61.Суд та процес за Новгородською та Псковською судними грамотами.

Судовий процес у Псковській Судно Грамоті носив змагальнийхарактер, роль суду в порівнянні з Руською Правдою була набагато більше.

Виклик відповідача проводився самим судом за офіційною порядку через судового виконавця. Ухилення від явки до суду вабило офіційне покарання

- Від грошового штрафу до притягнення до відповідальності як за вбивство.

Заборонялося переглядати справи, розглянуті раніше, посадник, який склав з себе посадництва, зобов'язаний був сам закінчити розпочаті ним справи .

Суд збирався у князя в передній, суддям заборонялося входити в таємніоперації з тяжущіміся або допомагати одній зі сторін на підставі спорідненості абодружби (статті 3-4). Людина, що займав відповідальний урядовийпост не міг клопотати перед судом про пом'якшення покарання, якщо справа незачіпало його сім'ю або близьких (статті 68-69).

62.Передумови та причини формування єдиної централізованої російської держави

феодальна ба-гатонац. держава, що об'єднала в кін. 15 — на поч. 16 ст. навколо Московського великого князівства території земель і князівств Пн.-Сх. Русі. Утворення Р. ц. д. було зумовлене екон. піднесенням Пн.-Сх. Русі, що почалося в 14 ст. Об'єднання земель Пн.-Сх. Русі в єдину Р. ц. д. завершилося за князювання Василія 111 (1505—33). Утворення Р. ц. д. проходило в ході боротьби проти зовн. ворогів і в процесі складання рос. (великоруської) народності. Р. ц. д. створилася як багатонац. держ. орг-ція на чолі з рос. народом, який досяг на той час високого рівня соціально-екон. і культур. розвитку. Протягом 1-ї пол. 16 ст. завершилося формування централізованої держ. системи управління і соціально-політ. структури Р. ц. д. Клас феодалів став значною мірою замкнутим станом. Світські феодали перетворилися на служилих людей. Значним був прошарок духівництва. Проміжне становище займали стрільці, пушкарі, козаки тощо. Вони були особисто вільними, але зобов'язаними відбувати певну службу, за що одержували жалування. Торг.-ремісниче населення виконувало повинності і сплачувало податки на користь д-ви або окремих феодалів. Найчисленнішим і найбільш пригнобленим класом було селянство. Р. ц. д. відіграла активну роль у зміцненні феод.-кріпосницького ладу в Росії. Найвищу законодавчу, судову і виконавчу владу здійснював великий князь (з 1547 — цар). Дорадчим, судовим і виконавчим органом була Боярська дума. В серед. 16 ст. виник Земський собор — найвищий дорадчий орган. У кін. 15 — 1-й половині 16 ст. центр. органами виконавчої влади були великокнязівська Казна, Дворець і постійні комісії при Боярській думі. В 50-х pp. 16 ст. виникли прикази. Правові норми Р. ц. д. було закріплено в перших рос. кодексах законів — Судебнику 1497 і Судебнику 1550. Утворення Р. ц. д. було прогресивним явищем. Воно, зокрема, мало важливі наслідки для істор. долі укр. і білорус. народів, які знайшли в ній опору у визвольній боротьбі проти польс.-шляхет. загарбників і тур.-тат. агресії. На основі Р. ц. д. склалася Російська імперія (проголошена 1721).