиця для задачі лінійного прорамування. Оцінючий та оцінючий стовпчик
- •Структура симплексної таблиці для розв’язку задач лінійного програмування
- •84. Метод відтинання. Метод Гоморі. Як отримати нерівність правильного відтинання
- •85. Записати загальний запис математичного програмування. Лінійні та нелінійні моделі.
- •86. Cтруктура матриць а та Ат
- •87.Дробово- лінійне програмування. Система обмежень. Яку інформацію містять
- •88. Градієнтний метод Франка-Вульфа
- •89. Метод приведеного градієнта(метод Якобі).
- •90 Загальні форми запису лінійних оптимізаційних задач
- •91. Цілочислове програмування. В яких випадках воно використовується. Геометричний розв’язок цілочислових задач на пощині.
- •92.Дати визначення допустимого плану. Область існування планів,оптимальний план
- •93. Цілочислове програмування. Визначення оптимального плану для цілочислової моделі графічним методом на площині.
- •1.Економіко-математична модель. Класифікація моделей.
- •2. Геометрична інтерпретація роз’язку цілочислових задач лінійного програмування.
- •3. Глобальний та умовний екстремуми цільової функції. Необхідна умова існування екстремуму.
- •214 Феф ми найкращі Дякую всім, хто приймав участь
68 Базисні та вільні вектори,базисні та вільні невідомі. Як визначити число базисних векторів по заданій матриці ∆
Розглянемо задачу лінійного програмування, записану в канонічній формі:
.
Не порушуючи загальності, допустимо, що система рівнянь містить перші m одиничних векторів. Отримаємо:
(2.36)
(2.37)
(2.38)Система
обмежень (2.37) у векторній формі матиме
вигляд:
,
(2.39)
де
,
,
,
— лінійно незалежні одиничні вектори
m-вимірного простору, що утворюють
одиничну матрицю і становлять базис
цього простору. Тому в розкладі (2.39)
базисними змінними будуть
,
а інші змінні — вільні.
Одиничні та лінійно незалежні вектори складаєть початковий базис у системі векторів. Змінні задачі, що відповідають одиничним базисним векторам, називають базисними, а решту — вільними змінними задачі лінійного програмування.
Число базисних векторів по заданій матриці визначається кількістю опорних планів.
69. Загальний запис математичної моделі дробово-лінійної задачі приведення її до задачі лінійного програмування.
Розв’язуючи економічні задачі, часто як критерії оптимальності беруть рівень рентабельності, продуктивність праці тощо. Ці показники математично виражаються дробово-лінійними функціями. Загальну економіко-математичну модель у цьому разі записують так:
→max(min) за умов
(
),
Передбачається, що знаменник цільової функції в області допустимих розв’язків системи обмежень не дорівнює нулю.
Алгоритм розв’язування задачі дробово-лінійного програмування передбачає зведення її до задачі лінійного програмування. Щоб виконати таке зведення, позначимо:
,
зробимо заміну змінних
(j
=
).
Запишемо економіко-математичну модель:
max(min) Z =
за умов
Дістали
задачу лінійного програмування, яку
можна розв’язати симплексним методом.
Нехай оптимальний план
Оптимальні
значення
71.Чому дорівнюють .
Використовується для знаходження розв’язків у методі Якобі.
дорівнює:
дорівнює:
J
дорівнює:
С=
72.Задачу в лінійному програмуванні в загальному вигляді привести до канонічного вигляду.Базисні і вільні зміні.Економічна інтерпретація коефіцієнтів моделі а,с,b.
Щоб розв’язати задачу потрібно привести до канонічного вигляду:
Визначені одиничні лінійно незалежні вектори утворюють базис, і змінні задачі, що відповідають їм, називають базисними, а всі інші змінні – вільними. Їх прирівнюють до нуля та з кожного обмеження задачі визначають значення базисних змінних. У такий спосіб отримують початковий опорний план задачі лінійного програмування.
Економічна інтерпретація коефіцієнтів:Коефіцієнти(с1,с2)-вартість одиниці виготовленої продукції при реалізації на ринку. Невідомі(х1,х2)-к-сть одиниць продукції певного виду. Коеф.(а11,а12..)-к-сть сировини певного виду,яка витрачається для виготовлення одиниці продукції. Коеф(b1,b2)-запаси певного сировини.Змінні(х1,х2)-наз допустимим планом.Розвязки системи обмежень-область існування планів.Опорний розвязок задачі, що задовольняє мах(мін) цільової ф=ції наз оптимальним планом.
