8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.

Для централізованого зберігання всієї метаінформації використову­ється словник даних.

СД дуже важливий, особливо в умовах колективного викорис­тання даних, оскільки він забезпечує розв'язання проблеми до­стовірності, надлишковості й контролю за раціональним зберіган­ням і використанням даних.

Словник даних повинен виконувати такі основні функції:

• встановлення зв'язків між користувачами БД;

• виконання простого та ефективного управління елементами даних при введенні в систему як нових елементів, так і при мо­дифікації опису існуючих;

• зменшення надлишковості даних;

• запобігання неузгодженості даних;

• централізоване управління даними з метою спрощення про­цесу проектування БД та її розширення.

Словник даних використовується кінцевими користувачами під час роботи із системою, прикладними програмістами — при написанні програм, системними програмістами — в процесі екс­плуатації системи та при її розширенні.

Словник даних може вміщувати відомості про джерело інфор­мації, формати і взаємозв'язок між даними, відомості про частоту виникнення і характер використання даних, терміни коригування і відповідальних за це осіб і т.д. Отже, він являє собою базу даних про дані як особливий вид ресурсу.

9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.

Метою проектування на зовнішньому рівні є розробка позамашинного інформаційного забезпечення, яке вміщує систему вхідної (первинної) документації, що характеризує певну ПО, систему класифікації та кодування техніко-економічної інформації, а також перелік відповідних вихідних повідомлень. Існує два підходи до проектування БД на зовнішньому рівні: «від предметної області» та «від запиту». Потрібно знати структури всіх регламентних та не регламентних вихідних повідомлень. Регламентні вихідні повідомлення подаються у вигляді машинограм і їх структура та періодичність формування чітко регламентована. Не регламентні вхідні повідомлення (відеограми) видаються на екран. Структура і періодичність видачі зараннє не регламентується. В деяких випадках результати вирішення задач можуть зберігатися в елементарному вигляді і зберігатися в БД, або в архівних копіях. Крім того кожне вихідне повідомлення необхідно проаналізувати поатребутно з точки зору забезпечення його формування вхідними даними. При проектування на зовнішньому рівні необхідно знати процедури (алгоритми) обрахунку розрахункових показників у вигляді математичних форм, надати опис обрахунку розрахункових показників вихідних повідомлень і знову проаналізувати з точки зору забезпеченості. Кінцевим результатом проектування на зовнішньому рівні повинна бути набір атрибутів: оперативної та нормативно-довідкової інформації.

10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.

Існує два підходи до проектування баз даних на зовнішньому рівні: «від предметної області» та «від запиту». Підхід «від предметної області» полягає у тому, що формується позамашинне інформаційне забезпечення всієї предметної області без урахувань поточних потреб користувачів і прикладних програм. Вважається, що поточні потреби автоматично будуть враховані при такому підході. Іноді цей підхід називають ще об’єктним, або непроцесним. Переваги: об’єктивність, системність при відображенні ПО і стійкість інформаційної моделі, можливість реалізації великої кількості прикладних програм і запитів.

Недолік: значний обсяг робіт, що потрібно виконати при визначенні інформації, яка підлягає фіксації в БД. При підході «від запиту» основним джерелом інформації про предметну область є вивчення запитів користувачів і потреб прикладних програм. Цей підхід називається процесним, або функціональним. При такому підході БД проектується для виконання поточних задач управління без урахування можливості розширення системи і виникнення нових задач управління.

Цей підхід орієнтований на на реалізацію поточних вимог користувачів і прикладних пограм без урахування перспектив розвитку системи.