
- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
27. Відображення на реляційну модель бд
Основним структурним елементом реляційної БД є двовимірні плоскі таблиці, які називаються реляційними відношеннями. Тому при відображенні інфологічної моделі на реляційну інформаційні об'єкти потрібно трансформувати в реляційні відношення, врахувавши такий момент. Якщо між об'єктами існує зв'язок 1 : 1 і клас членства підпорядкованого об'єкта обов'язковий, та об'єкти семантично споріднені, то теоретично можливо об'єднати їх в одне реляційне відношення. Таке об'єднання зменшує обсяг пам'яті для зберігання відношення за рахунок усунення дублювання ключових атрибутів, а також може прискорити пошук при реалізації запитів. Але цим засобом не слід зловживати, оскільки проектувальник не може на 100 % бути впевненим, що кожний з цих об'єктів не знадобиться окремо для реалізації якихось запитів, які з'являться у системі пізніше, що може ускладнити їх реалізацію.
Власне кажучи, при відображенні на реляційну модель перепроектовувати інформаційні об'єкти, якщо не було припущено помилок на етапі інфологічного проектування, практично не потрібно. Тобто інформаційні об'єкти інфологічної моделі представляються в табличному вигляді і стають реляційними відношеннями. Необхідно лише перевірити виконання таких умов:
1. Усі атрибути відношень мають бути атомарними, тобто неподільними. 2. Відношення не повинно мати дублюючих рядків і стовпчиків.
3. Усі атрибути у відношенні повинні мати унікальні імена. Наступним кроком відображення є визначення зв'язків' між таблицями. Тобто при відображенні інфологічної моделі на даталогічну потрібно визначити ті структурні зв'язки, які потрібно залишити в схемі реляційної бази даних. Підтримування схеми бази даних реляційними СКБД здійснюється для забезпечення механізму посилкової цілісності бази даних. Тому для побудови схеми реляційної бази даних потрібно визначити, які з реляційних відношень є об'єктними, а які — зв'язковими. Об'єктними відношеннями будуть ті, які вміщують нормативно-довідкові дані та первинні ключі яких не можуть дублюватися. Ці відношення можуть бути віднесеними до умовно постійної інформації.
Зв'язковими відношеннями будуть ті відношення, котрі вміщують оперативні дані й вторинні ключі котрих можуть дублюватися. Об'єктні відношення в схемі будуть головними власниками. Тому при відображенні необхідно перевірити всі об'єкти-власники інфологічної моделі і залишити лише ті зв'язки, власниками яких є об'єктні відношення. Зв'язкові відношення в схемі реляційної бази даних виступають як підпорядковані.
Якщо в інфологічній моделі є об'єкти-зв'язки, то вони перетворюються на самостійні рівноправні реляційні відношення. Отримані реляційні відношення мають відповідати умовам нормалізації. Тому отриману в результаті відображення модель потрібно ще раз перевірити на відповідність її вимогам ЗНФ (4НФ).
28. Особливості та характеристика субд Access.
Microsoft Access 2003 є 32-розрядною СУБД нового покоління, що входить до складу Microsoft Office 2003 і працює в середовищі Windows. Для роботи MS Access необхідно мати процесор не нижчий за 486 DX/66 з ємністю оперативної пам'яті не меншою 8 Мбайт.
У СУБД MS Access підтримується реляційна модель даних. Вона орієнтована на роботу з таблицями баз даних, формами, запитами, звітами, сторінками, макросами, модулями.
Під час роботи з названими об'єктами багато Майстрів MS Access допомагають користувачеві виконати роботу, не вдаючись до конструювання. Майстри дають змогу створювати одну з типових баз даних, нові форми, запити, звіти, аналізувати таблиці баз даних і т. ін.
Після запуску системи управління базами даних Microsoft Access на екрані дисплея з'являється вікно Microsoft Access
Вікно за своєю структурою відповідає прийнятим в ОС Windows правилам оформлення і має такі основні елементи:
-рядок заголовка, який містить кнопку викликання системного меню заголовка з ім'ям додатка, кнопки мінімізації (Свернуть), максимізації (Развернуть) і закривання (Закрыть) вікна;
-рядок меню, що містить команди для виконання різних операцій;
-стандартну панель інструментів, а також панелі інструментів для виконання робіт у кожному з режимів бази даних;
-робоче поле MS Access;
-рядок станів, у якому в разі готовності Access може прийняти команду користувача, про що видається повідомлення (Готово).
-Головне меню MS Access має ієрархічну структуру і включає сім спадних меню другого рівня — від меню Файл до меню Окно та Справка.
На відміну від попередніх версій у Microsoft Access 2003 користувач вибирає спосіб відкривання меню. Вибір здійснюється в списку Эффект при выводе меню вкладки Параметры діалогового вікна Настройка.
Є такі способи розгорнення меню: Нет, Случайный выбор, Развертывание і Соскальзывание. Нет — це відомий спосіб відкривання клацанням мишею на відповідному меню. Развертывание — це спосіб, при якому меню розгортається згори вниз у вигляді списку, що розкривається, а при способі Соскальзывание — починаючи з верхнього лівого кута. Для випадку, коли меню необхідно відкривати кожний раз по-різному, передбачається Случайный выбор.
Структуру меню визначають такі режими роботи Access:
режим Конструктора, коли створюються і моди фіксуються об'єкти бази даних;
режим запуску, в якому можна виконувати деякі операції, не відкриваючи бази даних;
- режим виконання, коли відображаються вікна об'єктів бази даних.