- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
Першим кроком інфологічного проектування є вивчення та аналіз атрибутів, які ми отримали при проектування на зовнішньому рівні та вилучення з цього переліку явищ омонімії та синонімії. Якщо в переліку атрибутів є синонімічні групи, то для кожної такої групи вибирається внутрішній атрибут, який буде семантичною домінантою і цей атрибут залишається в списку. Для атрибутів омонімів вибираються унікальні імена.
Другий крок – агрегація атрибутів і виокремлення інформаційних об’єктів. Атрибути аналізуються на тип співвідношення. Якщо вини в співвідношенні 1:1 то вони можуть об’єднуватися в один інформаційний об’єкт. Атрибути А і Б знаходяться в співвідношенні 1:1 якщо в будь який момент значенні часу А може відповідати значення Б. Сформовані на цьому етапі об’єкти повинні бути поіменовані. На наступному кроці атрибути, що залишилися в списку аналізуються в співвідношенні 1:Б. Після того, як виділили всі інформаційні об’єкти можуть залишитися певні атрибути які не знаходяться не в яких співвідношеннях, це свідчить про помилку проектування на зовнішньому рівні.
Третій крок – перевірка об’єктів на відповідність умовам реалізації.
Четвертий крок – зовнішнє кодування.
П’ятий крок – виявлення та опис інформаційних запитів до БД. Правила: при описі запиту слід вказувати перелік всіх інформаційних об’єктів, які приймають участь у його реалізації. Це обов’язкова умова. Бажано розташовувати ці інформаційні об’єкти в запиті в порядку навігації між ними.
Шостий крок – опис інформаційних запитів запиту вальними зв’язками. Кожен інформаційний запит необхідно представити в структурованому вигляді який називається запиту вальним зв’язком. Запиту вальні зв’язки використовуються для побудови структурних зв’язків між інформаційними об’єктами Запиту вальні зв’язки можуть бути одно- та багатовимірними. Всі багатовимірні запиту вальні зв’язки необхідно проаналізувати на відповідність умовам канонічності.
Сьомий крок – приведенення запитувальних зв’язків до канонічного вигляду. Канонічний запитув. зв'язок це такий багатовимірний зв'язок у якому співвідношення між будь-яким початковим і кінцевим об’єктом не може бути Б:1.
Восьмий крок – побудова структурних зв’язків і графічне представлення інфологічної моделі.
14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
Запитувальний зв'язок – це структурований опис інформаційного запиту , в якому відображені об’єкти, необхідні для його реалізації з урахуванням навігації між ними.
Запитувальний зв'язок – це формалізований опис інформаційного запиту, який відображає певну процедуру, що передбачає в алгоритмі процес переходу від екземплярів одних об’єктів, що називаються початковими, до екземплярів кінцевих об’єктів.
Описуючи запити запитувальними зв'язками, необхідно керуватися такими правилами. Спочатку потрібно класифікувати запитувальні зв'язки на дві групи:
а) запитувальні зв'язки інформаційно-пошукового характеру (пошук, упорядкування, логічні порівняння, видача довідок);
б) запитувальні зв'язки, для реалізації яких необхідно виконувати розрахунки, пов'язані з обробкою кількох інформаційних масивів. Якщо запит має лише інформаційно-пошуковий характер, то його описують згідно з наведеною методикою у вигляді багатовимірного запиту вального зв'язку, перевіряють на відповідність канонічності і виконують відповідні перетворення.
Другий тип запитів досить складно описувати за розглянутими правилами. Тому для другого типу запитів необхідно виконати аналіз і серед об'єктів, задіяних у запиті, виокремити головні (провідні) та довідкові.