
- •1.Економіко-математична модель. Класифікація моделей
- •2. Геометрична інтерпретація роз’язку цілочислових задач лінійного програмування.
- •4. Математичний інструмент, який використовується для побудови економіко-математ. Моделей.
- •6. Формула Тейлора. Матриця Гессе, її структура, та її використання для дослідження функцій на екстремум.
- •7. Системи нерівностей. Область допустимих розв’зків системи нерівностей.
- •8. Ознаки множинних розв’язків системи нерівностей, кутові точки.
- •9. Суть ідеї методу відтинання для задач цілочислового програмування.
- •10. Додатньо та від’ємно визначена матриця Гессе. Використання цих ознак матриці для дослідження функції на екстремум.
- •11. Загальний запис лінійної оптимізаційної моделі. Цільова функція та система обмежень.
- •12. Описати алгоритм розв’язання цілочислових задач лінійного програмування за методом Гоморі.
- •13. Метод приведеного градієнта (метод Якобі).
- •14. Допустимий план розв’язку задач лінійного програмування, опорний та оптимальний плани.
- •16. Матриця Якобі, матриця управління.
- •17. Векторно-математична форма запису задачі лінійного програмування.
- •18. Геометрична інтерпретація розвязку задач лінійного програмування на площині.
- •19. Градієнт функції
- •20. Основні властивості розв’язків задач лінійного програмування.
- •21. Геометрична інтерпретація лінійних оптимізаційних моделей на площині.
- •22. Описати алгоритм методу Гоморі розвязку задач цілочислового математичного програмування.
- •23. Симплексний метод розвязування задач лінійного програмування. Ідея методу.
- •24. Розвязування дробово-лінійної оптимізаційної задачі зведенням до задачі лінійного програмування.
- •25. Градієнтний метод. Ідея методу.
- •29. Окантована матриця Гессе, та її використання при розв'язку нелінійних задач.
- •30. Структура симплексної таблиці. Базисні та вільні вектори. Оцінковий рядок симплексної таблиці.
- •31. Приведення задачі дробово-лінійного програмування до оптимізаційної задачі лінійного програмування.
- •34. Цілочислові оптимізаційні моделі. Класифікація моделей цілочислової оптимізації.
- •35. Метод множників Лагранжа. Поняття абсолютного та умовного екстремуму функції.
- •36. Симплексний метод. Вибір напрямного стовпчика і рядка при здійсненні ітерації.
- •37. Загальний запис нелінійної оптимізаційної моделі.
- •39. Метод штучного базису. Суть базису.
- •40. Окантована матриця Гессе та її побудова.
- •43. Метод множників Лагранжа
- •44.Метод штучного базису
- •47.Нелінійні моделі. Визначення стац. Точок при викор. Методу множників Лагранжа
- •48.Правила побудови двоїстих задач
- •52. .Приведення дробово-лінійної оп-ної задачі до задачі лінійного програмування.
- •53. Сиплекс табл. Для задачі лінійного програм з штучним базисом
- •54. В яких випадках викор дроб-лін цільова ф-ція при розв’язуванні екон задач
- •56.Записати загальний запис моделі та записати економічний зміст коефіцієнтів моделі.
- •57.Описати алгоритм розвязання задач лінійного програмування симплексним методом.
- •58.Загальна структура симплексної таблиці при реалізації симплексного методу для задачі цілочислового програмування.
- •59.Градієнтний метод.Основна властівість градієнта.Ідея методу.
- •60. Загальний запис лінійної оптимізаційної задачі.Приведення моделі до канонічного вигляду.Описати економічний зміст кофіцієнтів.
- •60. Загальний запис лінійної оптимізаційної моделі. Приведення моделі до канонічного вигляду.Описати економічний зміст коефіцієнтів bj,cj,aij
- •61. Графічний метод розв’язання цілочислових задач лінійного програмування.
