- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
25. Відображення на ієрархічну модель бд.
Відображення на єрархічну модель виконується в два етапи.
1. Загальне відображення на єрархічну модель без урахування обмежень єрархічної СКБД.
2. Модифікація моделі з урахуванням обмежень, як. накладає вибрана єрархічна СКБД.
Роботи першого етапу виконують згідно з основними правилами побудови єрархічних моделей. Розглянемо ці правила.
Єрархічні моделі, збудовані на основі принципу підпорядкованості між інформаційними об'єктами, являють собою деревоподібну структуру, яка складається з вузлів (сегментів) і дуг (гілок). Кожний вузол — це сукупність логічно взаємозв’язаних атрибутів, що описують якусь сутність ПО; неорієнтовані дуги вказують на інформаційні зв'язки між ними.
При відображенні інфологічної моделі на ієрархічну інформаційні об'єкти потрібно трансформувати в сегменти, а структурні зв'язки — в неорієнтовані дуги.Дерево в єрархічній моделі впорядковане, тобто існують правила, за якими розміщують його сегменти та дуги. 1. На самому верхньому рівні ієрархії знаходиться лише один сегмент, який називається кореневим. Кожний екземпляр цього сегмента починає один логічний запис. Тому пошук в ієрархічних моделях виконують згори донизу, зворотного шляху пошуку в цих моделях немає.
Першим кроком відображення інфологічної моделі на єрархічну буде вибір з-поміж інформаційних об'єктів інфологічної моделі того об'єкта, який міг би бути кореневим сегментом. 2. Зв'язки в єрархічних моделях будують за принципом «вихідний-продовжений». Тому другим кроком відображення на єрархічну модель є аналіз інформаційних об'єктів і виявлення з-поміж них ієрархічної підпорядкованості за принципом: «рід-вид», «ціле-частина», «причина - наслідок» і т. ін. В результаті цього аналізу об'єкти розміщуються по рівнях ієрархії.3. В єрархічній моделі підтримуються лише такі типи співвідношень між даними: 1:1 і 1 : Б. Тому потрібно перевірити типи співвідношень між даними і обмежитися лише згаданими. Другий етап відображення полягає в модифікації отриманої моделі з урахуванням обмежень вибраної єрархічної СКБД.
26. Відображення на мережеву модель бд.
Мережева модель БД — це орієнтований граф з поіменованими дугами і вершинами.
Основними структурними елементами моделей цього типу є агрегат, запис і набір даних.
При відображенні інфологічної моделі на мережеву інформаційним об'єктам ставлять у відповідність записи. Кожний запис вміщує певну множину атрибутів. Розрізняють такі поняття, як тип запису і екземпляр запису. Тип запису — це абстрактні характеристики, а екземпляр запису — їх конкретні значення. Усередині запису можуть виокремлюватись агрегати. Агрегат — це поіменована сукупність логічно взаємозв'язаних атрибутів усередині типу запису: ними можуть бути вектори, групи і повторюючі групи.
Два типи записів, об'єднані між собою дугою, організують набір даних, тобто набір — це поіменована сукупність зв'язаних записів. У мережевих моделях також можливе звертання до набору, тобто до двох взаємозв'язаних типів записів. Тип запису, з якого виходить дуга, називається власником набору, або основним файлом. Тип запису, в який входить дуга, називається членом набору, або підпорядкованим файлом. Дуга, спрямована від власника набору до його члена, являє собою логічний взаємозв'язок «один до багатьох» між власником і членом набору даних.