- •1. Рівняння руху електрона в е/м полі, час та кут прольоту електрона.
- •2. Конвекційний та наведений струми. Теорема Шоклі-Рамо.
- •3. Електростатичний та динамічний методи модуляції електронного пучка.
- •4.Функціональна схема, принцип дії, основні співвідношення, які описують роботу підсилювача на пролітному клістроні. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
- •5.Функціональна схема, принцип дії, основні співвідношення . Які описують роботу генератора па пролітному клістроні. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
- •6. Функціональна схема, принцип дії. Основні співвідношення . Які описують роботу помножувача частоти на пролітному клістроні. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
- •8. Функціональна схема, принцип дії, основні співвідношення, які описують роботу лампи біжучої хвилі типу о. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
- •9. Функціональна схема, принцип дії, основні співвідношення, які описують роботу лампи зворотньої хвилі типу о. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.(след.Стр.)
- •10.Функціональна схема, принципи дії, основні співвідношення , які описують роботу магнетрона. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
- •13. Резонаторі системи пролітних клістронів,їх конструктивно технологічні -особливості
- •14. Резонаторні снстемн відбивних клістронів,їх конструктивно-технологічні особливості.
- •15. Резонаторні системи магнетронів,їх конструктивно технологічні особливості
- •16. Системи затримки лампи біжучої хвилі типу о, їх конструктивно-технологічні особливості.
- •17. Системи затримки лампи зворотної хвилі типу о, їх конструктивно-технологічні особливості.
- •18. Системи затримки лампи біжучої хвилі та зворотної хвилі типу м, їх конструктивно-технологічні особливості.
- •19. Фокусуючі системи вакуумних пристроїв нвч, їх конструктивно технологічні особливості
- •Соленоид
- •Постоянные магниты
- •Реверсная магнитная система и мпфс
- •20. Напівпровідникові p-n діоди, їх еквівалентні схеми та параметри, застосування в нвч пристроях та ситемах
- •21. Детекторні та змішувальні нвч діоди, характеристики та застосування
- •22. Конструктивні особливості варакторних діодів та діодів Шотткі, характеристики та застосування
- •23. Конструктивні особливості діода на основі р-і-n структур, характеристики та застосування
- •24. Структура та моделі діода Ганна, умови формування домена, режими роботи
- •25. Функціональні схеми та принципи роботи генераторів на діодах Ганна
- •26. Структура та моделі лавинно-пролітного діода, режими роботи
- •27. Функціональна схема та принцип дії генератора на підсилювача на лавинно-пролітному діоді
- •28. Структура та моделі тунельного діода, режими роботи.
- •29. Функціональна схема та принцип дії генератора та підсилювача на тунеотному діоді.
- •30. Біполярні нвч-транзистори, їх еквівалентні схеми та параметри, застосування в нвч пристроях та системах.
- •31.Польові нвч-транзистори, їх еквівалентні схеми та параметри, застосування в нвч-пристроях та системах
- •32.Принципи побудови та застосування нвч-систем побутового та медичного призначення
- •33. Конструктивні особливості, принципи функціонування та застосування поглиначів електромагнітних хвиль
- •34. Конструктивні особливості, принципи функціонування та застосування відгалужувачів електромагнітних хвиль.
- •35. Конструктивні особливості, принципи функціонування та застосування фазообертачів електромагнітних хвиль.
- •35. Конструктивні особливості, принципи функціонування та застосування феритового циркулятора електромагнітних хвиль.
- •36. Конструктивні особливості, принципи функціонування та застосування вимірювальної лінії електромагнітних хвиль.
4.Функціональна схема, принцип дії, основні співвідношення, які описують роботу підсилювача на пролітному клістроні. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
Будова дворезонаторногопролітногоклістроназображений на рис. 1. Електроннагармата (1,2,3) створюєвузькийелектроннийпотікізвисокоющільністюпросторового заряду. Для більшоїконцентраціїпроменя, тобто для зменшенняйогорадіальногорозміру, за допомогоюсоленоїда (9) створюєтьсяпостійнемагнітне поле, спрямованеуздовжелектронного потоку.
Р
ис.