- •62. Визначення мін(макс) для цільової функції
- •64 Записати математичну модель оцінки рентабельності виготовленої продукції
- •65. Аналіз коефіцієнтів цільової функції cj, dj.
- •67. Пряма та двоїста задачі лінійного програмування. Визначення Lmin для двоїстої задачі по результатам симплексної таблиці прямої задачі.
- •68 Базисні та вільні вектори,базисні та вільні невідомі. Як визначити число базисних векторів по заданій матриці ∆
- •69. Загальний запис математичної моделі дробово-лінійної задачі приведення її до задачі лінійного програмування.
- •71.Чому дорівнюють .
- •72.Задачу в лінійному програмуванні в загальному вигляді привести до канонічного вигляду.Базисні і вільні зміні.Економічна інтерпретація коефіцієнтів моделі а,с,b.
- •73.Математичне програмування. Обєкт матем програмування. Визначення матем моделі.
- •75.Записати економіко-матем модель в загальному вигляді.
- •76.Окантована матриця Гесе. Достатні умови для ідентифікації екстремальних точок.
- •77. Базисні та вільні вектори. Визначення базисних векторів по заданій матриці ∆.
- •78. Визначення вільних векторів через базисні.
- •79. Що описує система обмежень задачі лінійного програмування Загальний запис економіко-математичної моделі.
- •80. Симплексний метод розв’язування задач лінійного програмування. Використання методу Жордана-Гаусса для визначення елементів аij симплексної таблиці.
- •81. Структура окантованої матриці н. Визначення матриць р, Рт, q. Використання матриці н для дослідження стаціонарних точок.
- •82. Економіко-математична модель. Правила, які потрібно дотримуватись при побудові такої моделі. Поняття адекватності економіко-математичної моделі.
- •83. Симлексна таблиця для задачі лінійного прорамування. Оцінючий та оцінючий стовпчик
- •Структура симплексної таблиці для розв’язку задач лінійного програмування
- •84. Метод відтинання. Метод Гоморі. Як отримати нерівність правильного відтинання
- •85. Записати загальний запис математичного програмування. Лінійні та нелінійні моделі.
- •86. Cтруктура матриць а та Ат
- •87.Дробово- лінійне програмування. Система обмежень. Яку інформацію містять
- •88. Градієнтний метод Франка-Вульфа
- •89. Метод приведеного градієнта(метод Якобі).
- •90 Загальні форми запису лінійних оптимізаційних задач
- •91. Цілочислове програмування. В яких випадках воно використовується. Геометричний розв’язок цілочислових задач на пощині.
- •92.Дати визначення допустимого плану. Область існування планів,оптимальний план
- •93. Цілочислове програмування. Визначення оптимального плану для цілочислової моделі графічним методом на площині.
- •1.Економіко-математична модель. Класифікація моделей.
- •2. Геометрична інтерпретація роз’язку цілочислових задач лінійного програмування.
- •3. Глобальний та умовний екстремуми цільової функції. Необхідна умова існування екстремуму.
- •214 Феф ми найкращі Дякую всім, хто приймав участь
1.Економіко-математична модель. Класифікація моделей
Математ моделлю назив аналітичні співвідношення між величинами, які найбільш суттєво х-зують модельовану ек сист обо ек процес.
Ці аналіт співвідношення можуть бути задані у вигляді:
сист лін р-нянь
сист нелін р-нянь
сист диф рівнянь
сист р-нянь з ознакою стохастичності (ймовірності)
Ці моделі можна подати у діаграмі:економіко-математ моделі поділ на детерміновані та стохастичні. Ці 2 категорії поділяються на дискретні та неперервні. Дискретні та неперервні поділ на лінійні та нелінійні.
Лініййне програмування – окремий напрямок ек-матем. моделі, де використовуються теоретичні математичні методи побудови цих моделей з метою досягнення певної цілі.
Матем моделі і задачі лін програм можна поділити на де терм та стохастичні.
