
- •1. Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2. Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
- •4.Функції скбд та їх характеристика .
- •3.Мовні засоби автоматизованого банку даних.
- •5. Покоління скбд.
- •6. Характеристика етапів проектування бази даних.
- •7.Адміністратор бази даних та його функції.
- •8. Поняття словника-довідника даних його характеристика та призначення.
- •9. Характеристика проектування баз даних на зовнішньому рівні.
- •10. Характериистика підходів до інфологічного проектування баз даних.
- •11.Інструментальні засоби інфологічного проектування.
- •12. Правила агрегації інформаційних об’єктів при інфологічному проектуванні бд.
- •13. Характеристика основних етапів розробки їнфологічної моделі
- •14. Запитувальні зв’язки їх характеристика та правила побудови при інфологічному проектуванні.
- •15. Поняття структурних зв’язків та правила їх побудови при інфологічному проектуванні бази даних.
- •16. Правила побудови реляційної моделі даних.
- •17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.
- •18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних
- •19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
- •20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
- •21. Порядок приведення реляційних відношень до нормальної форми Бойса-Кодда.
- •22. Порядок приведення реляційних відношень до 5нф.
- •23. Поняття та основні вимоги до даталогічного проектування.
- •24. Критерії вибору субд.
- •25. Відображення на ієрархічну модель бд.
- •26. Відображення на мережеву модель бд.
- •27. Відображення на реляційну модель бд
- •28. Особливості та характеристика субд Access.
- •29. Характеристика об’єктів бази даних Access.
- •30. Таблиці в Access та правила їх побудови.
- •Створення нової таблиці в новій базі даних
- •Створення нової таблиці в наявній базі даних
- •31. Характеристика основних типів запитів та способи їх створення в субд Access.
- •33.Характеристика засобів захисту бази даних в субд Access.
- •34. Характеристика засобів Access, які забезпечують безпомилкове введення даних.
- •35.Стратегії розподілення даних в розподіленій базі даних.
- •36.Характеристика та призначення case-засобу Erwin.
- •38.Технологія логічного проектування бд в середовищі Erwin.
- •39. Поняття розподіленої бази даних (рбд) та особливості технології роботи з рбд.
- •40. Характеристика стратегій розподілу даних в розподіленій бд.
- •41. Особливості технології функціонування розподілених баз даних.
- •42.Особливості проектування розподілених баз даних.
- •Передумови розробки концепції сховищ даних.
- •Архітектура сховищ даних.
- •Відмінності проектування сховищ даних від баз даних.
- •Характеристика багатовимірної моделі представлення сховищ даних.
- •Характеристика реляційної моделі представлення сховищ даних.
- •48. Характеристика гібридної моделі представлення сховищ даних.
- •49. Складові сховищ даних та їх характеристика.
- •50. Сутність медодики вимірного моделювання сховищ даних.
- •51. Визначення сховищ та вітрин (кіосків) даних їх призначення та застосування.
- •52. Репозитарій метаданих та його призначення в сховищах даних.
- •1.Поняття автоматизованого банку даних (абд).
- •2.Склад автоматизованого банку даних характеристика та функції основних його блоків.
19. Теорії нормалізації реляційних відношень та її використання при проектуванні бд.
Іноді на практиці не виконується етап інфологічного проектування. Це спостерігається в тих випадках, коли бажають прискорити процес проектування і впровадження системи в експлуатацію або коли вже існують локальні файлові структури, які треба організувати у вигляді БД, що перебуватиме під управлінням СКБД. У такому разі доцільно використовувати підхід до проектування БД, заснований на нормалізації незалежно від того, яку СКБД буде вибрано — реляційного чи іншого типу.
Скориставшись підходом, що грунтується на нормалізації, або реляційному підході, можна спроектувати оптимальну логічну модель БД. Остання не має аномалій, пов'язаних з модифікацією БД, Під аномаліями розуміють відхилення від норм, які можуть призвести до порушення посилкової цілісності БД чи виникнення суперечності і неузгодженості даних.
Нормалізація відношень — це ітераційний зворотний процес декомпозиції початкового відношення на кілька прості- тих відношень меншої розмірності. Під зворотністю процесу ро- зуміють те, що операція з'єднання відношень, отриманих у результаті декомпозиції, має дати початкове відношення, тобто при виконанні декомпозиції повинна виконуватись умова з'єднання без втрати інформації. Отриманий внаслідок нормалізації склад атрибутів відношень БД повинен відповідати таким вимогам: між атрибутами не повинно бути небажаних функціональних залежностей, групування атрибутів має забезпечувати мінімальне дублюовання даних, їх обробку і поновлення без ускладнень та ано- малій. Водночас отримані в результаті декомпозиції відношення не повинні втратити функціональних залежностей початкового підношення, бо це може призвести до спотворення семантики даного відношення.
Теорію нормалізації розробив Е, Ф. Кодд, який довів, що кожна нормальна форма обмежує тип допустимих залежностей між Атрибутами. Кодд окреслив три нормальні форми (скорочена назва — 1НФ, 2НФ і ЗНФ). Найбільш досконала з них — ЗНФ. Зараз вже відомі й визначені 4НФ, 5НФ.
Нормалізацію відношеннь виконують у кілька кроків.
20. Порядок приведення реляційних відношень до 3нф(4нф).
Приведення до першої нормальної форми починається з перетворення даних з формату джерела (наприклад, первинного документа) у формат двовимірної таблиці, що містить певну кількість рядків і стовпчиків. Відношення в ШФ мають відповідати таким вимогам:
* усі атрибути відношення повинні бути унікальними;
• усі рядки таблиці повинні мати однакову структуру;
• імена стовпців мають бути різними, а значення однорідними (однакового формату);
* порядок рядків у таблиці не суттєвий.
. На другому кроці нормалізації виявляють функціональні залежності відношення і будують діаграму функціональних залежностей неключових атрибутів від ключів, аналізують ці залежності з метою вилучення неповних функціональних залежностей.
Отже, відношення перебувають у 2НФ, якщо вони перебувають у 1НФ і кожний неключовий атрибут функціонально повно залежить від складового ключа.
2НФ повністю усуває можливість виникнення протиріччя даних, а також економить пам'ять при зберіганні відношень у пам'яті ЕОМ.
Відношення в 2НФ потрібно аналізувати на присутність транзитивних залежностей. Якщо таких немає, відношення у 2 НФ автоматично є відношенням у ЗНФ.
Третій крок нормалізації — вилучення транзитивних залежностей. Тобто залежностей між неключовими атрибутами.
На четвертому кроці нормалізації проводиться аналіз на присутність у відношенні багатозначних залежностей. Наявність у відношенні таких залежностей може привести до проблем надлишковості даних та аномалій при внесенні змін до бази даних.
Зводячи до 4НФ, у відношенні потрібно виділяти в окреме відношення нетривіальні багатозначні залежності, в яких ліва частина не є ключем.