1Електроннийпотік
проходить через два резонатори (5) і (7),
розділених простором дрейфу (6), у якому
практично відсутнєвисокочастотне поле.
Післяпроходження другого резонатора
(7) електроннийпотікпопадає на анод (8),
де виділяєзалишкисвоєїенергії у вигляді
тепла. На електрод,
щоприскорює, (4)
подаєтьсянапруга,величина
якої в залежностівідпотужностіпролітногоклістроналежить
у межах відсотень вольт до сотенькіловольт.
Як вхідний (5) і вихідний (7) резонатори
часто застосовуютьсяпрямокутні і з
коаксіальноюсиметрією (тороїдальні,
біциліндричні, коаксіальні) резонатори.
У малопотужнихклістронах для
забезпеченняефективноївзаємодіїелектронного
потоку з полем резонатора в ємкіснійчастині
резонатора встановлюютьсяспеціальнісітки.
У потужнихпролітнихклістронах для
збільшеннякоефіцієнтакорисноїдії,
замістьсіток, встановлюютьпролітні
труби.
При
роботіклістрона як
підсилювачависокочастотнанапругаподається
на вхідний резонатор (5) за
допомогоюспеціальнихелементів,
наприклад, петель зв'язку.
Вихіднапотужністьвиводиться з вихідного
резонатора (7) також за допомогоюелементівзв'язку.
Для зручностіексплуатаціїусювисокочастотнучастину,
включаючирезонатори, заземлюють, однак
при цьому катод клістроназнаходитьсяпідвисокою
(до сотенькіловольт) напругою,
щовизначаєпідвищенівимоги до ізоляції
катода щодорезонаторів. Рівномірний
за щільністю потік електронів, що
виходить з електронної гармати, набуває
до моменту входу в робочий зазор вхідного
резонатора (5) велику швидкість:
Як і всякий підсилювач, пролітний клістрон може бути перетворений в автогенератор шляхом введення позитивного зворотного зв'язку між вихідним і вхідним резонаторами, тобто шляхом їхнього з'єднання хвилеводною лінією такої довжини, при якій буде забезпечуватися умова балансу фаз на робочій частоті. Якщо ж вихідний резонатор настроїти на частоту, кратнучастотівхідного сигналу, то клістроннийпідсилювачможнавикористовувати як помножуваччастоти.
5.Функціональна схема, принцип дії, основні співвідношення . Які описують роботу генератора па пролітному клістроні. Конструктивно-технологічні особливості та застосування.
Клістронними генераторами називаються прилади О -типу, у яких угрупування електронів і передача їхньої енергії НВЧ полю відбувається в результаті взаємодії електронів з НВЧ полем, локалізованим в одному чи більше зазорах резонаторів.Будова дворезонаторногопролітногоклістроназображений на рис. 1(питання 4). Електроннагармата (1,2,3) створюєвузькийелектроннийпотікізвисокоющільністюпросторового заряду. Для більшоїконцентраціїпроменя, тобто для зменшенняйогорадіальногорозміру, за допомогоюсоленоїда (9) створюєтьсяпостійнемагнітне поле, спрямованеуздовжелектронного потоку. Рис.1Електроннийпотік проходить через два резонатори (5) і (7), розділених простором дрейфу (6), у якому практично відсутнєвисокочастотне поле. Післяпроходження другого резонатора (7) електроннийпотікпопадає на анод (8), де виділяєзалишкисвоєїенергії у вигляді тепла. На електрод, щоприскорює, (4) подаєтьсянапруга,величина якої в залежностівідпотужностіпролітногоклістроналежить у межах відсотень вольт до сотенькіловольт. Як вхідний (5) і вихідний (7) резонатори часто застосовуютьсяпрямокутні і з коаксіальноюсиметрією (тороїдальні, біциліндричні, коаксіальні) резонатори. У малопотужнихклістронах для забезпеченняефективноївзаємодіїелектронного потоку з полем резонатора в ємкіснійчастині резонатора встановлюютьсяспеціальнісітки. У потужнихпролітнихклістронах для збільшеннякоефіцієнтакорисноїдії, замістьсіток, встановлюютьпролітні труби.