Детерміновані- коли серед змінних та параметрів цієї моделі відсутні ел стохастичності.
Стохаст – присутні ел. стохастичності
Моделі поділ на дискретні та неперервні. Дискретна – вел, що входять в цю модель можуть набувати дискретних значень (числа). Неперервні – вел є неперервними (заповнюють певний інтервал).
2. Геометрична інтерпретація роз’язку цілочислових задач лінійного програмування.
Геометричну інтерпретацію задач лін програм можна наглядно зобразити лише в тому випадку, якщо число невідомих дорівнює 2. (мал. Сист корд.+опис)
Розв’язок:
Беремо систему координат і будуємо прямі системи нерівностей. Також враховуємо, що х1 та х2 повинні бути більше 0.
Визначаємо півплощини , що відповідають кожному обмеженню задачі. Записуємо ОДР
Знаходимо координати вершин
Будуємо градієнт с(с1с2). Цільова функція буде перпендикулярна до нього.
багатокутником
розв’язків, або областю допустимих
планів (розв’язків) задачі лінйного
програмування.
3. Глобальний та умовний екстремуми цільової функції. Необхідна умова існування екстремуму.
Екстремум – найбільше та найменше значення функції на заданій множині.
Розрізняють:
локальний – екстремум в деякому довільно малому околі даної точки
глобальний – екстремум в усій розглядуваній області значень функцій
Нехай на L визначена функція y=f0(x). Точка x0 є E називається точкою умовного екстремуму функції L відносно рівнянь зв'язку.
Достатня умова умовного екстремуму/ У функції Лагранджа ми записуємо матрицю Н*, яка складається із нульової матриці(О), матриці (Р) частинних похідних част порядку по g(x). Якщо мінори цієї матриці утворюють почергову знакозмінну, то точка є точкою максимуму. Якщо знак зміни не відбувається – точка мінімуму. Але якщо знак не можна встановити, то визначена точка екстремумом не буде, а функція буде монотонно-зростаючою чи монотонно-спадною.
4. Математичний інструмент, який використовується для побудови економіко-математ. Моделей.
Використовують різні методи розв’язку задач:
сист лін р-нянь та їх розв’язки
метод Жордана-Гаусса
метод оберненої матриці
розв’язування сист лін р-нянь.
При побудові лін мат моделей використовують ел лінійної алгебри.
Якщо задана така сист лін р-нянь.
То ми записуємо дану систему рівнянь у векторній формі: вектор А-коеф,які стоять при невідомих, вектор х- невідомі х, вектор b- b1..bn.
Використовуючи метод Жордана-Гаусса ми можемо визначити вільні та базисні вектори.
Теорема Кронекера-Капеллі: якщо ранг=кількості коефіцієнтів розширеної матриці і = порядку системи, то тоді система має 1 розв’язок.
Щоб знайти розв’язок за допомогою оберненої матриці потрібно розв’язати ор-ня: векторх = А-1*b.
5. Метод розв’язку задач цілочислового лінійного програмування.
Для розв’язку задач цілочислового програмування найчастіше використовується метод Гоморі. Суть його полягає ось в чому:
Спочатку знаходимо розв’язок послабленої задачі, тобто такої, що не має умови цілочисельності.. Якщо серед елементів умовно-оптимального плану немає дробових чисел, тот цей план є оптимальним планом задачі цілочислового програмування.
Коли в умовно-оптимальному плані є дробові значення, то вибирається змінна, яка має найбільшу дробову частину. На базі цієї змінної (елементів відповідного рядка останньої симплекс таблиці, в якому вона міститься) будується додаткове обмеження Гоморі:
де символ {} позначає дробову частину числа. Для визначення цілої част від цього числа віднімають найбільше ціле число, що не перевищує даного.
Додаткове обмеження після його зведення до канонічного виду приєднується до останньої симплекс таблиці.І ми знаходимо цілочислові розв’язки.