
- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
2. Другий крок — агрегація атрибутів і компонування їх в інформаційні об'єкти. Процес агрегації атрибутів і визначення об'єктів є ітеративним, тобто послідовним.
Для великих і складних систем з різними функціями і великою кількістю документації перелік атрибутів аналізують окремо по кожній функціональній задачі чи їх комплексу. В основі агрегації лежить аналіз типів співвідношень між атрибутами.
Порядок виконання процедури агрегації такий.
2.1. Спочатку серед атрибутів виокремлюються ті, між якими існує однозначний зв'язок в обох напрямах (1:1). Такі атрибути агрегуються в один об'єкт, якому присвоюється унікальне ім'я. Наприклад, атрибути «код матеріалу», «назва матеріалу», «одиниця вимірювання» об'єднуються в один об'єкт під назвою «МАТЕРІАЛ». Важливим моментом є вибір імені об'єкта. Ідентифікація об'єкта за якимсь ім'ям залежить від того, якій сутності предметної області відповідає даний об'єкт. Виконуючи такий аналіз, іноді необхідно додатково уточнювати ім'я атрибута для однозначного його семантичного трактування.
При цьому слід пам'ятати, що в результаті виконання 2.1 один і той самий атрибут може потрапити до кількох об'єктів. Наприклад, код робітника може бути включений до об'єкта «ПРАЦІВНИК», який уміщує всю довідкову інформацію про працюючих на підприємстві, а також до об'єкта «ВИРОБІТОК», що вміщує дані про щоденний виробіток кожного робітника.
2.2. Після багаторазового виконання 2.1 перевіряють атрибути, що залишились, на тип співвідношення з виокремленими об'єктами; якщо серед них є такі, що перебувають у співвідношенні 1 : 1 з виокремленими об'єктами, то їх приєднують до відповідних об'єктів.
2
.3.
Якщо серед решти атрибутів немає таких,
які б перебували з виокремленими
об'єктами у співвідношенні 1 ; 1, то
необхідно виконати перевірку на
співвідношення 1 : Б між рештою
атрибутів і виокремленими об'єктами.
При такому типі співвідношення може
існувати функціональна залежність, але
слід пам'ятати, що співвідношення 1 : Б
у цьому разі означатиме те, що в
екземплярах об'єкта можуть дублюватись
значення даного атрибута. Такі
атрибути приєднуються до виокремлених
об'єктів.
2
.4.
Якщо після виконання описаного аналізу
ще залишаться атрибути і серед них немає
таких, які б перебували з виокремленими
об'єктами у співвідношенні 1 : 1 чи 1 : Б,
то вирішують питання про створення
з решти атрибутів окремих нових об'єктів.
Не виключена можливість, що при цьому
може з'явитися об'єкт, який містить лише
один атрибут. Це свідчить про те, що
існують недоліки в проектуванні на
зовнішньому рівні. Тому потрібно виконати
дообстеження ПО з погляду поповнення
таких об'єктів атрибутами, яких бракує.
О
тримані
об'єкти необхідно ідентифікувати
унікальними іменами. Іменувати об'єкт
краще одним словом і бажано, щоб це був
іменник, наприклад «ДЕТАЛЬ», «МАТЕРІАЛ»,
«ПОСТАЧАЛЬНИК». Але не завжди можна
ідентифікувати об'єкт одним словом,
тому іменами об'єктів можуть бути також
словосполучення, які складаються з
дієслова або іменників (наприклад,
«НАДХОДЖЕННЯ МАТЕРІАЛУ», «ВИДАТОК
МАТЕРІАЛУ»).