
- •Авторитаризм
- •8. Головні функції політичних систем
- •9. Головні характеристики традиційних політичних систем
- •13. Засоби боротьби з тероризмом
- •16. Класовий і загальносоціальний підходи до визначення сутності держави
- •20. Модернізація: поняття та теорії
- •21. Об єднання громадян
- •23.Основні елементи політичної культури
- •24. Теорії походження держави Теологічна теорія
- •25. Основні риси модернізованих політичних систем
- •26. Основні теоретичні моделі політичних систем
- •27. Основні теорії виникнення тоталітаризу
- •29. Основні форми правління
- •30.Основні функції політики
- •32. Політична еліта і лідерство в Україні
- •33.Політична етика
- •35. Політична поведінка
- •37 Політичний процес та його суб’єкти
- •38. Політичний режим.
- •40. Поняття еліти. Поняття політичної еліти. Поняття політичного лідерства. Типи еліт.
- •42.Поняття політичного конфлікту. Причини виникнення політичних конфліктів
- •43. Поняття та ознаки партії
- •44. Поняття і типи політичної участі
- •45. Предмет політології
- •46. Принципи правової держави
- •47. Причини виникнення держави
- •48. Причини та умови виникнення тероризму
- •49. Проблеми політичної еліти в науці: конфуцій, аристотель, платон, макіавелі
- •50. Ресурси політичної влади
- •52. Рівні політичної культури
- •54. Роль ідеології у тоталітарному політичному режимі
- •56. Способи рекрутування в еліту
- •57. Стилі лідерства
- •58. Структура політичних партій
- •59. Структура політичної влади
- •60. Структурні компоненти політичної системи
- •61. Суб єкти політичної влади
- •63. Суспільно-політичні рухи
- •65. Сутність демократії
- •66. Сутність політики
56. Способи рекрутування в еліту
Під рекрутуванням у політології розуміється процес відбору і просування людей до активного політичного життя.
Суттєве місце серед різних рівнів процесу рекрутування займає рекрутування еліти. Формування еліти в кожній конкретній країні на кожному конкретному етапі її розвитку відрізняється значною своєрідністю. Існують, однак, загальні закономірності процесу входження людей у правлячу групу.
Універсальними є й основні системи рекрутування еліти. Система рекрутування - це механізм формування і відтворення еліти, що включає в себе критерії, порядок і коло осіб, які здійснюють відбір. У найбільш загальному вигляді уявлення про системи рекрутування у формі демократичної і аристократичної тенденцій були сформульовані ще Г.Моска. Сучасна наука трактує їх відповідно як антрепренерську систему і систему гільдій.
Система гільдій передбачає закритий і неконкурентний характер відбору, який здійснюється достатньо вузьким колом осіб (селекторатом), повільне просування кандидатів вгору, до влади. Відбір здійснюється з певних (досить обмежених) соціальних груп або партій. Щодо кандидатів висувається багато формальних вимог, покликаних підтвердити не стільки їх компетентність, скільки лояльність перед вищим начальством. Поновлення еліти відбувається повідано і нерегулярно. Подібний тип формування еліти характерний для традиційних суспільств (еліта - каста в Стародавній Індії, еліта - аристократія у середньовічній Європі). У XX ст. найбільш чітко система гільдій проявилася у тоталітарних (еліта КПРС в СРСР) і авторитарних (еліта - корпорація в Чилі, Ірані) політичних системах. Крайнім вираженням системи гільдій став номенклатурний спосіб формування еліти у колишньому СРСР. Еліта підбиралася зверху з урахуванням рекомендацій партійних органів, соціального походження, партійності, декларованій вірності офіційній ідеології.
При антрепренерській системі відбір носить відкритий, конкурентний характер, здійснюється великим колом осіб (в ідеалі - всім населенням через вибори) і з різних за своїм становищем груп. Присутня тенденція регулярного поновлення еліти. Критерії відбору орієнтуються, в першу чергу, на особисті якості кандидата, на його вміння привернути до себе увагу людей, на здатність доказувати свою компетентність.
Використання кожної з систем може мати неоднозначні наслідки як для самої еліти, так і для суспільства в цілому. Так, система гільдій, з одного боку, формує однорідну еліту, забезпечує передбачуваність і спадкоємність політичного курсу. Але, з іншого - її тривале використання призводить до відриву еліти від суспільства до її старіння: бюрократизації, а в результаті - до виродження пануючої групи і втрати нею здатності до управління суспільством. Антрепренерський спосіб рекрутування еліти характерний для сучасних демократичних суспільств, забезпечує динамізм і гнучкість еліти, більш повну легітимацію її влади.