
3. Баланс міжнародних розрахунків.
Платіжний баланс – це співвідношення між платежами, які здійснені економічними суб’єктами даної країни в інших країнах та надходженнями, та надходженнями, які одержані ними з інших країн за певний період (квартал, рік).
Якщо надходження з-за кордону перевищують платежі, то баланс буде активним, а якщо є перевищення платежів над надходженнями, то це пасивний баланс.
За формою платіжний баланс є зведеним статистичним звітом за певний період, в якому відображено всі реальні економічні стосунки між резидентами й нерезидентами держави.
В балансі відображено:
результати експортно-імпортних операцій;
стан валютних коштів;
факти зміни прав власності;
різні вимоги і зобов’язання;
накопичення і витрата валютних резервів.
Платіжний баланс базується на принципах бухгалтерського обліку: кожна економічна операція має подвійний запис – на кредит за однією статтею і на дебет за іншою.
Коли має місце безоплатне передавання економічних цінностей, то ця операція відображається подвійним записом у статті “трансферти”.
За характером операцій платіжні баланси включають такі розділи:
1. Баланс поточних операцій:
Включає статті:
баланс товарів і послуг (торговельний баланс);
чисті доходи;
поточні трансферти.
2. Баланс капіталів та фінансових операцій:
прямі та портфельні інвестиції;
іноземні кредити;
капітальні трансферти.
Описує рух капіталу між країнами.
3. Резервні активи.
Відображають платоспроможність країни перед іншими країнами та міжнародну валютну ліквідність.
Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:
нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція.
циклічні коливання економіки.
ріст закордонних державних видатків.
мілітаризація економіки і військові видатки.
змінив міжнародній торгівлі.
негативний вплив інфляції.
форс-мажорні обставини: стихійні лиха, переворот тощо.
4. Банківські послуги.
Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу:
Використання золотовалютних резервів держави.
Залучення зовнішніх джерел фінансування.