4.Функції скбд та їх характеристика .

До складу АБД обов'язково входить такий компонент, як СКБД, що є комплексом програмних і мовних засобів загального і спеціального призначення, необхідних для створення БД, підтримки її в актуальному стані, маніпулювання даними та організації доступу до них різних користувачів в умовах прийнятої технології обробки даних,

СКБД відіграє центральну роль у функціонуванні АБД та виконує такі функції:

• дозволяє визначати структуру бази даних, що виконується за допомогою мови визначення даних (DDL — Data Definition Language). Мова DDL надає користувачам засоби визначення типів даних та їх структури, а також засоби визначення обмежень на дані, що зберігаються у БД;

» дає змогу виконувати операції вставки, вилучення та оновлення інформації з бази даних. Ці операції виконуються засобами мови управління даними (DML — Data Manipulation Lanquaqe);

$ дозволяє виконувати операції пошуку і вибірки даних з бази даних та їх відображення в результатних наборах даних. Ці операції виконуються засобами мови даних (Data Query Language— DQL);

* надає контрольований доступ до бази даних за допомогою:

— системи забезпечення безпеки та запобігання несанкціоно-

ваного доступу;

— системи підтримки цілісності та узгодженості даних;

—системи управління паралельною роботою додатків, яка контролює процеси одночасного доступу до БД;

—системи відновлення, що дозволяє відновити БД при апаратних збоях чи помилках у програмному забезпеченні.

СКБД є основою програмних засобів АБД. У ній можна виокремити ядро СКБД, яке забезпечує організацію введення, обробки та зберігання даних, а також компоненти, що відповідають за налагодження системи, засоби тестування, утиліти, які забезпечують виконання допоміжних функцій (наприклад, ведення журналу статистики роботи системи та ін.). Дуже важливою задачею СКБД є забезпечення незалежності даних. Практично одна й та сама СКБД може бути застосована для ведення абсолютно різних файлів, які використовуються для розв'язання різнопланових, не пов'язаних між собою задач управління.

3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.

За класифікацією амер. Комітетом CODASYL:

Мовні засоби:

-ІНШІ мовні засоби

-МОВА спілкування з БД:

--мова маніпулювання даними(DML)

--мова запитів (DQL)

--мова ведення діалогу

-МОВА опису даних

--м оп зовнішніх даних

--м оп бд (DDL)

---м оп схем

---м оп під схем

---м.оп. зберігання даних

АБД обов'язково включає до свого складу мовні засоби

Мова опису даних на зовнішньому рівні використовується для опису потреб користувачів і прикладних програм та створення інфологічної моделі БД. Ця мова не має нічого спільного з мовами програмування та мовами СКБД. Так, мовними засобами, що використовуються для інфологічного моделювання, є звичайна природна мова чи її підмножина, а також мова графів і матриць.

Мовні засоби СКБД складаються з двох частин: мови опису (визначення) даних (DDL) і мови маніпулювання даними (DML) та мови запитів даних (DQL).

Мова DDL — це мова описового характеру, яка дозволяє описати сутності, що зберігаються в БД, та зв'язки між ними. Результатом компіляції DDL є набір таблиць, де зберігаються файли; він має назву системного каталогу. У ньому інтегровані метадані, тобто дані, що описують об'єкти БД, а також спрощують спосіб доступу до них і управління ними.

Мова DDL призначена для опису даних на різних рівнях абстракції: зовнішньому, логічному і внутрішньому. Виходячи з пропозицій CODASYL, мови опису даних на логічному (концептуальному) і внутрішньому рівнях незалежні й різні. Однак більшість промислових СКБД не поділяють мови на дві окремі — опису логічної та фізичної організації даних, а існує єдина мова, яка ще називається мовою опису схем.

Мова DML — це мова, оператори якої виконують основні операції маніпулювання та управління даними БД. До цих операцій належать такі: вставка в БД нових даних, модифікація даних БД, вилучення даних з БД.

Мова ведення діалогу — це мовні засоби, за допомогою яких реалізовано інтерфейс системи з кінцевим користувачем. Для переважної більшості сучасних СКБД — це підмножина природної мови.

Мова DQL — це мова запитів до бази даних, яка дозволяє виконувати вибірки необхідних даних.

Мови DML і DQL можуть бути процедурними і непроцедурними. Процедурна мова дозволяє повідомити системі, які дані необхідні, і точно вказати, як їх необхідно отримати. Для ієрархічних і мережевих СКБД властивіша процедурна мова, для використання якої користувачу потрібен посередиик-програміст.

Непроцедурна мова дає змогу вказувати системі лише які дані потрібні, незнаючи, як їх необхідно отримувати. Непроцедурна мова називається ще декларативною мовою. Реляційні СКБД містять непроцедурні мови. Найчастіше це мова структурова-них запитів SQL або мова запитів за зразком QBE.

Мова може бути базовою чи автономною. В деяких СКБД передбачено можливість вмонтування операторів підмови в програми, написані на таких мовах програмування високого рівня, як COBOL, Fortran, Pascal, Ada, С. У такому разі мова високого рівня називається базовою мовою (host language).

Системи, що вживають базову мову, називають відкритими. Автономна — це власна мова СКБД, яка дає змогу виконувати різні операції з даними. Системи з власною мовою називають закритими.

У сучасних СКБД для спрощення процедур пошуку даних у БД передбачено мову запитів. Найпоширенішими мовами запитів є SQL і QBE.

Мова запитів SQL (Structured English Query Language — структурована англійська мова запитів) була створена фірмою IBM у рамках роботи над проектом побудови системи управління реляційними базами даних на початку 70-х років. Американський національний інститут стандартів (ANSI) поклав цю мову в основу стандарту мов реляційних баз даних, прийнятого Міжнародною організацією стандартів (ISO). Ядром існуючого стандарту SQL-86, який часто називають SQL-2 чи SQL-92, є функції, реалізовані практично в усіх відомих комерційних реалізаціях мови, а повний стандарт вміщує такі вдосконалення, які деякі розробники муситимуть ще реалізувати.

Мова запитів QBE (Query By Example) — це графічна мова реалізації запитів за зразком у вигляді таблиць. Для визначення запиту до БД користувач повинен заповнити надану системою таблицю QBE і визначити в ній критерії пошуку та вибору даних.