17. Поняття об’єктних та зв’язкових відношень в реляційних бд та суть умови посилкової цілістності даних.

Відношення реляційної бази даних діляться на два класи: об’єктні та зв’язні. Об’єктне відношення зберігає дані про об’єкти (екземпляри сутності). В об’єктному відношенні один (або декілька) з атрибутів однозначно ідентифікують об’єкт. Такий ключовий атрибут називається (одиничним чи множинним) ключем відношень або первинним атрибутом. Ключ, як правило, знаходиться у першому стовпці. Інші атрибути функціонально залежать від даного ключа. Ключ може включати кілька атрибутів (складний ключ). В об’єктному відношенні атрибути не повинні дублюватися. Це основне обмеження в реляційній базі даних для збереження цілісності даних. Зв’язне відношення зберігає ключі двох чи більше об’єктних відношень, тобто по ключах встановлюються зв’язки між об’єктами відношень. Зв’язне відношення може мати і інші атрибути, які функціонально залежать від цього зв’язку. Ключі в зв’язних відношеннях називаються зовнішніми (сторонніми) ключами, оскільки вони є первинними ключами інших відношень.

Умови і обмеження, які накладаються на відношення реляційних баз даних на табличному рівні представлення, можна сформулювати наступним чином:

· не може бути однакових первинних ключів, тобто всі рядки (записи) повинні бути унікальними;

· всі рядки повинні мати однакову типову структуру;

· імена стовпців в таблиці повинні бути різними, а значення стовпців повинні бути однотиповими;

· значення стовпців повинні бути атомарними, тобто не можуть бути компонентами інших відношень;

· повинна зберігатися цілісність для зовнішніх ключів;

· порядок розміщення рядків у таблиці неістотний - він впливає лише на швидкість доступу до потрібного рядка.

Ключі в зв’язкових відношеннях називаються вторинними або зовнішніми ключами, оскільки вони є первинними ключами об’єктів інших відношень. Реляційна модель накладає на зовнішні ключі обмеження, яке називають посилковою цілісністю. Воно необхідне для забезпечення цілісності даних. Посилкова цілісність — це відповідність між об’єктними та зв’язковими відношеннями, яка полягає в тому, що кожному зовнішньому ключеві зв’язкового відношення має відповідати рядок якогось об’єктного відношення. Без такого обмеження може статися так, що зовнішній ключ посилається на об’єкт, про який нічого не відомо. У реляційній БД накладається ще одне обмеження — відношення мають бути нормалізовані.

18. Суть реляційного підходу до проектування баз даних

Скориставшись підходом, що грунтується на нормалізації, або реляційному підході, можна спроектувати оптимальну логіч­ну модель БД. Остання не має аномалій, пов'язаних з модифі­кацією БД, тобто проблем, що можуть виникнути внаслідок за­мін, вставок і вилучення даних з БД.

Концепцію реляційної моделі запропонував американський учений Е. Ф. Кодд у 1970 р. Виникнення її пов'язане з розв'я­занням проблеми забезпечення незалежності даних та їх опису від прикладних програм.

В основу реляційних моделей покладено поняття «відношен­ня», яке є засобом структуризації даних. Відношення має вигляд поіменованої двовимірної плоскої таблиці. Рядки такої таблиці називаються кортежами, а сукупність атрибутів певного стовп­ця— доменом.

Реляційна БД — це набір взаємозв'язаних відношень, які мо­жна поділити на два класи: об'єктні і зв'язкові. Об'єктні відношення зберігають дані про інформаційні об'єкти предметної області.

В об'єктному відношенні один з атрибутів однозначно ідентифікує окрему сутність предметної області. Такий атри­бут називається первинним ключем відношення.

Ключ може вміщувати кілька атрибутів, тобто бути складо­вим. В об'єктному відношенні не повинно бути рядків з одна­ковим первинним ключем, тобто не допускається дублювання об'єктів. Це основне обмеження реляційної моделі, яке нео­бхідно виконувати для забезпечення цілісності даних. Зв'яз­кове відношення зберігає первинні ключі двох або більше об'єктних відношень, за якими встановлюються зв'язки між ними.

У реляційній БД накладається ще одне обмеження — відношен­ня мають бути нормалізовані.